Багато людей, прагнучи уникнути негативних наслідків синтетичних ліків з аптеки, вдаються до допомоги нетрадиційної медицини, і при терапії гаймориту в тому числі. На сьогоднішній момент відомо безліч рецептів, основний компонент яких каштан. Плоди і листя, квіти і кора може використовуватися цілителями для позбавлення від різних хворобах. При легкому перебігу патології, лікування гаймориту каштаном може практикуватися в домашніх умовах, але з обов’язковим попереднім узгодженням з фахівцем.
Корисні властивості рослини
У каштанових плодах фахівцями виділено безліч найцінніших речовин, здатних надавати протизапальну і антисептичну дію на людський організм:
- вітаміни підгрупи В, К;
- мінерали – магній і фосфор, натрій і калій, а також кальцій;
- активні біологічні елементи і природні антиоксиданти;
- ефірні масла і компоненти з дубильними властивостями;
- різні природні флавоноїди.
Завдяки такому складу, народні рецепти на основі каштана мають здатність надавати такі ефекти:
- відновлення діяльності кровоносних структур;
- зниження в’язкості крові;
- профілактика тромбоформування;
- корекція венозного тонусу;
- бактерицидну і потужну протизапальну дію, яка активно використовується при гаймориті;
- усунення больових імпульсів.
Незважаючи на такий широкий спектр активності, будь-який народний рецепт з використанням екстракту каштана повинен застосовуватися тільки під контролем фахівця, щоб попередити можливі небажані наслідки.
Народні рецепти з каштаном
У практиці народних цілителів особливо вітають в терапії гайморитів турунди з м’якоті каштана. Щоб їх виготовити, досить замочити плоди в окропі і потім залишити для повноцінного просочування.
Після цього шкірку ретельно очищають, а з м’якоті формують стрижні, діаметр їх повинен оптимально відповідати носовому проходу пацієнта. Отриману турунду слід акуратно насадити на зубочистку або інший відповідний предмет і з його допомогою ввести в ніс. Тривалість лікувальної процедури близько 4-5 хвилин. Потім всі етапи повторюються для другої ніздрі. Після закінчення відзначається посилення виділень слизу. Патологічний ексудат прагне вийти назовні.
Результатом є максимальне очищення придаткових раковин носа від слизу, що скупчився. Для позбавлення від гострої форми гаймориту досить 3-5 процедур, що проводяться через добу.
Але можуть виникаюти ускладнень після використання подібної методики, фахівці вказують на хронізації запального вогнища, атрофію слизових тканин, а також ослаблення місцевих захисних механізмів і ризик розповсюдження запальних процесів на сусідні структури. Тому консультація у лікаря обов’язкова, тільки він може зазначити доцільність використання цього засобу, адже запущений стан та зволікання можуть призвести до менінгиту.
Досить ефективним помічником в боротьбі з гайморитом є ефірне масло каштана. Летючі компоненти засобу природним шляхом проникають в структури носа, з подальшим осіданням на слизових тканинах. На цьому тлі відбувається зниження запальних процесів в них. А завдяки муколітичним властивостями, масло усуває застійні прояви в районі гайморових раковин.
Масло каштана чудово зарекомендувало себе в терапії як гострого, так і хронічного типу гаймориту. Його можна застосовувати при парових лікувальних інгаляціях, а також в якості компонента ароматерапії.
Коли вибирається методика інгаляцій, багатьма відзначається, що їх досить просто приготувати: досить в ємність з широкою шийкою вилити 1-1.5 л готового окропу, капнути 3-4 краплі олії з каштана. Придбати його можна в будь-якій аптечній мережі.
Потім виконується сама процедура: необхідно накритися рушником і дихати над парою хвилин 15-20. Подібні дії не рекомендовані при гнійній формі патології, оскільки нагрівання може спровокувати суттєве посилення локального запального процесу і подальше поширення на найближчі структури.
Холодні ж варіанти інгаляцій допустимі при будь-якій течії гаймориту. Досить просто глибоко вдихати масло каштана протягом 5-8 хвилин. Можна навіть прямо з ємності вдихати пари засобу або ж нанести розчин на чисту хустку.
Ще одним варіантом порятунку від негативної симптоматики гаймориту є прийом відвару з сухих листочків каштана. Йому притаманні виражені протизапальні властивості. Щоб приготувати цілюще зілля досить взяти 60 г сухих листочків і всипати в 1.5 л окропу. Варити на паровій бані 10-15 хвилин. Не чекаючи зниження температури засобу провести інгаляцію, як описано вище.
Можливі протипоказання
Як у будь-якого лікарського засобу, навіть самого природного і натурального, у рецептів на основі каштана є ряд протипоказань:
- період виношування малюка і подальша лактація;
- збій в діяльності печінкових структур;
- виразкові дефекти верхніх і нижніх відділів кишечника в момент загострення;
- схильність до гіпотонії;
- відхилення в системі кровотворення.
З особливою обережністю засіб з каштана при терапії гаймориту потрібно використовувати у дітей і осіб похилого віку – тільки після обов’язкового погодження з фахівцем.
Протипоказання
Небезпека безконтрольного використання каштана
Активні компоненти народних засобів на основі каштана після потрапляння на тканини носових проходів, здатні викликати ще більше роздратування і без того хворої слизової. На цьому тлі тканину ще сильніше набрякає, що істотно погіршує відтік патологічного секрету з гайморових пазух. Спостерігається застій, процеси запалення багаторазово посилюються.
Крім цього, сильне роздратування провокує ще більше пошкодження – формується локальний опік, і як підсумковий результат – втрата нюху.
До того ж не варто очікувати швидкого одужання, якщо застосовувати тільки народні рецепти з каштаном. Їх цілком можна використовувати лише як доповнення до основних лікувальних заходів, рекомендованих отоларингологом.