Гепатит — це дифузне запалення паренхіми печінки, і більшість виявлених випадків припадає на вірусне інфікування. Водночас печінка може запалюватися й без участі вірусів: через тривале вживання алкоголю, безконтрольний прийом гепатотоксичних ліків або порушення відтоку жовчі. Розуміння того, як саме передається кожна форма, допомагає тверезо оцінити власні ризики й не панікувати там, де зараження практично неможливе.
Що спричиняє запалення печінки
Основна першопричина формування таких форм гепатиту, як B і C, а також A і E — гепатотропні віруси, що проникають ззовні, від хворої людини. Ще один негативний фактор, здатний підштовхнути до виникнення патології, — надмірне захоплення алкогольною продукцією. Прийом алкоголю протягом тривалого часу сприяє ураженню гепатоцитів і їх масовій загибелі: здорові клітини поступово заміщуються жировою тканиною.
Негативна симптоматика може проявитися й при безконтрольному тривалому прийомі окремих підгруп медикаментів. Багато з них мають виражену гепатотоксичність. Особливу небезпеку становлять противірусні засоби, антибактеріальні та протитуберкульозні препарати.
В окрему підгрупу фахівці виділяють холестатичний гепатит, що формується при патологічному застої жовчі — наприклад, при ускладненні її відтоку через камені в жовчному міхурі або пухлину підшлункової залози.
Хто входить до груп ризику
Висока ймовірність зараження гепатитом простежується в кількох категоріях населення. Фахівці постійно вивчають і основні шляхи, якими передається інфекція, і самі групи ризику, адже щороку спостерігається значний приріст числа інфікованих — попри широку просвітницьку роботу.
- люди, які вживають наркотики ін’єкційно, особливо ті, хто користується одним і тим самим шприцом багаторазово в різних компаніях;
- люди, які перенесли переливання крові або її компонентів, наприклад, при оперативному втручанні з екстреними показаннями;
- пацієнти на програмному гемодіалізі;
- люди з трансплантованими органами;
- медичні співробітники, які за обставинами мають контакт із біоматеріалами пацієнтів — кров’ю, слиною, сечею, ліквором;
- діти, народжені від уже інфікованих матерів: малюк заражається або в момент внутрішньоутробного розвитку, або під час проходження родовими шляхами;
- люди, які ведуть безладне статеве життя — часта зміна сексуальних партнерів, відсутність бар’єрних контрацептивів.
Як передаються гепатити A і B
Основне джерело агентів гепатиту A — уже інфікована людина. Вона заразна з кінця третього, початку четвертого тижня інкубації, особливо в останні дні перед появою явних симптомів захворювання. Саме тоді відбувається масове виділення вірусу в навколишній простір і передача його здоровим людям.
Інфекція поширюється фекально-оральним шляхом. Її ще називають гепатитом «брудних рук». Вірусу властива певна кислотостійкість, завдяки якій він здатен подолати кислотний бар’єр у ділянці шлунка. Після проникнення в кров’яне русло агенти розносяться по всьому організму, осідаючи в гепатоцитах. Потім з потоком жовчі вони надходять у великій кількості в петлі кишечника, а звідти виводяться назовні.
Відомі випадки, коли жінка заразилася від чоловіка або, навпаки, під час статевих зносин. Можливий і парентеральний шлях проникнення вірусу гепатиту A, але трапляється він вельми рідко.
Для форми B парентеральний механізм значно характерніший. Захворіти можна навіть при тісних побутових контактах із хворою людиною — при користуванні предметами побуту, на поверхні яких є біологічні матеріали: кров, слина, мокротиння.
Інфікування через кров — найчастіше виявлюваний варіант серед тих, хто заразився. Достатньо малої краплі, щоб агресивні агенти дісталися тропних гепатоцитів: під час манікюру, використання нестерильного медичного інструментарію в стоматології, при відвідуванні перукарні, салонів татуювання. Особливо схильні до гепатиту B люди з наркозалежністю, які вводять засоби парентерально.
Можливе й поширення вірусних частинок через статевий контакт: незахищений інтимний акт багаторазово підвищує ризик інфікування, адже у вагінальному секреті та в спермі концентрація вірусу досить висока.
Якими шляхами відбувається зараження гепатитом C і D
У гепатиту C переважні шляхи зараження схожі з переліченими вище. За тяжкістю перебігу та наявністю ускладнень його цілком можна порівняти з ВІЛ-інфекцією. Однак зараження гепатитом C діагностують усе ж частіше.
Основне джерело вірусу — уже інфікована людина. Ознаки патології форми C проявляються далеко не відразу: після зараження є досить тривалий латентний період, у низці випадків він сягає десятків років.
Переважний для гепатиту C спосіб зараження — парентеральне перенесення інфекційних агентів із краплею крові, уже насиченою вірусами. Це може бути використання спільних предметів гігієни — манікюрних ножиць, зубних щіток, бритв, а також неякісно обробленого медичного інструментарію.
