Вегетосудинна дистонія — це патологія, яка зачіпає роботу нервової системи, яка відповідає за адаптацію організму до мінливих умов. Відповідь на питання про те, чи можна при ВСД ходити в лазню, може бути позитивним або негативним залежно від стану пацієнта. Іноді різкі температурні перепади викликають загострення захворювання.

Зміст статті:[Сховати]

Користь і шкода

Користь лазні обумовлена короткочасним сильним температурним впливом. З-за тепла прискорюється кровотік. Пульс людини підвищується на 60-70% в порівнянні з нормальним ритмом. Всі тканини і органи забезпечуються киснем і поживними речовинами, оновлюються клітини, поліпшується робота внутрішніх систем. Лазня робить сприятливий вплив на шкіру. Пори розширюються, епідерміс отримує достатньо вологи, виявляється помірний зволожуючий ефект. Із-за посиленого кровотоку і високої температури через шкіру виділяються токсичні сполуки, організм очищається.

Під впливом гарячої пари стимулюється легенева система, частішає дихання. Ефект лазні нагадує інгаляцію.

Найбільш дієві процедури із застосуванням ефірних масел, т. к. мікроскопічні частинки осідають на слизових оболонках і проникають глибоко в тканини. Найчастіше використовуються хвойні олії, які знищують патогени, розширюють протоки і полегшують виведення слизу. Іноді застосовуються цитрусові эфироли. Вони надають сприятливий вплив на психоемоційний фон і покращують настрій.

Парилка при вегетосудинної дистонії благотворно впливає на нервову систему. Під час процедури зменшується приплив крові до мозку. Це уповільнює передачу імпульсів і викликає загальмованість, в т. ч. емоційну. Знімається м'язове напруження. Лазня при ВСД може допомогти при реабілітації, т. к. розслаблення, помірне загартовування сприяють стабілізації стану. При правильній дії підвищується витривалість нервової системи, людини рідше турбують напади.

Загартовування додатково покращує самопочуття через прискорення адаптації організму до нових умов. Це дозволяє ефективніше витрачати енергію. Зміцнюється імунітет, знижується шанс зараження інфекційними і вірусними захворюваннями. Зменшується ризик розвитку патологій внутрішніх органів, т. к. тепло допомагає налагодити роботу сечовидільної, травної та ендокринної систем, покращує стан опорно-рухового апарату і т. д.

При вегетосудинної дистонії підвищується ризик перегріву і порушення адаптивних функцій організму, тому при відвідуванні лазні слід дотримуватися правил безпеки. В іншому випадку температурний вплив спровокує загострення і може посилити прогресування патології.

Поради при відвідинах

Пацієнтам забороняється піддавати організм різких перепадів. Рекомендується спочатку роздягнутися і провести у передбаннику 5-10 хвилин, щоб тіло звикло до температури і рівня вологості. Для розігріву після відпочинку слід прийняти теплий душ.

Не рекомендується використовувати мило і мочалки, т. к. вони видалять природну жирову плівку з поверхні шкіри. Сальний секрет захищає епідерміс від перегріву і сухості. Спочатку слід паритися на нижній полиці, т. к. там температура нижче. Через кілька хвилин можна перебратися вище. Тривалість першої процедури не має перевищувати 5 хвилин.



Поступово тривалість сеансу можна збільшити до 7-10 хвилин, а кількість процедур — до 3-4. Між заходами повинні бути перерви. Загартовані пацієнти можуть скористатися віником і ефірними маслами. При дистонії домогтися максимального розслаблення допоможуть пихтовая, соснова, кедрова, м'ятна, грейпфрутова або лавандова эфироль. При гіпотонічній формі слід віддати перевагу дубовий віник, при гіпертонічній — березовий.

Для загартовування рекомендується приймати контрастний душ. Забороняється пірнати в ополонці або крижані басейни. При виникненні дискомфорту процедури слід припинити. При негативній реакції лазню можна замінити сауною. У деяких випадках сухе тепло м'якше впливає на організм.



❯ Схожі матеріали