Що таке жирова емболія?

Кожна людина схильна до появи травм кісток скелету. Будь-яка з них вимагає негайного лікування, інакше не виключається розвиток ускладнення. Однією з таких патологій є жирова емболія, яка має свої специфічні особливості, різновиди та методи терапії.

Етимологія захворювання

Що таке жирова емболія? Захворювання являє собою патологію, пов’язану з проникненням жирів в клітини крові. Основною причиною розвитку захворювання вважається травмування кісткової тканини, особливо у пацієнтів з підвищеною крововтратою або наявністю надмірної маси тіла.

Що таке жирова емболія?

Медичними фахівцями виділяється кілька різновидів даного захворювання, причому кожна форма виникає в залежності від перебігу патології:

  • блискавична – характеризується стрімким розвитком, причому сам процес займає близько декількох хвилин, в результаті чого настає смертельний результат;
  • гостра – поширення відбувається на протязі декількох годин після отримання травми;
  • підгостра – на розвиток витрачається більше однієї доби.

Існує ще й умовний поділ захворювання на групи, при цьому у пацієнта може бути діагностовано легенева, церебральна або змішана жирова емболія. У більшості випадків жири чинять негативний вплив на область головного мозку, легенів і печінки. На інші внутрішні органи вплив захворюванням виявляється значно рідше.

Фактори виникнення

Синдром жирової емболії може розвиватися внаслідок впливу певного роду факторів. Медичні фахівці схильні дотримуватися двох теорій щодо того, якими можуть бути причини виникнення.

Перша теорія передбачає, що виникнення захворювання пов’язане з підвищенням показників тиску в кістковому мозку після отримання травми або в результаті оперативного втручання. Після проникнення жирових клітин в кров відбувається утворення так званих мікротромб, які в наслідок переміщаються по всій області організму. Друга – біохімічна. Що це таке? Вона говорить про те, що порушення на клітинному рівні безпосередньо пов’язано з негативною зміною гормонального фону організму людини.

До додаткових факторів, що впливають на розвиток захворювання, відносяться:

  • проведення хірургічної процедури з видалення зайвого жиру;
  • закриті переломи кісток;
  • протезування тазостегнового суглоба;
  • отримання сильних опіків великої області шкірних покривів;
  • біопсія кісткового мозку;
  • діагностування супутніх захворювань, наприклад, остеомієліту або панкреатиту в гострій формі.

В окремих і дуже рідкісних випадках на синдром жирової емболії можуть вплинути фактори, які не пов’язані з травмуванням окремих частин організму.

Симптоматичні прояви

Тромбоемболія є досить серйозним захворюванням не тільки через те, що розвивається порівняно активно і здатна призвести до смерті людини за мінімальний період часу, а й тому, що на початкових етапах свого розвитку не проявляє ніяких видимих ​​симптоматичних ознак. Першочерговим симптомом захворювання виступає виникнення больових відчуттів, проте пацієнти відносять це до наслідків травмування або оперативного лікування. Після того, як розвиток захворювання досягає оптимальної точки, починають проявлятися симптоми.

До найбільш розповсюджених відносяться:

  • прискорене серцебиття;
  • активний дихальний процес;
  • поява почервоніння невеликого розміру в тих місцях, де здійснюється кровотеча дрібних судин;
  • порушення свідомості;
  • поява лихоманки.

Пацієнт може відчувати постійне відчуття втоми, що супроводжується головним болем, запамороченням або больовим синдромом в грудині.

Якщо захворювання утворюється внаслідок впливу вище розглянутих факторів, то симптоматичні ознаки мають трохи інший характер прояви. В даному випадку у пацієнта спостерігається порушення працездатності центральної нервової системи, головний біль має характер приступів щодо своєї прояви, пацієнт втрачає здатність адекватно реагувати на навколишню дійсність. Нерідко пацієнта може мучити кашель, а при виділенні мокроти в ній можуть спостерігатися кров’яні вкраплення. В процесі всіх симптоматичних проявів дихальний процес починає помітно слабшати, що провокує утворення так званих дрібнопухирцевих хрипів. У переважній більшості випадків у пацієнта активно підвищується температура тіла практично до максимальної позначки, при цьому прийом лікарських препаратів жарознижуючої дії не дає позитивних результатів.

