Кашель після пневмонії часто залишається надовго, навіть коли температура вже нормалізувалася, а антибіотики завершено. Саме в цей момент лікарі нерідко радять не лише продовжувати медикаментозну терапію, а й підключати дихальні вправи. Це природний метод відновлення, який використовує головну функцію організму — м’язовий рух. Він добре поєднується з класичною лікарською терапією і застосовується для успішного лікування захворювання.
Що таке пневмонія і чому вона виснажує дихання
Пневмонія — це запалення легеневої тканини інфекційної, рідше іншої етіології, з ураженням кінцевих частин дихального апарату. Основною причиною є збудники: пневмокок, стафілокок, стрептокок, віруси або гриби.
Захворювання частіше виявляється у людей з ослабленою імунною системою внаслідок перенесених хвороб, а також у літніх людей після 65 років і дітей до 2 років. Після встановлення точного діагнозу призначається відповідне лікування, що складається з антибіотиків, муколітиків, симптоматичної терапії та комплексу ЛФК, який сприяє одужанню пацієнта в найкоротші терміни.
Проблема в тому, що запалення змінює сам механізм дихання. Через біль, слабкість і накопичення мокротиння людина починає дихати поверхнево, підключаючи переважно верхні відділи грудної клітки. Нижні частки легень при цьому вентилюються гірше — а саме там найчастіше осідає запальний процес. Дихальна гімнастика повертає рухливість грудної клітки та допомагає виводити мокротиння.
Три типи дихання, які варто розрізняти
Фізичні вправи, звичайно, посилюють виділення мокротиння, але для хорошого результату пацієнту необхідно оволодіти всією технікою дихання. Існує три типи дихання — діафрагмальне, нижнє та верхнє грудне.
- Діафрагмальне дихання (його ще називають «черевним») характеризується опусканням діафрагми, при цьому грудна клітка розширюється в нижніх відділах, що веде до посилення вентиляції переважно нижніх часток легені.
- Нижньогрудне (реберне) дихання — це рух, який супроводжується розширенням грудної клітки, підйомом діафрагми і втягуванням живота.
- Верхньогрудне дихання характеризується максимальною напругою дихальної мускулатури та прискореним диханням, оскільки в легені надходить дуже мало повітря за один вдих.
Розуміння цих відмінностей не є теоретичною деталлю. Якщо пацієнт несвідомо дихає лише верхньогрудним типом, він швидко втомлюється, а нижні відділи легень залишаються недостатньо вентильованими. Свідоме перемикання на діафрагмальне та нижньогрудне дихання — основа більшості вправ.
Основні завдання гімнастики
Перш ніж переходити до конкретних технік, варто розуміти, заради чого вони виконуються. Дихальна гімнастика при пневмонії не замінює ліки, а посилює їхню дію. Її завдання:
- лікувальна гімнастика для загального оздоровлення організму;
- підвищення ефективності основної терапії;
- підвищення тонусу дихальної мускулатури;
- поліпшення рухливості грудної клітки;
- поліпшення легеневої вентиляції.
Кожен із цих пунктів працює на спільний результат: полегшити виведення мокротиння, знизити навантаження на дихальні м’язи та прискорити відновлення тканин.
Як починати: головне правило — не поспішати
Починати знайомитися з вправами потрібно з найменших навантажень, підвищуючи їх поступово, адже перевантаження може призвести до погіршення стану. Варто пам’ятати, що дихальна гімнастика після пневмонії істотно відрізняється від тієї, яку проводять безпосередньо під час перебігу захворювання. Тому обов’язково варто проконсультуватися у лікаря: фахівець зможе підібрати найбільш підходящі вправи у конкретному випадку.
Це не формальне застереження. Під час активної фази запалення організм витрачає сили на боротьбу з інфекцією, і зайве напруження може нашкодити. У період реабілітації, навпаки, м’язи вже потребують поступового тренування. Тому той самий комплекс, який допомагає на етапі видужання, може бути недоречним у розпал хвороби.
Коли дихальна гімнастика не рекомендується
Існують стани, за яких заняття потрібно відкласти:
- загальне погіршення стану;
- підвищена температура;
- розвиток ускладнень цього захворювання;
- задишка в стані спокою.
У цих випадках спочатку повертаються до базової терапії під наглядом лікаря, а дихальні вправи підключають лише після стабілізації стану.
Початкові вправи
Ці техніки найпростіші та найбезпечніші на старті. Вони не потребують спеціального обладнання і виконуються сидячи або напівлежачи.
Видих крізь щільно стиснуті губи
Методика проведення: необхідно розслабитися, вдихнути повітря через носову порожнину, потім затримати дихання на 3–6 секунд. Через цей відрізок часу слід видихнути, але при цьому губи повинні бути щільно притиснуті, створюючи перешкоду для повітря. Довжина видиху — не більше 5–6 секунд.
Такий опір створює невеликий тиск у дихальних шляхах, що допомагає тримати дрібні бронхи відкритими довше і полегшує відходження мокротиння.
Кашель із «поштовхом» на видиху
Методика проведення: необхідно глибоко вдихнути, затримати повітря на кілька секунд, потім почати покашлювати і намагатися виштовхнути мокроту. Ця вправа імітує природний кашльовий рефлекс, але робить його контрольованим і менш виснажливим.
Звукова гімнастика при пневмонії
Це спеціальні вправи, безпосередньо пов’язані з проголошенням голосних і приголосних звуків. Методика проведення: спочатку робимо повільний спокійний вдих, потім, трохи затримавши повітря, намагаємося вимовити «ррр» і в кінці робимо спокійний видих.
