Розсіяним склерозом називають аутоімунне захворювання нервової системи, що вражає тканини головного і спинного мозку. Найчастіше такий розлад діагностується в юному і молодому віці, у людей від 15 до 40 років, і має хронічний перебіг.
Для розсіяного склерозу характерне утворення безлічі рубців на мієліновій оболонці волокон нервової тканини. Оскільки вони не мають загального вогнища локалізації, а виникають у хаотичному порядку, хвороба носить назву «розсіяний», а термін «склероз» означає заміну функціональних клітин сполучною тканиною.
Приблизно у двох третинах випадків цей діагноз ставлять жінкам, і лише одна третина залишається на частку чоловіків.
Фахівці виявили, що таке захворювання, як розсіяний склероз, найчастіше вражає людей, зайнятих інтелектуальною діяльністю.
Причини і провокуючі фактори патології
Розсіяний склероз може мати різні причини. Однак єдиної думки на цей рахунок у вчених немає. Більшість фахівців припускають, що хвороба розвивається під впливом поєднання негативних екзогенних і ендогенних факторів.
До внутрішніх провокуючих чинників відносять певну комбінацію генів, що передається у спадок, яка може обумовлювати розлади в механізмі регулювання організмом власної імунної системи. При цьому генетичною патологією розсіяний склероз не є.
Точна причина, через яку виникає розсіяний склероз, на сьогоднішній день вченими не встановлена. Прийнято вважати, що діагноз може спровокувати несприятливий вплив цілого ряду провокуючих чинників.
Під їхнім впливом збільшується проникність гематоенцефалічного бар’єру, в результаті чого клітини імунної системи потрапляють у тканини та оболонки головного мозку. З якихось причин ці клітини починають сприймати мієлінову оболонку нервового волокна як чужорідну для організму і намагаються її знищити.
Доведено, що впливати на виникнення хвороби можуть інфекційні агенти. Прямого зв’язку тут немає, але за певних умов перенесене інфекційне захворювання може спровокувати аутоімунний патологічний процес. Також запустити механізм патології може тривала інтоксикація, викликана проживанням у районах з несприятливою екологічною обстановкою.
Має значення раса і стать людини. Аутоімунні патології взагалі частіше спостерігаються в осіб жіночої статі. Належність до європейських народів підвищує ризик. Спусковим гачком захворювання може також послужити зміна кліматичного режиму.
Доведено, що вплинути на розвиток хвороби можуть такі чинники, як нераціональне харчування, ожиріння, часті стреси, фізичні та інтелектуальні перевантаження. Крім того, деякі медикаменти, наприклад гормональні протизаплідні засоби, можуть призвести до маніфестації патології. Запустити патологічний процес можуть ЧМТ, а також деякі захворювання, що викликають високий рівень глюкози в крові.
Перші ознаки захворювання
Перші прояви патології багато в чому залежать від того, на яких ділянках мозку утворилися рубці внаслідок демієлінізації. Симптоматика розсіяного склерозу вкрай різноманітна, і в однієї людини досить рідко буває весь симптомокомплекс.
У чотирьох осіб з десяти спостерігаються ураження опорно-рухового апарату, розлад координації. У такої ж кількості хворих при розсіяному склерозі порушується чутливість у кінцівках, часто відчувається оніміння, поколювання.
У п’ятої частини пацієнтів відзначаються такі первинні ознаки, як різні зорові розлади, втрата контролю над випорожненням сечового міхура, порушення в статевій сфері, зниження когнітивних функцій мозку (пам’яті, уваги), зниження працездатності.
Коли патологія починає прогресувати, відзначається виражене зниження інтелекту.
Оскільки ураження нервового волокна відбувається нерівномірно, то така хвороба, як розсіяний склероз, відрізняється односторонніми проявами. Тобто якщо в людини порушується чутливість кінцівок, то, як правило, це стосується одного боку тіла, принаймні на початкових стадіях.
Різні розлади сечовипускання спостерігаються в більшості випадків розсіяного склерозу і часто на якийсь час стають єдиним проявом патології.
На ранніх стадіях також характерний такий прояв, як хронічна втома, швидка стомлюваність при незначних навантаженнях, відсутність полегшення навіть після тривалого відпочинку.
У результаті утворення рубців на нервовому волокні мозку, порушення мієлінової оболонки погіршується проходження нервового імпульсу. Тому прихований, безсимптомний перебіг нехарактерний для цієї патології. У переважній більшості випадків вона маніфестує стрімко та інтенсивно, з вираженими симптомами.
Основна клініка
Прогресуючий розсіяний склероз має різноманітні прояви, вираженість і наявність яких у конкретного пацієнта будуть залежати від локалізації ушкоджень мієлінової оболонки. Для цього захворювання характерне наростання симптоматики, приєднання нових ознак у міру прогресування патологічного процесу.
