Ліки від стафілокока: антибіотики, альтернативні засоби та вакцинація

Пробу на стафілокок здають і дорослі, і діти — часто лише для того, щоб отримати допуск до роботи, навчання чи дитячого закладу. При цьому багато хто не уявляє, яку саме небезпеку несе ця бактерія і чим її насправді лікують. Нижче — про збудника, основні групи препаратів, правила прийому антибіотиків і про те, коли доречна вакцинація.

Що являє собою стафілокок

Стафілокок — це бактерія, яка потрапляє із зовнішнього середовища на слизові оболонки та шкіру людини. Потрапивши в організм, вона здатна викликати найрізноманітніші захворювання. Особливу небезпеку інфекція становить для вагітних, новонароджених дітей, а також для людей зі зниженим імунітетом.

У медицині відомо близько трьох десятків видів цієї бактерії, які відрізняються між собою ступенем впливу та активністю. Не всі з них однаково небезпечні: частина належить до нормальної мікрофлори людини.

Три основні види стафілокока

Найчастіше говорять про три види, кожен з яких має свої особливості.

Три чашки Петрі з культурами бактерій на лабораторному столі
  • Епідермальний — вважається частиною нормальної мікрофлори шкіри. Водночас для новонароджених, людей зі зниженим імунітетом та при онкологічних захворюваннях він стає небезпечним.
  • Золотистий — утворюється на шкірі та слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів. Саме з ним найчастіше пов’язують гнійні та запальні процеси.
  • Сапрофітний — прогресує в сечівнику та може викликати цистит.

Важливо розуміти, що носійство бактерії — не те саме, що захворювання. Стафілокок, потрапивши на ділянку шкіри, приживається, і за доброго імунітету не провокує жодних хвороб: людина може бути просто його носієм.

Аптечні ліки від стафілокока

Профілактикою слугує прийом медикаментів, що зміцнюють імунітет, дотримання особистої гігієни та використання антибактеріальних засобів захисту. Вибір антибіотика залежить від результату бактеріального посіву — саме він показує, до яких препаратів збудник чутливий.

Щоб позбутися золотистого стафілокока, потрібні антибіотики. Однак при фурункульозі результат буде тимчасовим: після закінчення лікування можливий рецидив, до того ж із стійкістю до застосованого препарату. Саме тому в таких випадках використовують інші ліки від стафілокока.

Кларитроміцин

Це антибіотик широкого спектра дії з вираженими фармакологічними властивостями. Препарат зупиняє синтез білка бактерії, потрапляє всередину клітини та знищує її ядро. Кларитроміцин застосовують для лікування піодермії та при запальних хворобах верхніх дихальних шляхів.

Фармацевт відраховує білі таблетки на білий лоток

Під час годування грудьми та на пізніх термінах вагітності лікарі не радять його приймати. Використання цього сильнодіючого засобу проти золотистого стафілокока можливе лише тоді, коли користь для матері перевищує ризик для ще ненародженої дитини.

Азитроміцин

Його призначають для лікування запалення верхніх дихальних шляхів. Своїм впливом він гальмує синтез білка, а отже — ріст і розмноження стафілокока. Застосовувати препарат під час вагітності можна, але під ретельним наглядом лікаря. У період годування груддю він не рекомендований.

Ванкоміцин

Цей антибіотик бореться із золотистим стафілококом. Лікарський засіб не виводиться з організму, тому його не можна вживати протягом перших трьох місяців вагітності. На пізніших термінах його використовують за життєвими показаннями.

Амоксиклав

Препарат у вигляді порошку білого або жовтуватого кольору, який розчиняється у воді. Його застосовують для лікування стафілококової інфекції верхніх дихальних шляхів, циститів і шкірних інфекційних захворювань.

Не можна проводити лікування цим препаратом у перші три місяці вагітності; на пізніших термінах і в період годування грудьми його використовують лише в крайньому випадку. Дітям Амоксиклав призначають від двох місяців.

Лінкоміцин

Результат дії цього антибактеріального засобу повністю залежить від дозування: у невеликих дозах він зупиняє ріст стафілокока, у великих — провокує його загибель. Препарат являє собою білий порошок із гірким присмаком, який розчиняється у воді.

Його призначають при гнійних та запальних процесах: флегмонах, абсцесах, остеомієліті. Лінкоміцин не рекомендують приймати під час вагітності та годування грудьми. Дітям до одного місяця він заборонений, а у пероральному вигляді не призначається пацієнтам молодше 6 років.