Вимовляти можна будь-які звуки, але варто пам’ятати, що найбільша сила повітряного струменя розвивається при звуках ф, д, п, т; найменша — при вимові м, л, р, к.
Основна мета процедури — збільшити тривалість видиху так, щоб вона перевершувала вдих у 1,5–2 рази. Це, своєю чергою, підвищить газообмін в альвеолах, а вібрації, що формуються від вимови звуків, посприяють розслабленню спазмування бронх і бронхіол.
Загальна тривалість вправ не повинна перевищувати 15 хвилин на день, незалежно від ритму і темпу занять. Після отримання деяких поліпшень і виконання вищеописаної гімнастики можна переходити до наступних етапів.
Вправи в період реабілітації
Цей етап включає комплекс вправ, іменованих «Дихання по Стрельниковій». Він не є навантажувальним, тому може застосовуватися і при активних формах запалення легеневої тканини. Усі рухи виконуються на вдиху на ліжку або іншій досить жорсткій поверхні.
- Прийміть положення лежачи. Розслабтеся і зробіть 40–60 вдихів.
- Виконайте обертальні рухи кисті рук у середньому темпі по 5–6 разів.
- Розмістіть руки вздовж корпусу, підніміть їх угору, супроводжуючи вдихом. Затримайтеся на мить, потім опустіть. Виконати 5 повторів.
- Далі слідує розгинання і згинання стоп по 6–8 разів на кожну.
- Розмістіть руки на поясі. Виконайте почергове згинання ніг у колінному суглобі по 4–6 повторень у середньому темпі. При цьому п’яту можна відривати від ліжка.
- Зігніть руки в суглобах. Упріться потилицею і ліктями в ліжко. Прогніть груди вперед. Зробіть видих і поверніться у вихідне положення. Число повторень — 3–5 у середньому темпі.
- Відпочиньте, зробивши спокійних 20–40 вдихів.
- Стисніть кисті в «замок». Підніміть руки вгору і поверніть долоні до стелі. На видиху поверніться до вихідного положення. Слід повторити 3–4 рази.
- Здійсніть чергові рухи ногами в сторону від себе, паралельно підлозі. За 3–4 рази на кожну, повільно.
- Спробуйте дотягнутися кожною з рук до якогось предмета, розташованого за межами ліжка.
- Підніміть руки на вдиху і повільно заведіть їх за голову, при цьому не згинаючи в суглобах. Слід повторити 3–4 рази.
- На завершення — знову розслабтеся і зробіть 40–60 спокійних вдихів.
Обидва етапи не повинні віднімати у вас більше 15–20 хвилин вільного часу. Але разом з медикаментозною терапією вони суттєво вплинуть на прохідність альвеол і, як наслідок, посприяють швидкому одужанню.
Скоромовки при респіраторних захворюваннях
Ще одним із видів ЛФК, який можна використовувати при пневмонії, є скоромовки. Вони підійдуть у тому випадку, якщо пацієнт не може займатися з використанням методики «Дихання по Стрельниковій» або йому фізично складно виконувати вищевикладені вправи.
Варто пам’ятати, що ефект напряму залежить від вашого дихання. В ідеалі ви повинні робити глибокий вдих і на видиху вимовляти скоромовку (одну або кілька) доти, доки не закінчиться повітря. Якщо вимовляти всю фразу відразу буде важко, можна вимовляти частинами, з часом збільшуючи тривалість видиху до повноцінної вимови. Скоромовки можна використовувати будь-які, але ось приклади найпопулярніших:
- Дробом по перепелам та по тетеревам.
- Варвара варення доварювала, бурчала та примовляла.
- Тридцять три кораблі лавірували, лавірували так, так і не вилавірували.
Перевага цього методу в тому, що його можна використовувати на будь-якому етапі захворювання, адже це займає буквально кілька хвилин, але ефект не змусить себе чекати.
Як зрозуміти, що вправи працюють
Ознаки поступового поліпшення зазвичай з’являються не одразу. Найперше пацієнти помічають, що кашель стає продуктивнішим — мокротиння відходить легше, а після нього дихати вільніше. Далі зменшується задишка при звичайних побутових навантаженнях: підйомі сходами, прогулянці, розмові.
Якщо ж після занять з’являється виражена слабкість, запаморочення, біль у грудях або дихання стає важчим, ніж до вправи, — це сигнал зупинитися й порадитися з лікарем. Дихальна гімнастика має полегшувати стан, а не виснажувати.
Поширені помилки
Найчастіша помилка — спроба одразу виконати весь комплекс у максимальному темпі. Дихальні м’язи після хвороби ослаблені так само, як і будь-які інші, тому навантаження зростає поступово. Друга помилка — форсований кашель без попереднього глибокого вдиху: він не виводить мокротиння, а лише подразнює дихальні шляхи.
Третя помилка — самостійна заміна призначеної терапії вправами. Дихальна гімнастика є доповненням до базового лікування, а не альтернативою антибіотикам чи муколітикам. І нарешті, не варто займатися «через силу» в гострий період: для цього етапу існують окремі, щадні техніки.
Коротко про головне
Вправи при пневмонії є ефективним доповненням базової терапії конкретного захворювання. Вони підвищують швидкість одужання, а також покращують результати в період ремісії. Для хорошого ефекту і безпеки вашого здоров’я всі дихальні вправи рекомендовано підбирати разом з лікуючим лікарем.