Порушується чутливість кінцівок. Спочатку людина може відчувати оніміння або нехарактерні відчуття в кінчиках пальців. Потім відчуття поширюються, проявляючись на все більшій площі.
У міру розвитку захворювання людина починає відчувати, що кінцівки не слухаються її, м’язи ніби не працюють. Також з’являються м’язові спазми, які провокують тремор. Порушується координація рухів, змінюється хода.
При розсіяному склерозі досить часто зустрічаються розлади зору. Через порушення провідності нервових волокон можуть виникати такі порушення, як диплопія, ністагм, звуження зорового поля, зниження гостроти, розлад сприйняття кольору. Як правило, початкові прояви відрізняються одностороннім перебігом.
Часті та інтенсивні головні болі зустрічаються у більшості хворих. Цей симптом може свідчити про прийдешнє загострення або бути одним з яскравих початкових проявів.
Якщо запалення і утворення рубців зачіпає мовні центри в мозку, то виявляється така ознака, як розлад мовленнєвої функції. Більш ніж у половини хворих відбувається погіршення когнітивних функцій мозку.
Знижуються інтелектуальні здібності, з’являються проблеми зі сприйняттям і запам’ятовуванням інформації. Погіршується концентрація уваги, людині стає надзвичайно важко виконувати повсякденну роботу. Дуже важко перемикатися з одного виду діяльності на інший.
Майже у всіх пацієнтів відзначається зниження статевого потягу. У чоловіків зникає ерекція. Жінки не можуть відчути задоволення від статевого акту.
Через ушкодження структур вегетативної нервової системи можуть виникати такі ознаки захворювання, як надмірна пітливість, аритмія, зниження артеріального тиску.
Методи лікування захворювання
На сьогоднішній день вважається, що розсіяний склероз повністю невиліковний. Однак лікування цієї патології, звичайно ж, проводиться. Терапія спрямована на зниження частоти та інтенсивності загострень, стимуляцію запуску компенсаторних механізмів.
За допомогою діагностики проводиться визначення форми і стадії патології в кожному конкретному випадку, і від цього залежить, які терапевтичні заходи лікуючий лікар порекомендує.
Практика лікування розсіяного склерозу включає застосування кортикостероїдних гормонів. При цьому використовується так звана пульс-терапія, коли ліки вводяться у високих дозах вкрай нетривалими курсами (до п’яти днів). Таким способом досягається купірування загострення.
Також при розсіяному склерозі має місце імунодепресивна терапія, спрямована на придушення активності Т-лімфоцитів. Таким чином, знижується їхній негативний вплив на мієлін спинного або головного мозку.
Коли захворювання прогресує, у пацієнтів може з’являтися больовий синдром. Для зняття таких симптомів застосовуються нестероїдні протизапальні препарати. Депресивний стан лікується анксіолітиками, транквілізаторами.
У стадії ремісії при розсіяному склерозі може призначатися імуномодулююча терапія. Це сприяє зниженню числа загострень хвороби.
Крім того, є ряд народних засобів, що допомагають від розсіяного склерозу.
Поширені запитання
Багато хто цікавиться, якщо в когось із родини є такий діагноз, як розсіяний склероз, чи можливий розвиток захворювання в інших родичів. Відповісти на це питання однозначно не зможе жоден лікар.
Певний набір генів може обумовлювати схильність до патології, але проявиться вона чи ні, буде залежати від супутніх факторів, що відрізняються великою різноманітністю. Які саме з них зіграють роль у конкретному випадку, сказати неможливо.
Чи можна вживати спиртне, якщо поставлено діагноз «прогресуючий розсіяний склероз»?
Думки вчених з цього приводу неоднозначні. У ході одного з досліджень було виявлено, що малі дози етанолу можуть надавати протизапальну дію при цій патології. Однак зловживання призводить до частіших та інтенсивніших загострень. Не всі фахівці поділяють висновки і про малі дози спиртного.
Яка тривалість життя у пацієнтів із таким захворюванням?
Це залежить від форми, характеру, стрімкості прогресування. Має значення, на якій стадії була виявлена патологія і розпочато терапію, а також від загального стану здоров’я пацієнта.
Оскільки хвороба є невиліковною, то роки життя вона однозначно скорочує, в середньому на сім років порівняно із середньостатистичними показниками.
Тривалість життя залежить від ефективності проведеного лікування. Крім того, велике значення має вік, у якому в людини проявилися перші ознаки захворювання. Чим він менший, тим більш сприятливий прогноз.
При виникненні хвороби в людей старшого віку патологічний процес прогресує набагато швидше. Якщо патологія почала розвиток у характерному віці (20-40 років), то навіть за відсутності терапії хворий може прожити ще близько двадцяти років. Однак усе суто індивідуально.
