Запаморочення — один із найпоширеніших наслідків перенесеного інсульту, і воно рідко минає одразу після виписки з лікарні. Людина повертається додому, намагається жити як раніше, але раптом відчуває, що кімната пливе, а в очах темніє. Причина не завжди криється в новому ураженні судин. Іноді достатньо налагодити сон і прибрати з раціону зайву сіль, щоб стан помітно покращився. Але відрізнити безпечне запаморочення від тривожного сигналу може лише лікар після обстеження.
Чому після інсульту паморочиться голова
Інсульт — це гостре порушення кровопостачання головного мозку. Незалежно від того, ішемічний він чи геморагічний, ураження судин не минає безслідно для центральної нервової системи: порушується її злагоджена робота, і одним із зовнішніх проявів цього стає запаморочення. Воно може виникати як одразу після нападу, так і через тижні чи місяці після нього.
Найчастіша причина — травмування або недостатнє кровопостачання мозочка. Саме ця ділянка мозку відповідає за координацію рухів і рівновагу, тому її ураження майже завжди дає про себе знати хиткістю ходи та відчуттям обертання.
Другий важливий чинник — супутні захворювання. До них належать проблеми з судинами, що постачають мозок поживними речовинами, і шийний остеохондроз. Ці хвороби погіршують циркуляцію крові у відділах центральної нервової системи, і неврологічна симптоматика повертається навіть після успішного лікування основного захворювання.
Третій чинник — Знижений кров’яний тиск. Гіпотонія часто розвивається саме після інсульту, хоча виникає й з інших причин, не пов’язаних із патологіями. З’ясувати, звідки береться низький тиск у конкретному випадку, може тільки лікар. Поряд із запамороченням гіпотонія нерідко дає потемніння в очах.
Окремо варто згадати метеозалежність. Якщо людина завжди гостро реагувала на різку зміну погоди, то після інсульту ця чутливість може посилитися, і запаморочення стає для неї звичним станом у дні атмосферних коливань.
Встановити точну причину, через яку паморочиться голова, може лише фахівець — після огляду та відповідних аналізів. Тому візит до лікаря залишається обов’язковою умовою, а не формальністю.
Непатологічні причини: коли справа не в хворобі
Далеко не завжди запаморочення після інсульту свідчить про нове ураження. Існує ціла група побутових причин, які людина може усунути самостійно, узгодивши зміни з лікарем.
- Недотримання післяопераційного режиму. Брак відпочинку, куріння, алкоголь не дають організму відновитися, і симптоми патології повертаються, зокрема запаморочення.
- Неправильне харчування. Продукти з простими вуглеводами (борошняне, солодке), надлишок жирів і солі заважають мозку відновлюватися. Іноді достатньо прибрати з раціону таку їжу, щоб стан нормалізувався сам.
- Надмірні фізичні навантаження. Вони підвищують тиск у судинах і провокують запаморочення, тому важку роботу після інсульту варто відкласти.
- Нестабільний емоційний фон. Стрес, депресія, фобії самі по собі здатні викликати напади запаморочення.
- Побічна дія ліків. Деякі препарати дають такий ефект. Якщо причина саме в них, лікар підбирає аналогічний за дією засіб.
- Незручна поза під час сну. Вона порушує кровообіг у шийному відділі хребта, мозок недоотримує кисень і поживні речовини, і голова починає паморочитися. Часто проблему вирішує заміна подушки чи матраца — варто вибирати ортопедичні моделі.
Коли запаморочення виникає під час інсульту, це природний синдром, який супроводжує патологію, і він нерідко зберігається після лікування. У будь-якому разі важливо встановити причину такого стану, щоб вчасно розпочати терапію.
Як проявляється запаморочення і коли це тривожний сигнал
Напади бувають раптовими або виникають після певних подій — вживання алкоголю, стресу, надмірного фізичного навантаження. У таких випадках стан зазвичай нормалізується сам через деякий час, щойно зникає подразник.
Інша річ, коли голова паморочиться без видимих причин — без ліків, куріння чи перевтоми. Це вже свідчення патології, і людина потребує своєчасної допомоги.
До лікаря слід звернутися невідкладно, якщо запаморочення супроводжується:
- потемнінням в очах;
- прискореним пульсом;
- нудотою;
- різкими перепадами настрою;
- підвищеним потовиділенням.
