Подорожник лікувальні властивості і протипоказання

Подорожник лікувальні властивості

Подорожник великий (Plantago major) відноситься до багаторічних трав’янистих рослин сімейства Подорожникові (Plantaginaceae). Ареал зростання подорожника: помірні і субтропічні пояси. На території пострадянського простору поширений повсюдно, за винятком районів крайньої півночі. Хоча подорожник великий визнаний культурною рослиною, його рясне виростання спостерігається уздовж автомагістралей і стежок, на пустирях і на піщаних ґрунтах, в степових і лугових зонах. Анемофільні (вітрозапилювані) культура розмножується насінням. Про всіх його лікувальні властивості і протипоказання до застосування ми розповімо в цій статті.

Склад подорожника

У складі листя лікарської рослини:

  • іридоїди;
  • дубильні речовини;
  • вітамін С (аскорбінова кислота);
  • лимонна кислота;
  • каротиноїди;
  • ліпофільний вітамін К;
  • вітамін U (метілметіонін);
  • рослинні поліфеноли – флавоноїди;
  • маніт;
  • сорбітол;
  • олеаноловая кислота.

У насінні виявлено олеаноловая кислота (Oleanolic acid), природні високомолекулярні вуглеводи – полісахариди, суміші складних ефірів – жирні олії (Olea pinguia), азотисті речовини (білки, амінокислоти, ферменти, алкалоїди).

Лікувальні властивості подорожника

Лікувальні властивості подорожника

Як джерело лікарської сировини використовують листя, коріння, насіння, лушпиння насіння рослини. Для заготівлі сировини збір проводиться: листя – перед, або в початковій фазі, цвітіння; коренів – восени, після припинення сокоруху в рослині, або ранньою весною до початку процесу; насіння – період повного визрівання.

З метою запобігання від можливих процесів грибкового і бактеріального розкладання, і як наслідок – втрати активних речовин, збір надземних частин проводять в суху погоду після сходу ранкової роси. Заборонено використовувати сировину, зібрану біля магістралей, так як такий матеріал – отруйний, токсичний через вбере рослиною монооксиду вуглецю (чадного газу).

Зібрані частини рослини ретельно сортують, видаляють сторонні домішки. Сушку підготовленого матеріалу виробляють на відкритому повітрі, не допускаючи попадання прямих сонячних променів, або в спеціальних сушильних при температурі до 60 ° С. Зберігають заготовлене сировину в сухих, провітрюваних приміщеннях протягом двох років.

Застосування

Подорожник застосовують в лікувальних цілях як всередину, так і зовнішньо. Рослина приймають всередину у вигляді:

  • вичавленого з листя соку;
  • сиропу;
  • настоїв;
  • настоянок;
  • спиртових і водних екстрактів;
  • відвару.

Зовнішньо застосовують для ванн, обгортання, примочок, компресів, мазей.

Фармакологічні властивості

Подорожник великий – натуральний цілющий засіб, що володіє унікальними лікувальними властивостями. Препарати на основі його діючих речовин використовують як засоби:

  • сечогінні;
  • потогінні;
  • знеболюючі;
  • протизапальні;
  • бактерицидні;
  • протипухлинні;
  • седативні;
  • відхаркувальні;
  • гіпотензивні;
  • для відновлення імунного статусу.

Вплив на травний тракт

Подорожник Вплив на травний тракт

Препарати на водній основі (настої, екстракти) регулюють секреторну діяльність шлунка, збуджуючи гіпосекреції і знижуючи гиперсекрецию. Вони дають протизапальний ефект, діють як сильні спазмолітики, виконують захисну функцію при дефектах слизової оболонки шлунка (виразкових ураженнях). Використовують при виразковій хворобі шлунка і гіпоацидних гастритах.

Рекомендують приймати сік рослини при хворобах жовчного міхура: гострому та хронічному холециститі. Лушпиння насіння підтримує розмноження корисних лакто-і біфідобактерій, необхідних для нормальної роботи кишечника. Також лушпиння часто присутнє в дієтах для схуднення через характерні властивості – викликати відчуття ситості. При з’єднанні з водою лушпиння розбухає і діє як натуральний очисник організму від шлаків, токсинів.

