Симптоми, різновиди та лікування грибкової пневмонії

Грибкова пневмонія – це запальне захворювання легень, збудником якого є гриби різних штамів, що вражають паренхіму легеневої тканини. Сьогодні дана форма захворювання набула широкого поширення і зустрічається повсюдно. Поговоримо про лікування грибкової пневмонії, її симптоматику і способи діагностики.

Грибкова пневмонія

Етіологія грибкових пневмоній

При грибковій пневмонії нижні дихальні шляхи уражаються різними штамами грибів, які мають властивість колонізуватися у відділах респіраторного тракту. Деякі з цих грибів відносяться до класу умовно-патогенних мікроорганізмів, які в нормі присутні у здорових людей в незначній кількості і хвороби не викликають. І лише в результаті зниження імунітету вони інтенсивно розмножуються і здатні викликати важкі захворювання.

До таких умовно-патогенних грибів відносяться кандиди. Пневмомікози здатні викликати цвілеві гриби роду Aspergillus, пневмоцистами, дріжджоподібні гриби роду Candida, а також гриби роду Blastomyces, Histoplasma, Coccidioides.

Поразку легень грибками може бути викликано декількома штамами збудника і мати симптоми мікст-інфекції. Можливо поєднання різних штамів грибів – це, так звана, мікс-інфекція. Лікування захворювання в даному випадку ускладнене. Прикладом може служити одночасне ураження пліснявими і дріжджоподібними грибами. Клінічна картина в даному випадку буде відрізнятися, в порівнянні з ураженням одним видом грибка.

Виділяється також поєднана мікст-інфекція ураження легень при пневмомікозі. У цьому варіанті збудниками є гриби певного штаму і інші мікроорганізми, наприклад, аспергілли і грамнегативні або грампозитивні мікроорганізми. Клінічна картина захворювання в цьому випадку більш складна.

Сюди можна віднести торакальний псевдоміоз, етіологічним фактором якого є анаеробні бактерії. При цьому захворюванні утворюються інфекційні гранульоми, які проростають в навколишні тканини і призводять до утворення гнійних свищів.

Епідеміологія

Залежно від шляхів передачі пневмонія грибкова класифікується на екзогенні та ендогенні захворювання. При екзогенних пневмоніях збудник потрапляє в дихальну систему людини з навколишнього середовища, в основному це відбувається при вдиханні повітря, який забруднений спорами гриба (повітряно-крапельний шлях зараження). Такий грибок може рости в грунті, присутні в домашній і виробничого пилу, у вологих приміщеннях, на гнилій деревині, на брудному медичному інструментарії, устаткуванні та інші.

При екзогенних грибкових пневмоніях збудники захворювання потрапляють в дихальну систему з вогнищ мікозу, існуючих в організмі хворого: при поширеному ураженні – лімфогенно або гематогенно, а при обмеженому ураженні – аспіраційно, наприклад, при кандидозних уражень верхніх дихальних шляхів.

Симптоми, різновиди та лікування грибкової пневмонії

Патогенез

Грибкова пневмонія може виникати в первинному або самостійному ураженні легенів. Наприклад, в умовах різко зниженого імунітету і наявності інших факторів ризику. А також як ускладнення наявного іншого захворювання, гострого респіраторного захворювання зокрема. Тільки в умовах зниження специфічної і неспецифічної резистентності організму і в результаті цього розвитку імунодефіцитного стану організму можлива реалізація патогенного дії грибів.

У цих умовах гриби заселяються на слизові верхніх і нижніх дихальних шляхів, активно розмножуються і викликають у відповідь запальну реакцію в слизових оболонках дихальних шляхів. В результаті цієї запальної реакції відбувається міграція великої кількості лейкоцитів в осередок ураження і посилене утворення серозного слизу. Лікування в даному випадку має бути максимально швидким, що дозволить уникнути появи хронічної форми хвороби.

При загостренні в уражених легенях можуть з’являтися порожнини (зони розпаду), іноді з абсцедуванням. У цих порожнинах скупчуються колонії грибка. Проявляється це клінічною картиною захворювання. Легенева тканина в стадії одужання замінюється грануляційною тканиною. Хворі на злоякісні новоутворення тривалий час отримують хіміотерапію глюкокортикоїдами і імунодепресантами, а також променеву терапію. В результаті різко знижується імунний захист організму, і часто виникають грибкові захворювання і грибкова пневмонія зокрема.

Грибкового ураження легень, як ускладнення, схильні хворі такими захворюваннями:

  • ІСП,
  • важкі анемії (апластична),
  • цукровий діабет,
  • туберкульозом,
  • стану після штучної вентиляції легень (ШВЛ) і трансплантації органів,
  • агранулоцитоз.

