За різними дослідженнями, середньостатистична людина бреше приблизно раз на день. Зазвичай ідеться про дрібниці, але коли це робить близька людина, буває справді прикро. На щастя, чимало підказок можна помітити в змінах поведінки та мові тіла.
Спочатку відокремте норму від тривожного сигналу
Перш ніж робити висновки, варто навчитися відрізняти звичайну реакцію на стрес від поведінки, яка справді викликає підозру. Напружені ситуації на роботі, втома, конфлікти чи інші неприємності цілком можуть змусити людину уникати зорового контакту або говорити невпевнено — і зовсім не тому, що вона хоче збрехати.
Фахівці радять звертати увагу насамперед на час виникнення жестів. Людина, яка говорить правду, зазвичай жестикулює до того, як щось сказати, а той, хто бреше, — після початку розмови. Саме цей часовий зсув, а не окремий рух, робить сигнал підозрілим.
Обличчя: бігаючий погляд і рухи губами
Погляд униз і уникнення зорового контакту часто називають ознаками брехливої поведінки. Якщо ж очі буквально бігають, людина частіше моргає і підтискає губи, у щирості справді можна засумніватися. Те саме стосується усмішки, яка з’явилася не доречно — не як реакція на жарт чи приємну новину, а ніби сама по собі.
Важливо, що кожен із цих сигналів окремо нічого не доводить. Людина може опускати очі з сором’язливості, часто моргати через втому або кусати губи від хвилювання. Значення має сукупність ознак і те, наскільки вони вибиваються зі звичайної поведінки саме цієї людини.
Руки: занадто багато торкань
У незручній ситуації людина мимоволі намагається себе заспокоїти. Вона може торкатися рота, очей, вух чи носа, щоб пом’якшити відчуття стресу й занепокоєння. На це варто звернути увагу, особливо якщо дотики повторюються щоразу під час однієї й тієї ж теми.
Ще один помітний момент — бажання сховати руки під стіл або засунути їх у кишені, особливо коли прозвучало питання, на яке людина не хоче давати прямої відповіді.
Водночас пошук комфортного стану — цілком нормальна властивість людей. Саме тому діти вимагають у ліжко певну іграшку та ковдру. Якщо доросла людина без причини хрумтить пальцями, барабанить по столу, постійно змінює положення ніг, розгойдується чи торкається волосся, вона теж намагається прийняти максимально зручну позу. Самі по собі ці ознаки не є показниками брехні.
Ноги: схрещування, стукіт підошви, розгойдування
Це дуже важливий момент. Зазвичай люди більше звертають увагу на вираз обличчя та положення рук, а от «безконтрольні» ноги часом можуть видати брехню з головою. За допомогою таких рухів людина надає своєму тілу асиметричності — і це серйозна причина замислитися, чи вона говорить правду.
Як читати ці сигнали разом
Окремі ознаки не працюють як перемикач «бреше — не бреше». Набагато надійніше орієнтуватися на зміни в поведінці конкретної людини: що саме вона робить інакше, ніж зазвичай, коли йдеться про певну тему.
- Порівнюйте поведінку людини в різних ситуаціях, а не з абстрактним «середнім» співрозмовником.
- Звертайте увагу на момент виникнення жесту: до слів чи після них.
- Дивіться на поєднання сигналів — обличчя, руки й ноги разом, а не на один рух.
- Враховуйте контекст: стрес, втома й хвилювання дають схожі прояви.
Про що ці сигнали не говорять
Мова тіла не дає стовідсоткової гарантії. Дотики до обличчя, метушливі руки чи схрещені ноги можуть свідчити про ніяковість, незручну тему, холод у кімнаті або звичку, вироблену роками. Тому спостереження варто використовувати як привід для відкритої розмови, а не як вирок.
Якщо виникають сумніви щодо близької людини, найпростіший і найчесніший шлях — запитати прямо й спокійно, без звинувачень. Спостережливість допомагає помітити, що щось не так, але справжню відповідь дає лише розмова.
