Фармацевтична еквівалентність та біодоступність

В мережі аптек продається велика кількість лікарських засобів, серед яких є як оригінальні препарати, так і аналоги, що дістали назву дженерики. Останні є більш доступними за ціною, а головна умова їх ефективності це належна концентрація діючої речовини та біодоступність.

Дуже важливо, щоб препарат був зареєстрований у країні, де він продається, мав відповідну ліцензію, а якщо це дженерик, то терапевтичну еквівалентність оригіналу. Довідник еквівалентності лікарських засобів rx.ua це найкращий спосіб швидко знайти потрібну інформацію завдяки зручній системі пошуку. Тут є дані про компанію-виробника, форму випуску та умови, на яких препарат продається в аптеці.

Довідник еквівалентності лікарських засобів

Фармацевтична еквівалентність — що це таке

В будь-яких ліках міститься основна діюча речовина та допоміжні. Головна роль належить першій і якщо мова йде про дженерик, то він повинен мати однакову з оригіналом кількість діючої речовини. Важливо, щоб однаковою була і лікарська форма, тобто, рослинна сировина чи інші медичні складові мають мати форму не тільки зручну для вживання, але й таку, яка забезпечує необхідний лікувальний ефект.

Однак, в окремих випадках біоеквівалентність може дещо відрізнятися від фармацевтичної еквівалентності. Швидкість розчинення та всмоктування діючої речовини залежить від особливостей наповнювача, а також від технології, що застосовується під час виробництва ліків.

Ще є такий термін, як фармацевтична альтернатива — це коли діюча речовина та її кількість однакові, але присутні відмінності в хімічній та лікарській формі чи дозуванні. Якщо різні лікарські форми містять однакову кількість певної лікарської сировини, то біодоступність у них також буде різною. Наприклад, звичайна пігулка та ородисперсна відрізняються за рівнем засвоєння.

Біодоступність — чому вона настільки важлива

Є такий досить поширене висловлювання — з’їдене не означає засвоєне. Це стосується абсолютно всього: їжі, овочів та фруктів, вітамінів і звичайно ж медичних препаратів. Для останніх це надто важливо, бо вони повинні давати належну терапевтичну дію. На рівень біодоступності мають вплив наступні показники:

  • вік;
  • стать;
  • фізична активність;
  • генотип;
  • стрес;
  • перенесені операції шлунково-кишкового тракту.

Отже, не тільки лікарська форма має значення, але й особливості людини, яка вживає ліки. Біодоступність може бути абсолютною чи відносною. Детально розібратися з цією темою можна за допомогою медичних термінів, але звичайним клієнтам аптеки робити цього не варто, бо суто медична термінологія більш зрозуміла лікарям. Простими словами можна сказати так: для досягнення потрібного терапевтичного результату засвоєння має бути максимальним.

На рівень засвоєння впливає також спосіб введення ліків. При пероральному вживанні засвоєння може бути меншим і повільнішим, ніж через уколи та внутрівенні ін’єкції. Останній спосіб забезпечує абсолютну біодоступність препарату.

Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

HealthDay.in.ua