Цефтріаксон

Протипоказаний вагітним у перші три місяці, проте на пізніших термінах його можна використовувати під керівництвом лікарів. Дозволяється приймати для терапії стафілококової інфекції новонародженим дітям.

Левофлоксацин

Ці ліки результативно справляються із золотистим стафілококом. Його практикують для лікування стафілококової пневмонії, а також у комплексі в боротьбі з туберкульозом. Вкрай обережно застосовують у лікуванні захворювань у людей похилого віку.

Як правильно приймати антибіотики

Перш ніж почати прийом антибіотиків, потрібно провести ретельне обстеження. Дозування лікарського препарату лікар прописує в індивідуальному порядку.

Пацієнт вдома тримає розклад прийому ліків біля склянки води

Переривати лікування самостійно не можна: бактерії розвивають стійкість до антибіотика. Будь-які самовільні дії з лікарськими препаратами ведуть до дисбактеріозу або ж до порушень роботи печінки й нирок.

Як правило, мінімальний курс терапії — тиждень. У складніших випадках він варіюється від 7 до 30 днів.

Протипоказання та обмеження під час лікування

Під час терапії потрібно дотримуватися певної дієти, адже деякі продукти можуть послаблювати або, навпаки, посилювати дію препарату. До таких продуктів належать:

  • молоко;
  • солодощі;
  • соки;
  • йогурти;
  • булочки;
  • алкоголь.

Препарат не можна запивати газованою водою та напоями, що містять кофеїн.

Альтернативні методи боротьби зі стафілококом

При легкій формі хвороби можна застосовувати такі препарати.

  • Бактеріальні лізати — впливають на продукування антитіл проти стафілокока. Вони нешкідливі для здоров’я і не провокують звикання, але ціна на них дуже висока.
  • Хлорофіліпт — антисептик, який знімає запалення завдяки суміші хлорофілів з листя евкаліпта. У невеликих дозах його приймають при інфекційних захворюваннях кишечника. Можна використовувати дорослим і дітям від 12 років.
  • Препарати з вмістом алое вера — підвищують імунітет організму. Їх застосовують при лікуванні фурункульозних гнійників: вони прибирають набряклість і полегшують біль.
  • Головата — препарат має протизапальну дію та підсилює імунітет організму. Його використовують для дітей від 6 років, а також під час вагітності та годування груддю. Форма випуску: порошок для виготовлення розчину для ін’єкцій, таблетки, свічки.

Крім того, як один із способів лікування стафілококової інфекції прописуються гормональні препарати. Вони дають поштовх організму чинити шкідливий вплив на бактерії. Найчастіше їх призначають у поєднанні з антибіотиками, але не слід використовувати при великому ураженні стафілококом.

Вакцинація проти стафілокока

Існує стафілококове щеплення, яке випускають в ампулах по 1 мл. Це комплекс розчинних термостабільних антигенів, отриманих з мікробних клітин бактерії. Вакцина стимулює утворення антимікробного протистафілококового імунітету. Нею можна щепити дітей від 6 місяців.

Ампули з прозорою рідиною та стерильний шприц на медичній серветці

Крім того, є вакцина стафіло-протейно-синьогнійна адсорбована рідка. У її складі — стафілококовий антитоксин, цитоплазматичний антиген стафілокока, антитоксин синьогнійної палички та полівалентний протейний антиген. Її використовують для попередження гнійно-септичних загострень у пацієнтів від 18 до 60 років. Вводять підшкірно пацієнтам з ізольованими травмами і закритими переломами, а також при планових операціях.

Що важливо пам’ятати

Стафілокок, потрапляючи на ділянку шкіри, приживається і при доброму імунітеті не провокує жодних хвороб — людина може бути просто його носієм. Але самостійно вести боротьбу зі стафілококом антибіотиками не можна. Те саме стосується й ін’єкцій: вони здатні викликати сильні алергічні реакції, які без високопрофесійної медичної допомоги можуть призвести до летального результату.

Наведена інформація має загальноосвітній характер і не замінює консультації з лікарем. Схему лікування, дозування та тривалість курсу визначає виключно лікар — з урахуванням результатів бактеріального посіву, віку пацієнта та супутніх захворювань.

Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

HealthDay.in.ua