Періоди життя людини: психологія та її підходи до питання

Периоды жизни человека: психология и ее подходы к вопросу

Періоди життя людини у психології діляться кілька етапів, а ще більше підходів щодо класифікації цих періодів. Одне можна сказати точно: людина справді проходить різні стадії розвитку, які хоч і прив'язані до кількості прожитих років, але потрапляють у залежність від рівня розвитку.

Тут є певний взаємовплив: роки впливають на розвиток, а розвиток впливає на те, в якому періоді людина знаходиться. Не секрет, що існують люди, які й у 60 дадуть фору молодшим, і, навпаки – вже до 30 років людина постаріла ментально. У нашій статті ми розберемо основні періоди життя з погляду психології та наведемо концепції різних вчених із цього питання.

Поняття періодів життя людини у психології

Протягом життя людина проходить певні етапи розвитку, що формують її як особистість.

Традиційно вважається, що перший період посідає дитячий вік, проте деякі психологи говорять також про ембріональний етап формування.

В основі поділу людського життя на періоди лежать різні критерії. Наприклад, юридично дитячий вік триває до людиною повноліття, т. е. до 18 років (у низці країн до 21 року). У цей час людина не має цивільних прав у повному обсязі.

Понятие периодов жизни человека в психологии

З погляду біології та психології серед періодів життя людини варто виділити підлітковий етап розвитку, що супроводжується гормональними змінами в організмі. Початок цього періоду посідає 12-13 років, закінчення – на 17-18 років.

При оцінці розвитку дітей використовують критерій вікової періодизації, що визначає появу тих чи інших навичок до конкретного віку (коли мають сформуватися вміння тримати голову, перевертатися на живіт, ходити, говорити та ін.).

Батькам слід на увазі, що відхилення від прийнятих норм – привід для занепокоєння і звернення до фахівців.

Психологія виділяє у житті людини періоди, куди припадають вікові кризи, характерні як дітей, так дорослих.

Психологія виділяє у житті людини періоди, куди припадають вікові кризи, характерні як дітей, так дорослих. У цей час психіка зазнає певних змін. Незважаючи на деяку умовність, виділяють наступні роки їх найяскравішого прояву: момент народження, 1 рік, 3 роки, 7 років, 12-13 років, 25 років, 40 років. Кожна людина є індивідуальною, тому може відчувати вікові кризи в інші періоди життя.

Філософія, біологія, психологія по-різному дивляться на періоди розвитку життя людини, розуміючи під цим фізичні та духовні зміни.

Класифікація періодів життя людини

  • Немовля (від народження до 12 місяців).

Після народження у дітей починається період адаптації до зовнішнього світу, у тому числі на фізіологічному рівні.

Після народження у дітей починається період адаптації до зовнішнього світу, у тому числі на фізіологічному рівні. Займає він близько чотирьох тижнів, після яких дитина не тільки відновлює втрачену в перші дні вагу (втрачається близько 5–7 %), а й набирає додаткові грами. Усього до кінця першого місяця життя збільшення у вазі становить 600-700 г.

У новонароджених дітей не повністю функціонують теплообмінні процеси, їхня температура тіла залежить від температури навколишнього середовища, у них нерівномірні дихання та пульс. Сон немовлят переривчастий (від півгодини до чотирьох годин), загалом на добу вони сплять приблизно 16 годин. Дитина приймає таку ж позу, як у материнській утробі, його тіло розпрямляється трохи пізніше.

  • Раннє дитинство (від 1 до 3 років).

Фізіологія та психологія виділяють наступний період життя людини – з року до трьох років. Це етап інтенсивного зростання, збільшення маси тіла, розвитку дихальної, імунної, кровоносної, травної, нервової систем, рухового апарату. У цьому віці діти проходять певні відстані, долають невеликі перешкоди. У той же час кора головного мозку недостатньо сформована, після активності швидко настає втома.

Классификация периодов жизни человека

У дитини стрімко розвиваються здібності говорити самостійно та розуміти мову дорослих. Він сприймає інформацію, що надходить, ставить питання, що стосуються того, що його оточує. Цей період життя характеризується формуванням наочно-действенного мислення, здатністю розуміти окремі зв'язки між об'єктами.

У віці від року до трьох років дитина емоційно зближується зі значним дорослим, негативно реагує на розлуку з нею, радіє її поверненню. Зріла людина допомагає дитині виконувати всі життєво важливі функції, відповідно, малюк на несвідомому рівні вважає, що батько є гарантом безпеки, ситості, доброго самопочуття тощо. Ці висновки відбуваються несвідомо, виражаються автоматичними реакціями.

  • Перший період дитинства (від 3 до 7 років).

У психології дошкільний період життя ділиться на три етапи:

  • молодші дошкільнята (3-4 роки);

  • середні (4-5 років);

  • старші (5-7 років).

