Перша допомога при кровотечі: як діяти до приїзду медиків

Поріз на кухні, удар на риболовлі, падіння з драбини під час ремонту — рана може трапитися будь-де, і найчастіше поруч не буде ні лікаря, ні аптечки. У такий момент вирішує не медична освіта, а кілька базових навичок, які можна опанувати за пів години. Нижче — практичний розбір того, як розпізнати різні види кровотечі, як діяти при кожному з них і які дії при пораненні тільки погіршують стан людини.

Чому вид кровотечі визначає все

Кровотечі відрізняються не лише інтенсивністю, а й тим, з якої судини витікає кров. Від цього залежить і спосіб зупинки, і швидкість реакції. Загальний принцип простий: чим більший тиск у пошкодженій судині, тим швидше людина втрачає кров і тим менше часу залишається на роздуми.

Симптоми залежать від виду ушкодження, глибини рани та особливостей організму конкретної людини, тому проявляються по-різному. Саме тому важливо не просто запам’ятати одну дію, а вміти зіставити кілька ознак і зробити правильний висновок про те, що робити далі.

Ознаки внутрішньої кровотечі

Зовнішню кровотечу видно одразу, і навіть невелика подряпина з кількома краплями крові не викликає паніки. Інша справа — внутрішня кровотеча. Її головна небезпека в тому, що наслідки травми можуть проявитися не відразу, а через деякий час, коли людина вже не пов’язує погане самопочуття з ударом чи падінням.

На що звертати увагу:

• загальна слабкість, запаморочення, іноді нудота без очевидної причини;
• біль у місці ушкодження — втім, відчувається він не завжди, це залежить і від особливостей організму, і від характеру травми;
• прагнення прийняти закриту позу: якщо вогнище ураження в ділянці очеревини, людина мимоволі притискає це місце рукою або намагається «скластися», щоб зменшити біль;
• прогресуюча блідість, насамперед обличчя, і холодний піт;
• прискорений пульс і зниження тиску;
• часткове порушення зору — поява «мушок», розпливчастість зображення, а також спрага й сухість у роті.

Якщо підозра на внутрішню кровотечу виникла, діяти треба так:

1. Допомогти людині прийняти положення напівсидячи, трохи зігнувши ноги в колінах.
2. Прикласти до ділянки очеревини щось холодне — лід з морозилки, загорнутий у тканину, посудину з холодною водою, залежно від обставин.
3. Негайно викликати швидку або самостійно доставити постраждалого до найближчого медичного закладу.

Види зовнішньої кровотечі та способи її зупинки

Три основні типи зовнішньої кровотечі розрізняють за кольором крові та характером її витікання. Ця різниця не академічна: те, що рятує при одному виді, при іншому може зашкодити.

Артеріальна кровотеча

Ознака — кров рясно витікає з рани, струмінь пульсуючий, переважно яскраво-червоного кольору. Це найнебезпечніший тип зовнішньої кровотечі, бо втрата крові відбувається дуже швидко.

Перша допомога — негайна зупинка крові. Якщо йдеться про кінцівку, використовують закрутку або джгут. Якщо потрібного матеріалу під рукою немає, артерію затискають пальцем трохи вище від рани й кличуть когось на допомогу. Тиск на судину не можна послаблювати доти, доки не буде накладено джгут.

Коли впоратися самотужки не вдається, без помічника не обійтися. Саме тому, побачивши в людини сильну кровотечу, варто одразу подати «сигнал лиха» — покликати оточуючих, попросити викликати швидку. Інакше дорогоцінний час буде втрачено.

Правила накладання джгута

Цей метод зупинки кровотоку практикують лише тоді, коли всі інші з якоїсь причини неприйнятні, наприклад при інтенсивній артеріальній кровотечі. Як і будь-яке різке втручання, використання джгута нерідко дає негативні наслідки або небажаний побічний ефект, тож зловживати цим способом не варто.

• Накладають джгут поверх одягу й обов’язково вище від місця ушкодження.
• Роблять це швидко: мета — миттєва зупинка кровотечі, тому різні «примірки» неприпустимі, іноді рахунок іде на секунди. Кінцівку піднімають, роблять два-три витки, кінці фіксують.
• Якщо все зроблено правильно, пульс на руці чи нозі не прощупується, а кровотеча зупиняється. Після накладання це обов’язково перевіряють.
• Тримати джгут у зафіксованому положенні можна лише обмежений час: улітку — не більше 2 годин, узимку — до 1 години. Інакше може початися відмирання тканин.
• Після закінчення цього періоду джгут на 6–8 хвилин послаблюють і зміщують трохи вище, після чого знову затягують. На цей час артерію притискають пальцем, щоб кровотеча не відновилася.
• На завершення на місце кровотечі накладають пов’язку, яка одночасно виконує антисептичну функцію та захищає рану від бруду, пилу й мікроорганізмів.