Увага! Беручи лушпиння, слід приймати мінімум 2 літри води для запобігання запорів.

Вплив на серцево-судинну систему

Лікарські засоби на основі листя подорожника нормалізують вміст холестерину, b-ліпопротеїдів, загальних ліпідів. Зменшують ускладнення атеросклерозу – атероматоз аорти. Надають легку седативну дію. Мають гіпотензивні властивості (знижують артеріальний тиск). Рекомендують як допоміжну терапію при серцево-судинних захворюваннях: аритмії і гострій серцевій недостатності.

Вплив на дихальну систему

Препарати подорожника є відхаркувальні, муколітичними, протикашльовими засобами. Вони захищають епітелій дихальних ходів, сприяють розрідженню мокротиння, мають протизапальну дію, нормалізують властивості легеневого сурфактанту, відновлюють функції миготливих епітеліальних тканин. При проведенні комплексного лікування, що включає настій з листя рослини, можна вилікуватися від серйозних патологій: туберкульозу легенів, плевриту, бронхіальної астми, коклюшу, катару верхніх дихальних шляхів. Трава пригнічує дії гемолітичних стрептококів і використовується при комплексній терапії ангін, фарингітів, пневмоній.

Вплив на дефекти шкірного покриву

Для місцевого застосування подорожник використовують при ранах, подряпинах, виразках та інших ушкодженнях дерми. Це лікарська рослина прискорює процес регенерації шкіри, надає кровоспинну, бактерицидну, протизапальну дію. Сік рослини пригнічує ріст патогенних стафілококів і допомагає позбутися від гнійних абсцесів, фурункулів, карбункулів на шкірі. Народними цілителями використовується трава для компресів при лікуванні злоякісних новоутворень.

Вплив на сечостатеву систему

Відвар з насіння подорожника ефективний при лікуванні безпліддя ендокринної форми. Засоби з вмістом цієї рослини рекомендують приймати жінкам при запальних процесах в матці і яєчниках. Також ефективно лікування цієї травою маткових кровотеч. Препарати подорожника призначають при захворюваннях запального характеру: нефриті, циститах, при нетриманні сечі. Корисні властивості рослини наддадуть допомогу чоловікам при лікуванні імпотенції, активізуючи функції статевих залоз.

Вплив на імунний статус

Останні наукові дослідження встановили високу ефективність препаратів подорожника в боротьбі з онкологічними патологіями: лейкозом, лімфогранулематоз та іншими злоякісними новоутвореннями. Вони знижують негативні наслідки проведення хіміотерапевтичних процедур. Рослина активізує захисні властивості імунної системи, допомагаючи організму протистояти аутоімунних захворювань і хвороб вірусного генезу. Присутність у складі олеоноловой кислоти дозволяє використовувати траву в лікуванні ВІЛ-інфекцій.

Вплив на психоемоційну сферу

Подорожник входить до складу трав’яних зборів, які призначаються при підвищеній емоційній збудливості, порушеннях сну, дратівливості і тривожності. Допомагає при легких формах безсоння, неврозів, тривожно-фобічних розладах.

Протипоказання

Хоча препарати рослинного походження мають різнобічну дію на організм людини і, в більшості випадків їх застосування виправдане, передбачити небажані побічні дії може виключно лікар після всебічного обстеження. Використовувати препарати подорожника протипоказано:

  • При підвищеній кислотності шлунка і зайвому виробництві шлункового соку.
  • При підвищеному згортанні крові.
  • При інтенсивному процесі утворення тромбів.
  • При індивідуальній непереносимості складових рослини і наявності алергічних реакцій на нього.

Особам, які мають серйозні соматичні патології, рекомендується перед початком лікування препаратами на основі подорожника отримати консультацію терапевта, при необхідності – пройти обстеження у вузьких фахівців.

Приготування і застосування препаратів з подорожника

Свіже листя

Використовують для дезінфекції ушкоджень шкірного покриву і як кровоспинний засіб для зовнішнього застосування.