Відвідування стоматологічних кабінетів, перукарень або тату-салонів, про які мало що відомо, також підвищує ризик отримати гепатит C. Не варто забувати й про статевий шлях: хвороботворні агенти присутні як у вагінальному секреті, так і в спермі, а при мікротравмах на тканинах вони проникають в організм партнера.
Виявляється гепатит C або D далеко не завжди типовою симптоматикою. Найчастіше насторожують такі скарги, як надмірна слабкість, підвищена стомлюваність, дискомфорт у підребер’ї справа.
Шанси передати вірус C через поцілунок зведені до мінімуму. Для цього на губах мають бути тріщини, а у хворої людини виділятися не лише слина, а й кров. Навряд чи хтось захоче цілуватися в такому стані.
Як з’являється гепатит E і G
На сьогодні варіанти гепатитів E і G фахівцями остаточно не вивчені. Як правило, ці форми комбінуються з уже наявними в пацієнта гепатитами B або C.
Шляхи проникнення інфекційних агентів аналогічні — парентеральний, статевий, а також вертикальний, від матері до її малюка. Для варіанта E простежується явна схожість із гепатитом A: він перебігає, як правило, гостро і через 1–1,5 місяця проходить самостійно.
Первинної профілактики у вигляді вакцини немає, оскільки її дотепер не розроблено. Достовірно встановити, які саме агенти спровокували запальний процес у гепатоцитах, допомагають маркери гепатиту — специфічні білкові сполуки, що циркулюють у кров’яному руслі людини.
Менш поширені шляхи передачі інфекції
Якщо про парентеральний спосіб проникнення інфекційних елементів в організм чули багато хто, то про зараження гепатитом C статевим шляхом або від матері до дитини відомо не так широко. Тоді як ці шляхи практично рівнозначні на сьогодні. Медична статистика свідчить про щорічне збільшення відсотка захворюваності саме з таким механізмом розвитку патології.
Скільки б часу не минуло з моменту незахищеного контакту і якою б не була впевненість у партнері, фахівці закликають проводити профілактичне обстеження не менше двох разів на рік. Під час статевих зносин тканини травмуються, хоч і мінімально, з’являються вхідні ворота для інфекційних агентів, адже концентрація їх у вагінальному секреті та в спермі досить велика.
Для жінок, які планують вагітність або вже виношують малюка, одним з обов’язкових пунктів комплексного обстеження є здавання аналізу на гепатити. Це дозволяє надалі багаторазово знизити ризик появи на світ дитини, зараженої цією грізною своїми ускладненнями патологією. Більшість випадків інфікування припадає саме на момент просування плода родовими шляхами матері, тому акушери намагаються максимально знизити ймовірність зараження.
Порівняння шляхів передачі за формами гепатиту
| Форма | Провідний шлях передачі | Додаткові шляхи | Особливість перебігу |
|---|---|---|---|
| A | Фекально-оральний | Статевий, рідко парентеральний | Заразний уже з кінця третього тижня інкубації |
| B | Парентеральний, через кров | Статевий, побутовий, вертикальний | Достатньо малої краплі крові |
| C | Парентеральний, через кров | Статевий, вертикальний | Тривалий латентний період, іноді десятки років |
| D | Парентеральний | Статевий, вертикальний | Часто поєднується з гепатитом B |
| E | Фекально-оральний | Парентеральний, статевий, вертикальний | Гострий перебіг, самовільне одужання за 1–1,5 місяця |
| G | Парентеральний | Статевий, вертикальний | Вивчений недостатньо, часто разом із B або C |
Жити з недугою і заходи профілактики
Щоб максимально полегшити навантаження на печінку, вже уражену гепатитом, і не погіршити стан, людині доведеться повністю переглянути своє життя. Фахівці рекомендують, як не допустити появи важких ускладнень і наслідків гепатиту:
- повністю відмовитися від алкогольної та тютюнової продукції;
- скоригувати раціон — прибрати важкі, жирні, смажені страви, а також консерванти, соуси, спеції;
- приймати рекомендовані лікарем медикаменти, вчасно проходити профілактичні медичні огляди;
- зменшити фізичне навантаження;
- приділяти більше уваги власному здоров’ю.
На людину, інфіковану гепатитом, накладаються й певні обмеження: відмова від донорства, використання лише індивідуальних предметів побуту — наприклад, манікюрних ножиць, бритви.
З заходів профілактики гепатиту фахівці пропагують:
- застосування тільки стерильного медичного інструментарію, одноразових шприців;
- відвідування ліцензованих косметичних салонів;
- менше відвідувати громадські місця, де є ризик травмування і зараження;
- ведення регулярного статевого життя з одним партнером і обов’язковим використанням бар’єрної контрацепції.
Такі заходи профілактики багаторазово знижують ризик проникнення гепатиту в організм. Водночас важливо розуміти межу: загальні рекомендації не замінюють індивідуальної консультації з лікарем, а рішення про обстеження, вакцинацію чи лікування ухвалюють разом із медичним фахівцем, зважаючи на конкретну форму вірусу, стан печінки та супутні захворювання.
