Види спілкування у психології різноманітні і найчастіше використовуються в комплексі. Так, вербальний тип завжди супроводжується невербальною складовою, що виявляється в жестах, міміці, позі тіла тощо. Найцікавіше це проявляється серед молоді.
Існує кілька класифікацій, що дозволяють систематизувати види спілкування у психології. Ці типи рекомендується знати кожному, щоб легко знаходити підхід у розмові з тією чи іншою людиною.
Поняття спілкування у психології
Психологія вивчає поняття та види спілкування людей між собою. Під спілкуванням ми розуміємо контактування та взаємодію людини з іншими для здійснення спільної діяльності. У ньому, окрім мови, використовуються немовні прийоми.
Суспільству життєво необхідно спілкуватися та обмінюватися інформацією. У процесі еволюції людина перестала тісно взаємодіяти з природним середовищем, заповнивши порожнечі навчанням, швидким засвоєнням і переробкою нових знань.
Спілкування спрямоване на те, щоб змінювати поведінкову, мотиваційну, пізнавальну та емоційну сфери учасників взаємодії.
У процесі комунікації люди діляться одна з одною діями, результатами праці, обговорюють погляди, думки, плани, емоції та ін. Вони спілкуються, взаємодіючи одна з одною під час роботи, навчання, спільних ігор та іншої діяльності. Психологи говорять про те, що завдяки спілкуванню легше планувати, здійснювати та контролювати діяльність людей.
Людина освоює вміння спілкуватися з раннього дитинства. У психології види та форми спілкування залежать від середовища, в якому розвивається дитина, а також від людей, з якими вона взаємодіє. Комунікація відбувається стихійно, ґрунтується на життєвому досвіді. Бувають ситуації, коли практики недостатньо, наприклад, для освоєння певних професій або навіть для нормальної, тобто цивілізованої взаємодії з іншими людьми. У такому разі необхідно приділити більше уваги вдосконаленню та вивченню закономірностей спілкування, навичок та вмінь їх використання.
Спільноти людей користуються різними способами взаємодії, використовують їх у різних формах колективної діяльності залежно від соціально-психологічного життя. Ці відмінності добре проглядаються в традиціях, звичаях, ритуалах, обрядах, танцях, піснях, переказах, міфах, а також у мистецтві, кіно, радіо і телебаченні. Масові форми та види взаємодії та спілкування з точки зору психології справляють величезний взаємний вплив на людей. В історичному плані за рахунок різних форм відбувався процес виховання дітей, залучення їх до духовного життя суспільства.
Будь-які аспекти спілкування присвячені насамперед проблемі людини. Якщо надмірно захопитися інструментальним аспектом взаємодії, його духовна, тобто людська складова зведеться до мінімуму. За рахунок цього воно сприйматиметься виключно як інформаційно-комунікативна діяльність. Тому, проводячи наукові та аналітичні дослідження, важливо пам'ятати, що людина є найважливішою складовою взаємодії, духовною та активною силою, що перетворює себе та інших за рахунок спілкування.
Сторони та функції спілкування
У структурі різних видів спілкування у психології можна назвати такі типи:
-
міжособистісний;
-
когнітивний;
-
комунікативно-інформаційний;
-
емотивний;
-
конативний.
У міжособистісному спілкуванні у психології відбивається взаємодія людини з іншими людьми і спільнотами, що її безпосередньо оточують у житті.
За допомогою когнітивної сторони можна зрозуміти, ким є співрозмовник, як він може реагувати на ті чи інші форми взаємодії, відповісти на безліч питань, що розкривають його особистість.
Комунікативно-інформаційний елемент взаємодії дозволяє людям обмінюватися своїми думками, планами, ідеями, почуттями, емоціями та ін.
В емотивному боці комунікації проявляються почуття та емоції взаємодіючих людей за допомогою емоцій, жестів, вчинків тощо.
Конативна (поведінкова) сторона допомагає узгоджувати зовнішні та внутрішні суперечливі позиції співрозмовників.
У психології різних видів спілкування виділяють такі функції:
-
Прагматична. Відображає потребово-мотиваційні причини комунікації, реалізується за рахунок спілкування під час спільних дій. Саме потреба у спілкуванні в такому разі виходить на перший план.
-
Формування та розвитку. Дозволяє співрозмовникам впливати один на одного, розвиваючи та вдосконалюючи себе та партнера. Комунікація потрібна людям для здобуття досвіду, знань, цінностей, історично сформованих способів діяльності тощо. При цьому людина формується як особистість. Таким чином, можна сказати, що саме за допомогою такої взаємодії формуються психічні процеси, стани, поведінка людини протягом усього її життя.
-
Докази. Допомагає людині пізнавати, стверджувати та підтверджувати саму себе.
-
Об'єднання/роз'єднання людей. Має дві сторони. З одного боку – вона формує зв'язки між індивідами, допомагає їм вибудовувати комунікацію, налаштовуватися на виконання спільних дій, досягнення цілей, об'єднує їх. З іншого боку – допомагає ізолюватися під час комунікації, відокремитися від інших.
-
Організації та підтримки міжособистісних відносин. Допомагає налагодити та зберегти зв'язки, взаємини між людьми з урахуванням інтересів їхньої спільної діяльності.
-
Внутріособистісна. Знаходить своє вираження у внутрішніх діалогах людини, які вона може промовляти вголос чи подумки.