Діагностичні заходи та методи лікування

Першочергово при діагностуванні даного захворювання здійснюється ретельне вивчення жалом пацієнта щодо прояву симптоматичних ознак. Після цього пацієнт направляється на проведення певного ряду досліджень з метою підтвердження або спростування ймовірного діагнозу. До таких заходів належать:

  • лабораторне дослідження загального аналізу крові та сечі з метою вивчення загального стану організму пацієнта і наявності супутніх захворювань;
  • біохімічний аналіз крові для виявлення непрямих причини виникнення захворювання;
  • комп’ютерна томографія черепа для розгляду і виявлення можливих негативних порушень;
  • рентгенографія.

Найбільш функціональним і дієвим вважається проведення магнітно-резонансної терапії, так як з її допомогою можна виявити головну причину виникнення захворювання.

Після підтвердження діагнозу лікування жирової емболії в першу чергу починається із постачання необхідної кількісті кисню в області головного мозку. Наступні лікувальні заходи поділяються на:

  1. Терапевтичні. Вони включають в себе лікування за допомогою кисню, проте з часом цей метод втратив свою ефективність, так як не завжди захворювання виявляється вчасно. Після цього пацієнтові потрібно респіраторна терапія.
  2. Медикаментозні. Стандартна форма лікування захворювання має на увазі використання седативних препаратів одночасно з проведенням штучної вентиляції легенів (застосовується, як правило, при виявленні порушень церебрального характеру у важкій формі). Сюди ж додається прийом анальгізуючих препаратів для приведення в норму температури тіла та антибіотики широкого спектру дії. При необхідності можуть бути включені в застосування діуретики з метою зменшення накопичувального процесу рідини в області легенів.

Проведення терапевтичних заходів повинно бути своєчасним, оскільки захворювання здатне за мінімальний часовий проміжок призвести пацієнта до смерті.

Профілактичні заходи

Профілактичні заходи безперечно відіграють важливу роль, особливо для тих пацієнтів, які схильні до виникнення подібного роду захворювання і знаходяться в так званій групі ризику. До таких слід віднести пацієнтів, які порівняно недавно перенесли оперативне лікування або отримали сильне травмування. Всі існуючі щодо даної проблеми профілактичні заходи мають на увазі отримання пацієнтом відповідної та своєчасної медичної допомоги в разі травмування, приведення в норму процесу циркуляції крові і зупинки кровотечі в разі його виникнення. Також правильне транспортування хворого до медичного закладу після отримання травми, при необхідності своєчасне надання і проведення первинних терапевтичних заходів, застосування відповідних лікарських препаратів і проведення постійного контролю над загальним станом пацієнта.

В обов’язковому порядку пацієнт повинен мати уявлення про можливі подальші ускладненнях. Тромбоемболія вважається досить небезпечною патологією. Навіть, якщо пацієнту надана висококваліфікована медична допомога, при цьому своєчасна, це не є запевненням того, що кровопостачання залишиться в нормі. Всі наслідки негативно впливають на функціональність організму в цілому, так як провокують активне виникнення і вплив на організм численних і різноманітних захворювань хронічного характеру. Безумовно, смертельний результат вважається найсерйознішим і найтяжчим ускладненням.

Таким чином, дане захворювання є серйозною загрозою життю пацієнта. Прогноз щодо подальшого життя пацієнта залежить від якості і своєчасності лікування. Сучасна медицина стала досить удосконаленою, що підтверджується зниженням кількості випадків, коли захворювання закінчується саме смертельним результатом. Однак і цей фактор не завжди підтверджується, так як деякі форми захворювання тяжко піддаються діагностуванню.

Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

HealthDay.in.ua