Діти продовжують вивчати навколишній світ за допомогою сюжетно-рольових ігор. Під час гри відбувається соціалізація, розвиток мотиваційно-потребової сфери, усвідомлюється довільність дій, що вчиняються, дитина вчиться співвідносити свою точку зору з думкою оточуючих, долаючи егоцентризм.

З точки зору фізіології, продовжується швидке зростання, при цьому маса тіла збільшується повільніше порівняно з раннім дитинством. Руки та ноги подовжуються, обличчя стає більш рельєфним, починають випадати молочні зуби, імунітет стає зрілішим.

З цим періодом життя людини психологія пов'язує формування та розвиток наочно-образного мислення, орієнтовно-дослідницької діяльності, пам'яті, здатності дитини довільно запам'ятовувати інформацію. Навколишній світ продовжує пізнаватись за допомогою дорослих, через ігри малюк копіює ті чи дії. Крім батьків та інших близьких дорослих, коло значних осіб поповнюється іншими дітьми, із якими проводить час у іграх.

Відбувається формування та усвідомлення мотивів поведінки, у дитини розвивається самооцінка, вона починає відокремлювати реальне «Я» від «Я» ідеального, довільно користуватися емоціями, усвідомлювати свої інтелектуальні та особистісні особливості.

  • Другий період дитинства.

Психологія поділяє ранній шкільний період життя: для дівчаток він триває з 8 до 11 років, для хлопчиків – з 8 до 12 років. Втім, залежно від науки, з погляду якої розглядаються етапи розвитку, цей етап може тривати до 14-річного віку.

На цей час, що передує статевому дозріванню, приходиться початок гормональних змін в організмі дитини.

Классификация периодов жизни человека

  • Підлітковий період.

Тимчасові рамки підліткового періоду життя залежать від різних чинників, включаючи місце проживання, культурно-національну спадщину його країни, стать та ін. Цей етап, що триває з 12 до 19 років, ділиться на ранній (пізній шкільний) і пізній підлітковий.

У цей час посилюються вторинні статеві ознаки, починає рости волосся в пахвових западинах і лобковій ділянці, у дівчаток з'являються менструації, у хлопчиків виникають полюції. Період характеризується нестабільним емоційним тлом, ризиком прояву захворювань, викликаних швидким зростанням і, як наслідок, нестійкою роботою серця, легень, головного мозку.

У психології підлітковий період життя характеризується активним розвитком особистості. Для підлітків важливе значення має спілкування з однолітками, з допомогою якого вони вчаться самоаналізу, взаємодії більш дорослому рівні.

На цьому етапі підлітки починають інакше сприймати як себе, так і навколишній світ. Самопізнання та самовизначення перестають бути просто словами, для молодих людей стає важливим знайти своє призначення, місце в житті, побудувати певні життєві плани, сформувати світогляд.

  • Юнацтво.

Оскільки на підлітковий віковий період припадають широкі часові межі, юнацький етап розвитку перетинається з пізнім підлітковим. Для дівчат він починається у 16 і закінчується у 20 років, для юнаків триває з 16 до 21 року.

До кінця цього періоду людина досягає повної фізичної та статевої зрілості.

Молоді люди продовжують займатися самовизначенням та самоусвідомленням, проте їх характер вже практично повністю сформований, вони стають дорослими. Психологія говорить, що в цей період життя людина всерйоз думає про своє майбутнє, мрії поступаються місцем цілям і пошуку шляхів їх реалізації. Юнаки та дівчата менше залежать від сім'ї, у них покращуються взаємини із родичами, оскільки емоційний стан стабілізується, вони перестають бути дітьми в очах батьків.

  • Зрілий вік.

У психології середній віковий період життя людини ділиться на перший (21–25 років для жінок та 22–35 років для чоловіків) та другий (36–55 років для жінок, 36–60 років для чоловіків).

Классификация периодов жизни человека

Цей етап життя характеризується появою та розвитком ознак старіння організму. На стику першого та другого періодів зменшується еластичність шкіри, з'являється сиве волосся, змінюється вага, співвідношення м'язів та жирових тканин. Наприкінці зрілого віку зростання людини стає меншим.

З погляду психології, у зрілий період життя людина стабільна у частині змін, куди впливає вік, психіка та інтелект, його розумова діяльність цьому етапі практично однакова. У той самий час, може зіткнутися з кризою середини життя, а за відсутності інтелектуальної діяльності його здібності знизяться. Ці зміни характерні для другого періоду зрілості.

  • Старість.

Старечий етап життя також складається з кількох періодів:

  • літній вік (56-74 роки для жінок, 61-74 роки для чоловіків);

  • старечий вік (75-90 років);

  • довготривале проживання (старше 90 років).

Старість триває з неможливості відтворення потомства і по смерті людини. Після досягнення похилого віку людина отримує право на пенсію, але за бажання може продовжувати працювати. У різних країнах світу пенсійний вік починається із 55 до 70 років.

