Ішемічний інсульт: причини, симптоми, лікування

Ішемічний інсульт розвивається внаслідок порушення нормального кровопостачання тканини головного мозку. Накопичення достатньої кількості даних про це захворювання дозволило зробити висновок, що розглядати його слід як епізод на тлі прогресуючого судинного ураження при різній патології серцево-судинної системи.

Поширеність ішемічних порушень церебрального кровообігу стабільно збільшується, маючи непоправні соціально-економічні наслідки. Тому зусилля ВООЗ спрямовані на розробку нових ефективних методів для ранньої діагностики і лікування захворювання.

Ішемічний інсульт: причини, симптоми, лікування

Форми ішемічного інсульту

Найбільш поширена класифікація ішемічного інсульту головного мозку – TOAST (Trial of ORG 10172 in Acute Stroke Treatment). Вона враховує механізм розвитку порушення церебрального кровообігу. Виділяють п’ять форм захворювання:

  1. Атеротромботичним. Погіршення кровообігу у таких пацієнтів пов’язано з атеросклеротичним процесом, що вражає стінки великих судин, які живлять головний мозок. При цьому значно звужується просвіт артерії, аж до повного припинення кровотоку. Також сюди включені варіанти емболіческой закупорки судин відірвалися частинками атеросклеротичної бляшки.
  2. Кардіоемболічного. Інсульт головного мозку розвивається на тлі захворювань серця: важких аритмій, порушення роботи клапанного апарату, свіжих інфарктів міокарда.
  3. Лакунарна. У хворих діагностується ураження артерій дрібного діаметру. Це спостерігається при артеріальній гіпертензії та ендокринологічної патології.
  4. Пов’язана з іншими, більш рідкісними, причинами. До них відносяться гематологічні захворювання, порушення реологічних властивостей крові, запальні процеси в стінках судин, розшарування артерій і інші стани.
  5. Ішемічний інсульт невідомого походження. У таких пацієнтів може спостерігатися кілька механізмів розвитку ішемічних розладів головного мозку, виділити ключовий з яких неможливо. Інша ситуація – не вдається визначити причину захворювання.

Причини виникнення ішемічного інсульту

Інсульт головного мозку відноситься до захворювань, визначити етіологію яких вкрай важко. Це пов’язано з тим, що церебральна ішемія є наслідком цілого ряду патологічних змін, що відбуваються в організмі. В даний час можливе лише визначити ряд чинників, які можуть спровокувати розвиток захворювання. Серед них:

  • Немодіфіціруемих чинники – гендерна приналежність, вікові особливості, наявність подібних захворювань у близьких родичів.
  • Модифікуються фактори – підвищений артеріальний тиск, ендокринологічні захворювання, порушення ліпідного профілю, патологія серцево-судинної системи.
  • Фактори, пов’язані зі способом життя – шкідливі звички, ожиріння, характер харчування, гострий або хронічний стрес.

Основні симптоми

Клінічна картина ішемічного інсульту головного мозку різноманітна. Вона, перш за все, залежить від локалізації ураження і обсягу пошкоджених нервових клітин. У пацієнтів спостерігаються загальномозкові і / або вогнищеві симптоми. До перших відносяться:

  • головний біль з нудотою, що супроводжується блювотою;
  • сонливість;
  • різна ступінь порушення свідомості;
  • психомоторне збудження або, навпаки, пригнічення;
  • втрата орієнтації під час руху;
  • серцебиття;
  • підвищення артеріального тиску;
  • відчуття жару, підвищена пітливість.

Осередкові симптоми залежать від місця локалізації патології. Це можуть бути:

  • парез мускулатури кінцівок, тулуба, обличчя, частіше на протилежній від ішемічного ділянки стороні;
  • вегетативна симптоматика;
  • порушення мови і її сприйняття;
  • погіршення зору;
  • затримка або нетримання сечі.

Ішемічний інсульт головного мозку симптоми

Діагностика інсульту

Пацієнта з ішемічним інсультом необхідно якомога швидше транспортувати в неврологічний стаціонар або спеціалізоване судинне відділення для проведення діагностичних і лікувальних заходів.

Діагностику слід починати зі збору анамнестичних даних. Це дозволить визначити:

  • час розвитку і послідовність виникнення клінічних проявів;
  • динаміку симптомів;
  • можливі фактори ризику;
  • спадкову схильність.

В основному анамнестичні дані збираються у родичів пацієнта.

