Суссекс-спанієль — низькоросла собака середнього розміру з красивою мідно-золотистою вовною і спокійною, поступливою вдачею. Представники рідкісної англійської породи не втратили робочих якостей, але частіше заводять їх як компаньйонів.
Історія походження
Суссекс-спанієль був виведений паном Августом Еліотом Фуллером (1777-1857) у маєтку Розхілл, Сассекс, Англія. Імовірно, у жилах сассексів тече кров нині вимерлого норфолк-спанієля, кламбер-спанієля, англійського спрингер-спанієля та деяких гончаків. Метою Фуллера було отримати собаку, яка була б придатна для полювання на птицю у густих чагарниках. У псарні маєтку не просто народилася нова порода, її покращували протягом 50 років. Займалися розведенням сассексів та інші мисливці. До 1870 року він виставлявся просто як великий спанієль. У 1885 році у Великій Британії було затверджено стандарт породи суссекс-спанієль (англ. Sussex-spaniel). У 1924 році для захисту та популяризації породи була створена Асоціація суссекс-спанієля.
Суссекс-спанієль ніколи не був особливо популярним. Деякий підйом в історії породи спостерігався на початку XX століття, але вже після Другої світової війни ситуація докорінно змінилася. Суссекс-спанієлів, яких вдалося знайти, було лише 7. Відновленням породи зайнявся фермер Джой Фрір (Joy Freer). Від його семи собак походить все сучасне поголів’я. У 2004 році Англійський кеннел клуб вніс суссекс-спанієля до списку вразливих порід. У 2018 році зареєстровано всього 34 цуценя, троє з яких було імпортовано.
Призначення
Сучасний суссекс-спанієль більшою мірою є компаньйоном. В Америці цих собак можна зустріти у лавах каністерапевтів. У Європі ― на змаганнях з аджиліті, образи, трекінгу та інших. Є серед суссексів і мисливці із робочими дипломами. Суссекс-спанієль із голосом виганяє із чагарників фазанів, тетерука, вальдшнепа, куріпку. Працює в очеретах по качках. Відмінно плаває та пірнає. Має вроджені таланти до апортування і м’якої хватки.
Зовнішній вигляд
Суссекс-спанієль — низькорослий собака розтягнутого формату з м’якою мідно-золотистою вовною. Статевий диморфізм виражений добре. Висота в загривку — 38-41 см; вага — 18-20 кг.
Голова добре сформована, широка, тримається не надто високо над рівнем спини. Череп широкий з помітним переніссям та лобовою борозною. Морда широка, квадратна, довжиною близько 7,5 см. Похмурий вигляд надають важкі брови. Мочка носа темно-коричнева. Губи трохи відвислі. Прикус ножицеподібний. Очі середнього розміру, кольору лісового горіха. Вуха висячі, лопатеподібні, довгі, посаджені відносно низько. Шия міцна, злегка вигнута, довга. Вільна шкіра на горлі утворює складку.
Корпус присадкуватий, пропорційний. Грудна клітка розвинена добре. Поперек і спина м’язисті, широкі та глибокі. Лінія верху пряма. Кінцівки відносно короткі, з міцним кістяком та розвиненою мускулатурою. Лапи великі, густо оброслі вовною, округлі. Хвіст тримає не вище лінії верху. У країнах, де це заборонено, хвіст може бути купірований до 12 см.
Вовна густа, гладка, з підшерстком. На вухах, шиї, задній частині ніг подовжена. Хвіст із підвісом. Забарвлення насичене мідно-золотисте. Печінковий та червоно-коричневий неприйнятні.
Характер та поведінка
Доброзичливий і ласкавий суссекс-спанієль — чудовий сімейний собака і компаньйон. У полі він сповнений енергії та витривалості. У побуті спокійний, врівноважений та ненав’язливий. Наданий самому собі, набуває поганих звичок, стає неслухняним і деструктивним. Добре ладнає з дітьми, але комфортніше почувається зі старшими дітьми. Має виражені сторожові якості, але для захисту не підходить.
Темперамент суссекса залежить від цілого ряду факторів, включаючи спадковість, навчання та соціалізацію. Цуценята, як правило, дуже цікаві та грайливі, орієнтовані на власника. Дорослий собака при грамотному вихованні виростає слухняним і чуйним, проте його навчання вимагатиме чимало часу та зусиль, а іноді також допомоги досвідченого дресирувальника. Суссекс добре відповідає на позитивні методи дресирування, але часом може бути дуже впертим. Окрім як бути другом і компаньйоном, суссекс може стати гарним мисливцем, видатним спортсменом чи шоу-собакою.
Суссекс-спанієлі, як правило, добре ладнають з іншими собаками, але якщо вони не були соціалізовані, можуть виявляти агресію до незнайомих побратимів. З домашніми кішками співіснують відносно мирно, інших зазвичай ганяють.
Особливості утримання
Суссекс-спанієль не підходить для життя у вольєрі і на прив’язі. Собака буде щаслива у приватному будинку з великим двором та можливістю проводити багато часу на прогулянках із власником. Господар не обов’язково має бути мисливцем. Таланти суссекса можуть знайти реалізацію у спорті або у спільних іграх. Можливе утримання у міській квартирі за умови достатнього вигулу. Варто враховувати, що суссекси погано переносять сильну спеку.
Догляд
Шерсть суссекс-спанієля не схильна до утворення ковтунів. Сезонне линяння помірне, в інший час слабке. Розчісувати собаку бажано кілька разів на тиждень, купати за необхідності.
Стрижка виставкових суссексів не допускається. Можна лише трохи підрівняти шерсть на лапах до плюсен і між подушечками. Вовна між пальцями повинна прикривати пазурі.
У нормі пазурі сточуються самостійно. Інакше їх важливо зістригати в міру зростання. Вуха важливо щотижня оглядати, утримувати в сухості та чистоті. Зуби рекомендується чистити не рідше ніж раз на тиждень.
Здоров’я та тривалість життя
Суссекс-спанієлі — здорові та міцні собаки. Кількість спадкових захворювань у породі зведено до мінімуму завдяки грамотній селекції. Зустрічається дисплазія кульшового суглоба, тому всі племінні тварини повинні пройти скринінг. Деякі собаки страждають на алергії. Також було зафіксовано випадки здуття та завороту шлунка. У суссексів відзначають схильність до інфекційних захворювань ротової порожнини та очей. Очікувана тривалість життя — 13-16 років.
Фото та відео
У галереї можна переглянути фото собак породи суссекс-спанієль.