Класифікація видів спілкування у психології
Кожна людина постійно користується різними видами та засобами спілкування у психології. За допомогою комунікації формується її особистість, а також функціонує психіка.
Основні види спілкування у психології класифікують відповідно до різних критеріїв:
-
залежно від засобів вираження;
-
відповідно до цілей;
-
залежно від змісту;
-
виходячи із складу учасників комунікації;
-
відповідно до засобів передачі інформації;
-
залежно від часу.
Характеристика різних видів комунікації та спілкування у психології наведена в таблиці:
|
Критерій |
Види та характеристика |
|
Залежно від засобів вираження |
У психології виділяють вербальні та невербальні види спілкування. Вербальні комунікації – спілкуватися за допомогою мови може лише людина. Однак не завжди можна донести інформацію до іншого виключно через мовлення. Невербальні комунікації – у процесі взаємодії використовують погляди, жести, міміку, дотики. Ці елементи можуть бути як самостійними, так і доповнювати мову. За рахунок невербальних видів спілкування в психології людина впливає на підсвідомість та почуття співрозмовника |
|
Залежно від цілей |
Біологічна взаємодія допомагає задовольнити біологічні потреби людини, розвивати, підтримувати та зберігати життєздатність організму. Це властиво не лише людині, а й тваринам. Соціальна взаємодія призначена для спілкування із суспільством. З її допомогою людина досягає своїх цілей у соціальній сфері |
|
Залежно від характеру |
Ділова (формальна, рольова) взаємодія спрямована на досягнення певних домовленостей, угод. Цей вид комунікації використовується у трудових колективах та будується навколо певного предмета обговорення. Він виник завдяки тому, що кожна людина грає у соціумі ту чи іншу роль. Неформальне спілкування відбувається між людьми за межами робочих взаємин. Як партнери з комунікації виступають люди, з якими приємно і цікаво проводити час |
|
Залежно від змісту |
Матеріальна комунікація спрямована на отримання речових результатів, продуктів взаємодії. Когнітивне спілкування необхідне для передачі та отримання інформації, що розвиває, розширює кругозір людини, допомагає їй самовдосконалюватися. Кондиційна взаємодія полягає в тому, що суб'єкти фізично чи психологічно впливають один на одного, щоб отримати певний результат. Діяльність, у процесі якої передаються дії, навички, досвід, вміння. Мотиваційне спілкування використовується для того, щоб передати іншій людині мотивацію, спонукати її до здійснення активних дій |
|
Залежно від учасників спілкування |
Особисто-групове, у процесі якого людина спілкується з усіма учасниками групи. Як приклад можна навести комунікацію між членами робітничого колективу. Міжособистісна чи пряма взаємодія буває безпосередньою і опосередкованою і відбувається між двома людьми, які безпосередньо спілкуються одна з одною. Міжгрупове передбачає контакт кількох груп людей. Може бути мирним чи конфліктним |
|
Залежно від засобів передачі |
Опосередкована взаємодія передбачає, що інформація передається не в процесі живого спілкування, а через месенджери, пошту, соціальні мережі, третіх осіб, тобто без прямого контакту. Може займати тривалий час, необхідний для доставки кореспонденції та передачі. Безпосередня взаємодія – під час комунікації люди спілкуються одна з одною безпосередньо, тому інформація доходить до співрозмовника одразу ж у неспотвореному вигляді |
|
Залежно від часу |
Короткочасна взаємодія відбувається протягом обмеженого часу, пов'язана з однією темою розмови. Тривале розтягнуте у часі, спрямоване на впізнання одного одного. Тривала взаємодія може бути як безперервною, так і перериватися тимчасово, поширюватися на одну чи кілька тем. За такої комунікації людині потрібен постійний контакт із співрозмовником |
У психології виділяють та інші види вербального та невербального спілкування. Різні вчені пропонують різні підходи до їхньої класифікації. При цьому три різновиди йдуть у розріз із будь-якими критеріями:
-
Виховне – передбачає, що один індивід цілеспрямовано впливає на іншого, щоб у результаті досягти потрібного результату.
-
Діагностичне – необхідно для того, щоб сформувати або отримати в процесі комунікації думку або інформацію про іншого індивіда (така взаємодія характерна для лікарів і пацієнтів, фахівців з кадрів, які запитують респондентів і пропонують для заповнення анкети тощо).
-
Інтимно-особистісне – можливе тільки між близькими, довіряючими один одному індивідами.
Протягом життя людина користується різними видами спілкування у психології.
Особливості спілкування у молодіжному середовищі
Істотне значення психологія приділяє різним видам спілкування дітей та підлітків. Якщо вони будуть позбавлені комунікації із зовнішнім світом, то не зможуть нормально розвиватись.
У психології різні види взаємодії молоді характеризуються такими особливостями:
-
під час комунікації обмінюються емоціями та враженнями;
-
активно користуються інструментами невербальної взаємодії (обійми, рукостискання, дотики та ін.),
-
ведуть інтимні розмови, повідомляють одна одній таємні таємниці;
-
використовують жаргонізми;
-
воліють опосередковану взаємодію через соціальні мережі та месенджери;
-
виникають складнощі з контролем власних поривів, що стає причиною частих суперечок;
-
діляться на групи залежно від інтересів, де є лідер, думка якого є авторитетною;
-
ігнорують контакти із неприємними людьми.
Оскільки людина є невід'ємною частиною соціуму, саме за рахунок різних видів спілкування вона отримує нові знання, вдосконалюється, вчиться взаємодіяти з іншими.