Свіжозібране, неушкоджене листя необхідно ретельно промити проточною водою, прикласти на пошкоджену поверхню. Більш активна дія має «кашка» з подорожника: дрібно подрібнені ножем листя рослини.

Сік

Сік – найбільш раціональний і ефективний препарат в більшості випадків лікування. Рекомендується застосовувати фреші соки, не піддані термічній обробці, проте не слід заперечувати цінність соків, оброблених пастеризацією або кип’ятінням.

Увага! Для збереження біологічно активних компонентів всі частини подорожника необхідно обробити протягом 2 годин після їх збору. Зібране листя рослини промивають водою, нарізають за допомогою ножиць. Для віджимання соку використовують прес, соковижималку, соковарку або м’ясорубку. Отриману рідину обробляють шляхом консервації або пастеризації, розливають в стерильні ємності, ретельно закупорюють.

Сік рослини приймають по 20-25 мл 3 рази на день за півгодини до їжі. Оптимальна тривалість курс лікування – один місяць.

Сироп

Натуральний сироп з подорожника

Натуральний сироп з подорожника має ряд переваг над синтетичними фармакологічними засобами, використовуваними при лікуванні простудних, вірусних, інфекційних захворювань. Для приготування сиропу використовують свіже листя рослини.

  • Рецепт 1. Промите сировину дрібно подрібнити, укласти в ємність шарами, пересипаючи кожен шар цукром. Ємність з заготівлею щільно закупорити і витримати склад 2 місяці в прохолодному приміщенні. Акуратно процідити сироп.
  • Рецепт 2. Підготовлену сировину змішати з рідким медом в пропорції 1:1, помістити в скляну ємність і каструлю з теплою (не гарячою!) водою до повного охолодження. Склад процідити.
Зараз читають:Малина звичайна

Сироп приймають по 1 ч. л. 3 рази на день за півгодини до їжі.

Настоянка з подорожника

Настоянки – рідка форма препарату, при приготуванні якої цілющі хімічні речовини витягуються з рослини за допомогою спиртових складів 40-70% міцності. У більшості випадків в домашніх умовах використовують горілку.

  • Рецепт 1. Підготовлена вихідна сировина – подрібнене листя подорожника розмістити в скляну посудину, додати спиртовий напій, щільно закупорити і настояти в темному приміщенні при кімнатній температурі 7 діб. На одну частину подрібненого листя слід взяти чотири частини спирту. Готову настоянку злити, ретельно віджати залишки рослини і процідити. Проціджений склад повинен бути прозорим незалежно від його кольору.
  • Рецепт 2. 400 мл соку з’єднати з 400 мл горілки. Настоювати не менше двох тижнів в прохолодному приміщенні, не допускаючи попадання сонячних променів, після чого процідити.

Настоянки на спирті придатні до вживання після тривалого терміну зберігання в щільно закупорених темних скляних ємкостях. Вживають склад 1-2 рази на день, дозування від 10 до 30 крапель на один прийом (в залежності від маси тіла розраховують індивідуальну дозу). Тривалість курсу лікування – один місяць.

Настої – водні витяги з листя подорожника. Вихідну сировину засипати в ємність, залити окропом у співвідношенні 1:10 для внутрішнього вживання, 1:5 для зовнішнього використання. Вміст ємності щільно закрити кришкою і витримати на водяній бані 10 хвилин. Після повного охолодження, процідити настій.

Відвар

Відвари подорожника – витяг водним способом корисних речовин з листя, насіння і коріння рослини. Рекомендована щоденна порція – 1 літр: четверту частину теплого складу приймають натщесерце, решту дози випивають протягом дня за 3 прийоми після їжі. Відвари швидко псуються, тому рекомендується готувати свіжий склад щодня, і отриманий напій зберігати в холодильнику.

  • Рецепт 1. Промиту і подрібнену сировину залити водою кімнатної температури в пропорції 1:10 для вживання всередину і 1:5 для зовнішнього застосування. Ретельно перемішати, довести до кипіння і тримати на слабкому вогні протягом півгодини. Після охолодження процідити відвар через марлю.
Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

HealthDay.in.ua