Термометр вислизає з рук і розбивається об підлогу або стіну — ситуація настільки звична, що її часто сприймають як дрібну побутову прикрість. Насправді ж із тріщинами в склі в кімнаті з’являється ртуть, а разом із нею — цілком реальний ризик для здоров’я всіх, хто тут живе.
Чому розбитий градусник — це не дрібниця
Ртуть усередині скляної трубки має властивість розпадатися на безліч дрібних кульок. Вони розкочуються по підлозі, забиваються в щілини між паркетом і плінтусом, потрапляють під меблі, у ворс килима, у стики плитки. Побачити всі ці краплі неозброєним оком практично неможливо, а саме вони й створюють основну проблему.
Річ у тім, що ртуть поступово випаровується за звичайної кімнатної температури. Її пари накопичуються в повітрі, яким ви дихаєте, а потім — і в організмі. Особливість ртуті в тому, що вона погано виводиться: метал має властивість накопичуватися, і з часом це помітно підриває самопочуття. Найбільше ризикують діти, вагітні жінки та люди з ослабленим імунітетом, адже вони проводять удома більше часу й чутливіші до токсичного впливу.
Симптоми ртутного отруєння, які легко сплутати з чимось іншим
Перелік проявів ртутного отруєння досить широкий, і саме тому його рідко розпізнають одразу. Серед найпомітніших:
- запаморочення та головний біль;
- підвищена стомлюваність, відчуття розбитості навіть після відпочинку;
- відсутність апетиту, нудота;
- тремтіння рук, дратівливість, порушення сну.
Це лише найлегші прояви, і вони неспецифічні: тисячі інших захворювань дають схожу картину. Людина може місяцями дихати отруєним повітрям і навіть не підозрювати справжньої причини нездужань, що почастішали. Саме тому після розбитого градусника важливо не стільки спостерігати за самопочуттям, скільки усунути джерело забруднення.
Чого категорично не варто робити
Небезпека ртуті загальновідома, але значною мірою недооцінена. Не знаючи, чим зібрати ртуть, люди хапаються за перше, що потрапляє під руку, і цим лише погіршують ситуацію.
- Пилосос. Він розпилює ртуть у повітря дрібним аерозолем і розносить її по всьому помешканню, а також забруднює власні фільтри й трубку, які потім доведеться утилізувати.
- Віник. Замість збирання він розганяє кульки по кімнаті та заганяє їх глибше в щілини.
- Два аркуші паперу. Спосіб, який часто радить «народна мудрість», вимагає тривалого перебування над місцем розливу — а отже, і вдихання парів.
- Ганчірка з мийним засобом. Звичайне прибирання не знешкоджує ртуть, а лише розмазує її тонким шаром по поверхні.
Якщо справді дорожити своїм здоров’ям, найрозумніше — вивести з кімнати людей і домашніх тварин, щільно зачинити вікна та двері, щоб пари не поширювалися в інші приміщення, і залишити забруднене місце до приїзду фахівців. Вони точно знають, як збирати ртуть, і мають для цього відповідне обладнання.
Коли викликати спеціалістів
Намагаючись прибрати все самотужки, легко не помітити частину кульок — під плінтусом, у щілині підлоги, у ворсі килима. Наслідок передбачуваний: родина ще довго дихає отруєним повітрям і не здогадується про причину нездужань, що почастішали.
Якщо розбився градусник, завжди можна зателефонувати спеціалістам в незалежну лабораторію, довіривши їм цю складну і небезпечну процедуру під назвою демеркуризацію. У їх розпорядженні досвід вирішення подібних проблем, а також все необхідне обладнання. Після очищення ви отримаєте висновок про те, що повітря у вашій квартирі знову безпечний. Детальніше про те, як діяти в перші хвилини після аварії, читайте в матеріалі Якщо розбився градусник.
Перевірка повітря після прибирання
Навіть якщо зібрані всі видимі кульки, це ще не означає, що приміщення безпечне. Ртуть невидима в парах, не має запаху, а її концентрація може залишатися підвищеною тривалий час. Тому після очищення обов’язково варто переконатися в безпеці, вимірявши вміст парів ртуті в повітрі. Лише після такого вимірювання можна спокійно повертатися до постраждалої кімнати й користуватися нею як завжди.
Як зменшити ризик у майбутньому
Найпростіша профілактика — прибрати джерело ризику з дому. Ртутні термометри поступово поступаються місцем безпечнішим альтернативам, і це цілком виправдано:
- електронні термометри — не містять ртуті, працюють від батарейки, хоч і потребують кількох секунд на вимірювання;
- інфрачервоні (безконтактні) — зручні для дітей і для швидкої перевірки температури;
- безртутні рідинні — виглядають звично, але замість ртуті містять безпечніший сплав.
Якщо ж ртутний градусник усе-таки залишається в аптечці, зберігайте його в жорсткому футлярі, подалі від краю полиці, і не давайте дітям. Перед вимірюванням температури не струшуйте термометр над твердою підлогою або поблизу меблів — краще робити це над м’якою поверхнею, наприклад над ліжком або диваном.
Короткий алгоритм дій
- Виведіть із кімнати дітей, літніх людей і домашніх тварин.
- Зачиніть двері та вікна, щоб пари не розносилися помешканням, і вимкніть кондиціонер чи вентилятор.
- Не збирайте ртуть пилососом, віником чи ганчіркою.
- Зателефонуйте фахівцям і дочекайтеся їхнього приїзду поза забрудненим приміщенням.
- Після демеркуризації перевірте повітря на вміст парів ртуті й лише тоді повертайтеся до звичайного життя в цій кімнаті.
Якщо після контакту з ртуттю з’явилися виражена слабкість, тремтіння рук, постійний головний біль або нудота, не варто займатися самолікуванням — зверніться до лікаря й обов’язково розкажіть про можливий контакт із ртуттю.