Фізикальне обстеження лікарі проводять по всіх органах і системах, приділяючи особливу увагу неврологічному статусу. Для кількісної оцінки стану хворого використовують спеціальні шкали.

Пацієнту з підозрою на ішемічний інсульт головного мозку виконують стандартний обсяг лабораторних досліджень, який включає:

  • загальний клінічний і біохімічний аналіз крові;
  • коагулограмму;
  • загальний аналіз сечі.

Для візуалізації осередку ураження нервової тканини, визначення його локалізації та розмірів, диференціальної діагностики використовують інструментальні методи дослідження. Найбільш достовірні – комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія.

На КТ ознаки ішемічного інсульту візуалізуються в середньому через 10-14 годин після початку захворювання. У цьому полягає його основна відмінність від геморагічного інсульту, при якому ознаки відразу видно. Таким чином відсутність ознак на КТ при наявності клінічних симптомів на ранніх етапах говорить про ішемічну природу інсульту.

Його основні прояви:

  • набряк ураженої ділянки нервової тканини;
  • зміна судинного малюнка;
  • ділянки зниженою і підвищеної щільності речовини головного мозку.

Більш ранню діагностичну картину можна спостерігати при магнітно-резонансної томографії. Методика точно визначає підвищення вмісту рідини в тканини головного мозку, яке відбувається внаслідок набряку. Можливість проведення МРТ в різних проекціях дозволяє чітко розрахувати обсяг ураженої ділянки, візуалізувати його локалізацію. Метод магнітно-резонансної томографії підходить для динамічного спостереження за пацієнтом з метою корекції об’єму терапії і контролю її ефективності.

Основні принципи лікування інсульту

Терапія пацієнтів з ішемічним інсультом має кілька напрямків:

  1. Базисне лікування. Воно спрямоване на підтримання гомеостазу і життєво важливих функцій організму. Для цих цілей використовують водно-електролітні і нутритивні розчини, кислородотерапию і інші лікарські препарати.
  2. Симптоматичне лікування. Обсяг медикаментозної допомоги безпосередньо залежить від проявів захворювання.
  3. Боротьба з можливими ускладненнями. Для попередження їх розвитку використовують ін’єкційні методики введення лікарських засобів, роботу в асептичних умовах, компресійну білизну.
  4. Тромболізис. Введення тромболітичні препаратів дозволяє розчинити тромб і відновити кровообіг в ураженій ділянці головного мозку. Починати таку терапію необхідно в перші три години після розвитку ішемії нервової тканини. Тромболізис проводять під контролем ангіографії, яка дозволяє коригувати дозування лікарських засобів, тим самим зменшуючи ризик розвитку побічних реакцій і ускладнень терапії.
  5. Тромбоекстракція. Це інноваційна методика, суть якої полягає у видаленні тромбу з артерії за допомогою спеціального обладнання. Тромбоекстракція дозволяє повністю відновити кровообіг ураженої ділянки головного мозку. Її проведення малоінвазивних і відносно безпечно для пацієнта.

Реабілітація після інсульту

Ранній початок реабілітації і достатній її обсяг здатні поліпшити стан пацієнта і мінімізувати наслідки захворювання:

  • При рухових порушеннях пацієнтам з інсультом головного мозку рекомендують ранню вертикалізацію пацієнта, кинезотерапию, спеціальну лікувальну фізкультуру, масаж. Ці заходи спрямовані на відновлення м’язового тонусу і боротьбу з контрактурами.
  • При розладі мови хороші результати дають заняття з логопедом.
  • У реабілітаційному періоді доцільне застосування натрапив, нейротрофічних засобів, антидепресантів.
  • Соціальна та трудова адаптації дозволять пацієнтові повернутися до звичного способу життя і налагодити спілкування.

Профілактика і прогноз ішемічного інсульту головного мозку

Профілактика ішемічного інсульту розділяється на первинну і вторинну:

  • Первинна спрямована на попередження розвитку захворювання. Це комплекс заходів щодо підвищення рівня обізнаності про інсульт, ранній діагностиці та корекції факторів ризику. До неї відноситься боротьба з артеріальною гіпертензією, підтримання нормальних реологічних властивостей крові, зниження рівня холестерину.
  • Вторинна профілактика повинна забезпечити запобігання рецидивам ішемічних інсультів.

Прогноз для пацієнта залежить від обсягу та локалізації ураження нервової тканини, супутніх захворювань, віку хворого. Висока летальність і великий відсоток інвалідизації роблять інсульт вкрай небезпечним для життя і здоров’я людини.

Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

HealthDay.in.ua