Дисбіоз респіраторного тракту в результаті тривалого лікування антибіотиками є фактором ризику для розвитку грибкових захворювань, і грибкової пневмонії зокрема.

Клініка захворювання

Грибкова пневмонія відноситься до тяжких запалень легень в силу специфіки збудника і невираженої течії, в результаті чого лікування часом затягується, що позначається на терміни та результати лікування. У початковій стадії захворювання клінічна картина характеризується незначними і часом не типовими для пневмоній симптомами – з’являється слабкість, субфебрильна температура, ломота у всьому тілі, сухий дратівливий кашель.

При прогресуванні процесу в легенях, поява змін в легеневій тканині у вигляді порожнин і абсцесів, їх розривів, поширення грибка і виділень великої кількості мікотоксину. Клінічна картина значно важчає і стає більш характерною для пневмомікозів.

Основними симптомами грибкової пневмонії є:

  • Важкий глибокий кашель з відходженням слизисто-гнійної мокроти.
  • Можливо кровохаркання.
  • Біль у грудній клітці, що підсилюється при глибокому вдиху і кашлю.
  • З’являється задишка в спокої.
  • Характерна біль в м’язах, підвищення температури тіла, інтенсивна слабкість, головний біль.

Якщо відбувається одноразове масивне ураження легеневої тканини екзогенними грибками, то процес приймає гострий перебіг. У ослаблених хворих і при неодноразовому інфікуванні невеликими дозами грибка захворювання приймає характер хронічного перебігу. Змішані форми таких захворювань протікають важче моноінфекції.

Клінічна картина і перебіг хвороби при ураженні різними збудниками має свої характерні відмінні риси. Пневмонія при ураженні аспергілами включає три форми перебігу: важку блискавичну, гостру і хронічну.

При цьому захворюванні в запальний процес втягується також плевра і регіональні лімфатичні вузли, характерні специфічні гранульоми з нагноєнням і абсцесом. Кашель болісний з виділенням рясної гнійної мокроти, а також з домішкою крові, задишка, напади задухи, озноб, нічні потовиділення. Загальний стан хворого важкий. З ускладнень можемо відзначити ексудативний плеврит з проростанням грибка в плевральну порожнину, що призводить до появи легеневої недостатності.

Хронічний перебіг пневмонія приймає при нашаруванні грибкового ураження на наявне інше захворювання легенів, при якому на перший план виходить клініка основного захворювання. Локальна форма має менш важкий перебіг і може протікати навіть безсимптомно. Для неї характерно коллонізація аспергілами вже наявних порожнин в легенях, і абсцес приймає хронічний характер.

Для кандидозної пневмонії характерно двостороннє ураження, нормальна температура, убога мокрота, пітливість, біль у грудях.

При пневмоцистної пневмонії відзначається стерта клінічна картина, поступове наростання симптомів, тривалий сухий кашель. Рентгенологічна картина і об’єктивні дані вкрай мізерні. Перебіг захворювання тривалий, можливі ускладнення – суперінфекція і спонтанний пневмоторакс.

Діагностика пневмомікозів

Для точного встановлення діагнозу проводять мікробіологічне дослідження мокротиння на вид збудника і одночасно на чутливість збудника до антибіотиків або інших лікарських засобів. При діагностиці аналізуються дані анамнезу захворювання, скарги хворого, клінічна картина з аускультацією і перкусією легень, результати лабораторних аналізів (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі), інструментальних (спірографія) і рентгенологічних (рентгенографія грудної клітини) досліджень. Можливі також серологічні дослідження.

Лікування та прогноз

Лікування грибкової пневмонії проводиться виключно в стаціонарних умовах. Призначається терапія:

  • етіологічна (протигрибкові препарати – Флуконазол, АмфотеріцінВ, Інтраконазол і інші),
  • симптоматична (знеболюючі, жарознижуючі, відхаркувальні, десенсибілізуючі лікарські препарати, гормони),
  • імуностимулююча (імуностимулятори, препарати кальцію, полівітаміни).

Якщо є поєднана грибково-бактеріальна інфекція, призначають лікування антибіотиками коротким курсом. При нагноєнні і абсцесі виконують оперативне втручання.

При своєчасній діагностиці, адекватному і повному лікуванні, своєчасному оперативному втручанні за показаннями прогноз сприятливий. При наявності запущених ускладнень можливий летальний результат і отримання інвалідності.

Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

HealthDay.in.ua