Ціаноз. Центральний і периферичний ціаноз

Під ціанозом мається на увазі, синюшний відтінок шкірного покриву і слизових оболонок, який є результатом високої концентрації в крові відновленого гемоглобіну. Часто розглядається як один із симптомів гіпоксемії (зниження рівня кисню в крові), яка може носити як загальний, так і місцевий характер. Також спостерігається у хворих на анемію і поліцитемію. Багато серцевих захворювань супроводжуються посинінням шкіри, яке зумовлене порушенням кровообігу на віддалених ділянках тіла (кінчики пальців верхніх і нижніх кінцівок, ніс, губи та ін.). У разі масштабного посиніння мова йде про кисневе голодування, причиною якого служить недостатня артеріалізація (тобто збагачення крові киснем і виведення з неї вуглекислого) в малому колі кровообігу.

Ціаноз. Центральний і периферичний ціаноз

У зв’язку з цим в медицині виділяють два основних види ціанозу, які відрізняються один від одного за походженням:

  • Центральний діагностується при дихальній недостатності, коли є патологія у функціонуванні бронхів або легенів (наприклад, стеноз легеневого стовбура), або в разі вроджених дефектів у структурі серцевих перегородок. Цей тип також носить назву дифузний. Більшою мірою він проявляється на слизових оболонках органів і тих ділянках тіла, які захищені тонкою шкірою (обличчя, губи і т.д.). Відтінок може варіюватися від фіолетового до практично чорного, що менш помітно на темній шкірі.
  • Периферичний обумовлений серцевою недостатністю, при якій швидкість кровотоку різко знижується. На тлі високого рівня відновленого гемоглобіну в капілярах синюшність проявляється в місцях, що піддаються охолодженню. Це стопи ніг, кисті рук, вушні раковини. Іноді зачіпаються губи і кінчик носа.

При описі клінічної картини велику увагу також приділяється гостроті розвитку даного симптому. Якщо шкірні покриви синіють за короткий проміжок часу (кілька секунд, хвилин), це свідчить про асфіксію. Дане явище може спостерігатися при тампонаді серця і тромбоемболії. Гостра стадія, коли ціаноз виникає протягом доби, говорить про наявність бронхіальної астми або інтоксикації організму (результат отруєння). Більш тривалий прояв синюшности відбувається при хронічних патологіях з боку серцево-судинної і дихальної систем.

Діагностика

Диференціальна діагностика включає не тільки візуальну оцінку стану шкірного покриву, але і інші ознаки. Зокрема, температура шкіри відрізняється в кожному випадку. При центральному типі вона тепла на дотик, при периферичному, навпаки, холодна. Доповненням часто служать клінічні ознаки, властиві основному захворюванню, одним з проявів якого є синій відтінок шкіри. Проте в лікарській практиці зустрічається і поєднання обох механізмів, що робить необхідною комплексну діагностику.

Лікування

Лікування здійснюється після постановки діагнозу і починається з терапії основного захворювання. Таким чином, вираженість ціанозу буде зменшуватися в міру ефективності призначених заходів. При виявленні гострої стадії розвитку симптому слід враховувати, що такий стан становить загрозу для життя людини і вимагає негайного втручання лікаря. У той же час стійка зміна відтінку шкіри вказує на хронічний перебіг патології, яка часто має несприятливий прогноз. При відсутності лікування розвивається вторинний еритроцитоз. До інших ускладнень можна віднести в’язкість крові.

Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

HealthDay.in.ua