Слабкість, перебої в роботі серця, судоми в литкових м’язах — ці скарги часто змушують лікаря призначити біохімічний аналіз крові на електроліти. Калій і натрій належать до макроелементів, без яких неможливе повноцінне функціонування організму: вони допомагають доставляти інші речовини в потрібні клітини тканин і виводити з них продукти життєдіяльності. На них ґрунтується електролітний і кислотно-лужний баланс клітин та міжклітинного простору.
Відхилення рівня цих іонів у крові працює у два боки. З одного боку, воно вказує на вже наявні хвороби, з іншого — саме провокує розвиток інших патологічних станів. Тому лабораторні цифри майже ніколи не оцінюють окремо від самопочуття, анамнезу та інших обстежень.
Коли виникає підозра на порушення електролітного балансу
Комплексну діагностику призначають, коли з’являються характерні сигнали:
- збої серцевого ритму, підвищений артеріальний тиск;
- підвищена стомлюваність, слабкість м’язів;
- судоми в литкових м’язах;
- інші прояви загального погіршення самопочуття.
Біохімічний аналіз крові — лише одна зі складових такого обстеження. Найчастіше комплексний аналіз на електроліти включає й хлор, адже він разом із натрієм і калієм бере участь у регуляції електролітного балансу.
Як підготуватися до аналізу крові на електроліти
Об’єктивний результат залежить не лише від лабораторії, а й від того, як пацієнт провів попередні години. За 8–10 годин до здачі крові потрібно поголодувати: харчові перевантаження напередодні можуть спотворити показники. Воду дозволено пити у звичному режимі.
Алкоголь і куріння виключають щонайменше за 12 годин до дослідження. Фізичну активність варто обмежити. Ліки, які приймає пацієнт, за можливості скасовують за погодженням із лікарем, а якщо це неможливо — обов’язково повідомляють про факт їх прийому перед здачею крові.
Венозну кров здають уранці натщесерце, найкраще з 8 до 11 години. Результат аналізу не є діагнозом: лаборант описує його для лікуючого лікаря, який оцінить ситуацію в поєднанні з результатами інших обстежень і збором анамнезу.
Норма калію в крові за віком
Норми рівня електролітів у крові залежать головним чином від віку обстежуваного. Для калію орієнтовні межі такі:
| Вікова група | Норма калію, ммоль/л |
|---|---|
| Діти до року | 4,1–5,3 |
| Діти до 14 років | 3,4–4,7 |
| Підлітки 15–18 років | 3,3–4,8 |
| Дорослі | 3,5–5,5 |
У жінок показник калію в крові може змінюватися залежно від гормонального статусу. Під час вагітності рівень може бути підвищений, а після пологів — знижується. Після 50 років показник іноді знижується на тлі пригнічення вироблення естрадіолу. Такі коливання залишаються в межах нормальних значень і самі по собі не свідчать про захворювання.
Норма натрію і хлору в крові
Натрій у крові має залишатися в межах 130–150 ммоль/л для всіх вікових груп. Виняток — періоди життя жінки, коли рівень цієї речовини може «стрибати»: вагітність, токсикоз, післяпологовий період. Тут простежується пряма залежність від гормонального фону.
Хлор, який часто визначають в одному комплексі з натрієм і калієм, потрібен для підтримки електролітного балансу разом із ними. Саме тому лікар зазвичай оцінює три показники як єдину систему, а не поодинці.
Чому показники відхиляються від норми
Баланс калію, натрію і хлору в крові вкрай важливий, оскільки ці макроелементи впливають на цілу низку життєво важливих процесів. Однаково небезпечний як недолік, так і надлишок: по-перше, відхилення майже завжди означають наявність патологічних станів, а по-друге, рівні калію й натрію перебувають у прямій залежності один від одного — підвищення одного елемента означає початок дефіциту іншого.
Дефіцит калію
Наслідки нестачі калію можуть виражатися збоями з боку серцево-судинної, гормональної та нервової систем. Погіршується загальне самопочуття, з’являються депресивні розлади, помітно знижується якість життя. Серед можливих причин такого відхилення виділяють:
- хвороби травного тракту;
- ниркову недостатність;
- захворювання щитоподібної залози;
- зниження рівня ще однієї важливої речовини — магнію.
Надлишок калію
Перевищення рівня калію не менш небезпечне, ніж його дефіцит. Воно теж характеризується порушеннями серцевої діяльності у вигляді аритмії, симптомами з боку нервової системи (тривожністю, онімінням частин тіла, відчуттям «мурашок» по шкірі), а також порушеннями дихальної та сечовидільної систем. При постійному перевищенні розвивається хронічна серцева недостатність.
Нестача натрію
Дефіцит натрію — доволі рідкісне явище, зумовлене головним чином сильною затримкою рідини в організмі. Такий стан виникає при ендокринних патологіях (зокрема цукровому діабеті, підвищеному виробленні антидіуретичного гормону), захворюваннях нирок, збільшенні печінки, асциті, а також при зловживанні безсольовою дієтою та споживанні великих обсягів рідини.
Надлишок натрію
Надмірний вміст хлориду натрію пов’язаний із нестачею води в клітинах і тканинах тіла. Це трапляється при зневодненні, сильному виснаженні, патологічній пітливості, а також при деяких реанімаційних процедурах, серед яких штучна вентиляція легень, трахеостомія та подача концентрованого кисню.
Що робити при відхиленні від норми
Незначні зміни рівнів калію і натрію в крові піддаються корекції за допомогою харчування: за результатами аналізів стає зрозуміло, які продукти краще обмежити, а яким віддати перевагу. Це загальний орієнтир, а не індивідуальна рекомендація — конкретний раціон підбирає лікар з урахуванням причини відхилення.
Якщо відхилення від норми суттєві й супроводжуються іншими тривожними симптомами, потрібне всебічне обстеження організму. Його мета — виявити причину порушення електролітного балансу та розробити стратегію лікування. Орієнтуватися лише на одну цифру з бланка аналізу не варто: значення має загальна картина, яку складає лікар.