Така симптоматика може вказувати на повторний розвиток інсульту або інші небезпечні стани.
Немедикаментозне лікування запаморочень
Якщо причина запаморочення не пов’язана із захворюванням, терапія не обов’язково має бути медикаментозною. Комплекс заходів виглядає так.
Режим сну та фізична активність
Повноцінний сон відновлює роботу мозку, і напади запаморочення стають рідшими. Легке фізичне навантаження — прогулянки на свіжому повітрі, ранкова гімнастика — допомагає відновитися після перенесеної патології. Будь-які вправи призначає лікар, самодіяльність тут недоречна.
Тренування вестибулярного апарату
Прості вправи — обертання очима, нахили голови — поступово привчають вестибулярний апарат працювати стабільніше. Виконувати їх потрібно повільно, без різких рухів.
Масаж, ароматерапія та фітотерапія
Лікувальний масаж сприяє відновленню після захворювання, але проводити його може лише професіонал: у руках неспеціаліста є ризик погіршити стан хворого. Деякі ефірні олії допомагають впоратися з нападами — їх втирають у потиличну та скроневі ділянки. Седативні й судинорозширювальні властивості мають глід, шипшина, пустирник: настої та відвари з них п’ють по склянці на день. Це не лише полегшує запаморочення, а й загалом підтримує організм.
Емоційний стан
Психологічний аспект — важлива частина терапії. Гарний настрій покращує реабілітацію, тому варто частіше бувати з близькими, з’їздити в оздоровчий санаторій або просто змінити обстановку.
Перед початком будь-якого лікування потрібно знати причину запаморочення — лише після цього ухвалюють рішення про курс терапії. І навіть ведучи здоровий спосіб життя, не варто відмовлятися від препаратів, які призначив фахівець: проблему зі здоров’ям вирішує комплексний підхід.
Рекомендуємо прочитати: Болить голова після інсульту
Медикаментозне лікування: що призначає лікар
Якщо запаморочення після інсульту турбує постійно, лікування призначає лікар. Будь-які самостійні спроби полегшити стан можуть його погіршити.
Спочатку фахівець скеровує на додаткові обстеження:
- УЗД шийного відділу хребта — для діагностики остеохондрозу;
- аналіз на вміст цукру в крові, який впливає на роботу клітин мозку;
- томографію судин головного мозку;
- постійне вимірювання рівня кров’яного тиску, щоб виявити його перепади.
Лише після цих обстежень лікар визначає причину запаморочення і призначає терапію. Зазвичай ідеться про такі групи препаратів.
| Група препаратів | Дія | Приклади |
|---|---|---|
| Нейропротектори й антиоксиданти | Нормалізують емоційний фон, тонізують мозок, покращують обмінні процеси в клітинах | гліцин, пірацетам |
| Судинні препарати | Покращують кровообіг у мозку, стабілізують роботу вестибулярного апарату | церебролізин, актовегін |
| Засоби проти запаморочення | Покращують роботу вестибулярного апарату, прибирають потемніння в очах | бетасерк |
| Препарати проти тромбів | Запобігають повторному розвитку патології, призначають після мікроінсульту та ішемічного інсульту | кардіомагніл, трентал |
| Нестероїдні анальгетики | Допомагають при багатьох проявах патологій, зокрема при запамороченні | анальгін, аспірин |
У нестероїдних анальгетиків є суттєве обмеження: вони викликають звикання, і з часом потрібна терапевтична дія слабшає. Тож призначати їх на постійній основі лікар не буде.
Запаморочення після інсульту — привід звернутися до лікаря, а не терпіти чи лікуватися на власний розсуд. Самолікування і відсутність кваліфікованої допомоги можуть мати серйозні наслідки.
Коротко про головне
- Запаморочення після інсульту має патологічні та побутові причини, і розрізнити їх може лише лікар.
- Найчастіша органічна причина — ураження мозочка, який відповідає за рівновагу.
- Потемніння в очах, прискорений пульс, нудота і перепади настрою разом із запамороченням — привід для негайного візиту до лікаря.
- Режим сну, помірна активність, вправи для вестибулярного апарату і професійний масаж доповнюють, але не замінюють медикаментозну терапію.
- Будь-які препарати, зокрема нейропротектори чи судинні засоби, призначає лікар після обстеження.