Цей період життя характеризується погіршенням здоров'я, зниженням інтелектуальних функцій, збоях у роботі всього організму.

Підходи у психології до періодів життя людини

В основі наведеної класифікації лежать такі критерії:

  • хронологічний вік (тобто кількість років від народження);

  • біологічний (фізичний розвиток);

  • психологічний (критерії розумового, емоційного та соціального розвитку).

Для об'єктивнішого визначення вікової категорії, крім хронологічного (паспортного) віку, аналізують інші параметри.

Подходы в психологии к периодам жизни человека

1. Теорія Ельконіна.

На думку радянського вченого Д. Ельконіна, поділ життя людини на періоди має велике значення для психології як науки. Завдяки детальному вивченню періодизації можна встановити, які чинники впливають становлення особистості тому чи іншому віковому етапі. Ці знання можуть бути покладені в основу педагогічної та виховної систем.

Згідно з теорією Ельконіна, найбільшу важливість мають початкові періоди розвитку людини, оскільки саме в цей час формуються базові цінності, світогляд. Перераховані вище вікові групи на думку вченого необхідно ділити більш вузькі категорії:

  • Дитячий період складається з дитинства, дитячих та дошкільних, а також молодших шкільних років.

  • Підлітковий етап включає молодий та старший вік.

2. Теорія Еріксона.

На думку Еріксона, особистість проходить вісім стадій формування, і кожна має власне завдання, характеризується сильними та слабкими сторонами:

  • до 1 року – віра/недовіра;

  • з 1 року до 3 років – сильна/слабка воля;

  • з 3 до 7 років – активність/пасивність;

  • з 7 до 12 років – впевненість/замкненість у собі;

  • з 12 до 18 років – вірність/дифузія;

  • з 18 до 25 років – любовне почуття/винятковість;

  • з 25 до 65 років – турбота/одинак;

  • після 65 років – мудрість/зневажливе ставлення.

3. Концепція Виготського.

Відповідно до цієї концепції, основне значення має дитячий період розвитку людини, оскільки, краще розуміючи особливості розвитку дитини з погляду психології, дорослі можуть змінювати власну поведінку та розуміти потреби дитини.

4. Теорія Фройда.

Фрейд вважав, що поведінка людини залежить від несвідомого, основу якого лежить сексуальність. Сексуальна енергія проходить певні етапи розвитку:

Подходы в психологии к периодам жизни человека

  • оральна стадія, в якій немовлята до 1 року отримують задоволення від ссання грудей;

  • анальна, що припадає на вік від 1 року до 3 років, – у цей час дитину привчають до охайності, а її головна ерогенна зона – слизова оболонка кишечника;

  • фалічна – пік дитячої сексуальності настає у 3–5 років, період виникнення комплексів Електри та Едіпа;

  • латентна стадія – період із 5 до 12 років, коли місце сексуальності займає соціальність;

  • генітальна, що припадає на 12-18 років, характеризується становленням сексуальних бажань.

Кризи у житті людини

У психології розуміння періодів життя людини має на меті виявлення точок, при досягненні яких відбувається перехід на наступний етап. Саме в цей час відбуваються так звані кризи, а також ривки у розвитку нових навичок та умінь.

Однорічні діти активно пізнають навколишній світ, роблять перші кроки, формують свої уявлення про життя. На 3 (або 1,5) року припадає наступна криза – саме в цей час більшість дітей починають ходити в дитячий садок, навчаються взаємодії та комунікації з іншими, соціалізуються, починають навчатися нових видів діяльності.

Якщо у житті дитини відсутня соціалізація, надалі їй буде важко знаходити контакт із однолітками.

Наступний період характеризується початком шкільного життя. У цей час діти починають взаємодіяти з учителями, однолітками, планувати свою діяльність, навчаються відповідальності.

У підлітковому періоді діти бажають відокремлення від батьків, для них важливо продемонструвати власну дорослість, відстояти особисті цінності, отримати визнання однолітків.

Закінчивши школу, людина вирішує, чи варто їй продовжувати навчання чи настав час йти працювати. У будь-якого варіанта є плюси та мінуси, і кожен робить вибір самостійно.

На 25–30 років припадає час підбиття перших підсумків, людина аналізує свої досягнення, недогляди, можливості виправлення ситуації. На цей час накопичується певний досвід відносин, розчарувань.

30-40 років – період професійного становлення. Для людини важливо отримати розвиток у вибраній сфері, підвищити кваліфікацію, перейти на вивчення нового. Після 40 років переживання про майбутнє знижуються.

До 45 років у жінок починається клімакс, втрачається здатність до дітонародження. Після досягнення пенсійного віку настає нова переоцінка цінностей, пошук інших занять.

Періоди життя людини у психології мають умовні межі. Певною мірою ними впливають особисті відчуття, здоров'я, психоемоційний стан.

Захарченко Наталія
HealthDay.in.ua