Буває, що людина, яка надала першу допомогу, не може дочекатися викликаного медика. Тоді варто залишити записку із зазначенням точного часу накладання джгута — ця інформація критично важлива для тих, хто продовжить допомогу.

Якщо «стяжку» доводиться перекладати кілька разів, наприклад коли дорога до медичного закладу триває довго, інтервали між фіксаціями скорочують. До першого ослаблення — 2 години, до другого — уже не більше 1, до третього — 0,5. Інакше є ризик, що нормальний кровотік не відновиться.

Замість медичного джгута, якщо його немає під рукою, можна використати еластичну або гумову трубку, шланг, хустку, матерчату стрічку, щільний бинт, ремінь, краватку чи щось подібне. Головне — не втрачати час на пошуки. Кінцівку, на яку накладено джгут або зроблено скручування, доцільно регулярно масажувати.

Венозна кровотеча

Ознака — кров темно-червоного кольору, її струмінь відносно рівний, середньої інтенсивності, без пульсації. Спосіб зупинки інший: тут потрібна здавлювальна пов’язка. Її накладають на пошкоджене місце, кінцівку згинають у суглобі й трохи піднімають.

При венозній кровотечі джгут не використовують. Попередньо на місце кровотечі накладають тампон — складений у кілька шарів бинт або шматок марлі. Якщо крізь пов’язку починає проступати кров, процедуру повторюють: тампон, потім бинт.

Головна небезпека цього виду кровотечі — потрапляння повітря в судини через зниження внутрішнього тиску. Наслідки бувають різні: закупорка вен, зупинка серця. Отже, пов’язка має бути не лише здавлювальною, а й щільною.

Капілярна кровотеча

Ознака — кровотеча незначна й спостерігається не лише в місці утворення рани, а й на невеликій ділянці навколо неї. Перша допомога та сама, що й при венозній: здавлювальна пов’язка з попереднім накладанням шматка чистої матерії. Підійде складений бинт, марля, навіть свіжа носова хустинка.

Носова кровотеча: поширена помилка

Носова кровотеча трапляється досить часто, причому не лише після удару в обличчя. Вона може початися під час сякання, сильного чхання, іноді як наслідок черепно-мозкової травми.

• Притисніть пальцями крила носа.
• Уведіть у ніздрю м’які тампони. Якщо перекису водню немає, їх можна злегка змочити чистою водою.

Закидати голову назад заборонено. Це загрожує потраплянням крові в дихальні шляхи з усіма наслідками, що з цього випливають.

Кровотеча в ділянці шиї та голови

Тут є своя специфіка надання екстреної допомоги. Потрібно чітко уявляти, де розташована артерія, яку слід затиснути залежно від місця ураження.

Притискають відповідну артерію з того боку, де й рана. Кров по судинах жене серце, тому точка притискання пальця має бути між серцем і раною, ближче до останньої.

Перша допомога при пораненні: що робити не можна

Єдине, що може зробити непрофесіонал у межах першої допомоги, — зупинити кровотечу. Усе інше належить до сфери медицини. Будь-яке втручання, навіть із найкращих спонукань, здатне призвести до негативних, а іноді й фатальних наслідків. Тому корисніше чітко запам’ятати перелік заборон.

• Чіпати пошкоджене місце, намагатися його очистити чи промити, а тим більше витягти сторонні предмети — шматок дроту, тріску, осколок, кулю.
• Самостійно змінювати вже накладену пов’язку. При сильній кровотечі слід лише накласти ще одну зверху й чекати прибуття медика.
• Якщо поранення в ділянці грудини — давати постраждалому їжу чи рідину, хоч би як він просив пити чи їсти, а також розмовляти з ним.

Коли обов’язково потрібен лікар

Усі описані методики зупинки кровотечі — тимчасові. Обмежуватися лише ними не можна. У переважній більшості випадків потрібно звернутися до фахівця: тільки він може зробити остаточний висновок про ефективність наданої допомоги, доцільність подальших заходів і необхідність профілактичних процедур, зокрема протизапальних ін’єкцій.

Окремої уваги потребують укуси тварин: вони поєднують рану, ризик інфекції та потребу в специфічному лікуванні. Про те, яку допомогу надати при укусі тварини, читайте тут.

Коротко про головне

Найважливіше правило тут просте: зупинити кров і якнайшвидше передати людину медикам. Усе, що виходить за межі цих двох дій, — уже робота фахівців, і щоразу, коли є сумнів, правильніше утриматися від втручання, ніж ризикнути здоров’ям постраждалого.