Мінскін — експериментальна порода кішок, що з'явилася в результаті схрещування манчкінів і сфінксів. Так отримали потомство невеликих грайливих кішечок з короткими лапками та голим тільцем. Ці кішки унікальні, вони не схожі на жодну з існуючих порід. Характер у них спокійний та доброзичливий. Мінскіни дуже контактні, і більше за інших потребують піклування та опіки людини.
Історія походження
Виводити оригінальних вихованців затіяли в Америці. Робота над новою породою розпочалася в Бостоні (штат Массачусетс) у 1998 році. Заводчик Пауль Максорлі (Paul McSorley) захотів отримати коротколапих кішок з вовною, яка розташовувалась як у сіамських пігментів, тобто затінені ділянки вовни. Перший такий котик народився 2000 року, а вже 2005-го Пауль мав близько 50 кішок, які відповідали його вимогам. Також у селекційній роботі брали участь бірманські кішки та девон-рекс. Дуже схожими мінскіни виявилися на іншу експериментальну породу — бамбіно.
Мінскіни зареєстровані у програмі TICA з розвитку нових порід.
Відеоогляд про породу кішок мінскін:
Зовнішній вигляд
По фото неважко сказати, які риси мінскіна є характерними для породи. Насамперед, це невеликий розмір і короткі лапки, що дісталися у спадок від манчкінів. По-друге, вони практично голі, як сфінкси. Навіть дорослі кішки виглядають, як кошенята.
Голова у мінскіна відносно велика, очі великі, дуже виразні, вуха також досить великі. Тіло міцне, компактне, з добре розвиненою мускулатурою. Груди у них широкі і міцні. Ноги короткі, а лапи відносно великі, з потовщеними пальцями.
Залежно від типу шерстного покриву мінскіни поділяються на три типи:
- голі — позбавлені шерсті або шерсть дуже рідка та її мало;
- вовняні — повністю вкриті коротенькою шерсткою;
- напіввовняні — на голові, вухах і лапах є шерсть, густа і коротка, на дотик нагадує атлас. На тільці її можна порівняти з кашеміром, вона дуже м'яка, така ж коротка, але дуже рідкісна. Живіт обов'язково має бути голим.
Характер та поведінка
Мінскіни — доброзичливі грайливі котики, дуже активні та допитливі. Вони з азартом досліджують нові території та підкорюють вершини, особливо у віці до року. Подорослішавши, стають спокійнішими, але час від часу з наївністю кошеняти ганятимуть по будинку улюблену іграшку, ловитимуть сонячних зайчиків або комах. Ці кішки дуже контактні, вони прив'язуються до власника і намагаються брати активну участь у всіх домашніх справах.
Оскільки порода експериментальна, багато рис характеру не можна вважати усталеними. Кожна кішка відрізняється власними звичками та темпераментом — хтось ласкавіший, а хтось і по-котячому незалежний.
Утримання
Мінскіни — виключно домашні кішки. На вулицю їх можна випускати тільки в теплу пору року та на повідку. Якщо кошеня привчене до вулиці і в разі переляку повернеться до власника або в будинок, а не побіжить світ за очі, можна пробувати відпускати його під наглядом. Ці вихованці дуже теплолюбні, спати віддають перевагу затишним куточкам. Тому, якщо котик не матиме власного будиночка, він забиратиметься під ковдру, на полиці та ящики в шафах.
На батьківщині кішки рідко харчуються натуральними продуктами. Більшість американців дотримуються думки, що найкраща їжа для цих тварин — якісний сухий корм.
Догляд
Це порода кішок, що потребує регулярного догляду. В цілому, доглядати їх слід так само, як і сфінксів. Особливої уваги потребує шкіра. Раз на тиждень кішок купають із дитячим шампунем або спеціальним засобом для миття голих кішок. Щодня їм протирають очі і вуха, а деяким, що не відрізняються охайністю, доводиться витирати попу після відвідування туалету. Раз на 2-3 тижні, іноді частіше, потрібно підстригати пазурі. Цю процедуру бажано робити навіть якщо котик привчений до кігтеточки, щоб запобігти обламуванню та розтріскуванню нігтьової пластини.
Здоров'я
Оскільки мінскін — порода експериментальна, поки що рано говорити про будь-які спадкові захворювання. На даному етапі розвитку гібрид сфінкса та манчкіна досить міцний та здоровий.
Періодично виникають спадкові захворювання, властиві вихідним породам. Але всі сили заводчиків наразі кинуті на те, щоб не допустити цього надалі. Найчастішими проблемами, з якими доводиться стикатися власникам, є дерматологічні хвороби, але більшою мірою вони виникають через неправильний догляд або харчування. Як і будь-які інші кішки, мінскіни потребують планової вакцинації, а також дегельмінтизації та обробки від зовнішніх паразитів.
Вибір кошеняти та ціна
Важливо розуміти, що в Європі і, зокрема, в Росії, як і в інших країнах СНД, купити кошеня мінскіна практично нереально. Розплідники не займаються новою експериментальною породою, оскільки вона не настільки затребувана.
Ну якщо вже дуже хочеться завести саме це коротконоге голе створіння, доведеться звернутися до заводчиків зі США. У Штатах зареєстровано не більше десятка розплідників, які займаються цими кішками. Щоб уникнути конкуренції та негативного впливу на розвиток породи, тварин зазвичай продають під кастрацію/стерилізацію.
Кошеня мінскіна в Америці коштує в середньому 700 доларів, причому повністю пухнасті кошенята значно дешевші за голі.
Фотографії
Фото котів та кошенят породи мінскін:
