Усі знають про чудові лікувальні властивості різноманітних продуктів бджільництва, таких як мед, маточне молочко, бджолина отрута і пилок, який збирають бджоли. А ось лікування прополісом, на жаль, ще не досить популярне, хоча застосовується в народній медицині протягом багатьох століть.
Прополіс (від лат. заклеювати, закладати) — клейка, зеленувато-коричнева смолиста субстанція, що має приємний запах. Він виробляється бджолами і не є харчовим продуктом. Комахи замазують ним щілини у вуликах, зменшують вічко, полірують осередки і надають їм міцності, покривають холстики, що знаходяться зверху рамок, для більш ефективного збереження тепла у вулику.
Крім цього, прополісом бджоли замуровують шкідників, які випадково потрапили у вулик (миші, змії тощо). Причому вбита отрутою бджіл і покрита шаром цього клею тварина протягом багатьох років не розкладається.
Хімія прополісу, так само як і його походження, поки ще мало досліджені. Хоча переважає думка, що велика його частина збирається бджолами з липких бруньок дерев, які виділяють смолисті речовини, а також з пилкових зерен. Склад прополісу завжди різний, але в середньому можна сказати, що до нього входять смоли і бальзами (35%), віск (30%), ефірні олії (10%), квітковий пилок (5%) і різні ароматичні речовини.
Лікувальні властивості прополісу
Прополіс має дуже гарну бактерицидну та антимікробну дію. Він легко справляється з різними хвороботворними мікробами. За старих часів знахарі застосовували лікування прополісом в основному тільки при різних відкритих ранах і виразках. Сучасні ж лікарі озброєні великими знаннями, мають лабораторії, використовують всілякі способи аналізу і синтезу. Це дозволило їм виявити цілий спектр різних цілющих властивостей «бджолиного клею».
Прополіс використовують при лікуванні нашкірних захворювань (прості і ті, що довго не гояться, рани і виразки), виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, гінекологічних захворювань, що мають запальний характер, геморою, грипу, нежиті, радикуліту, невритів, туберкульозу (за 5-10 міс.).
Лікувальні мазі з прополісом
Одними з найбільш простих препаратів на основі прополісу, з точки зору приготування, є різні мазі. Роблять їх наступним чином: вазелін (можна з лимоном), риб’ячий жир, ланолін, вершкове масло або щось інше подібне доводять до кипіння, знімають з плити і додають попередньо подрібнений прополіс. Суміш постійно помішують протягом півгодини (бажана температура 80º С). Після цього її необхідно профільтрувати через один шар марлі і розлити в банки. Мазь зберігається багато років. При її приготуванні користуються тільки емальованим посудом.
Застосування мазі з прополісом
10-процентна мазь:
- опіки і обмороження;
- геморой;
- нежить — змащують маззю ватяний тампон на паличці і вставляють в ніздрі на чверть години, або капають по 3 краплі рідкої мазі в ніздрю (4 рази на день);
- запальні процеси в гінекології (кольпіти, ендоцервіцити, ерозія шийки матки та ін.) — у піхву вводять покритий маззю тампон і притискають його до ерозованих ділянок. Видаляють через 10-12 годин. Тривалість лікування до 12-ти днів.
15-процентна мазь:
- швидке загоєння порізів і ран (не виключаючи тих, що гнояться і довго не гояться);
- удари;
- дерматологія — вугри, прищі, висип, свербіж шкіри, виразки і ерозії слизових губ і носа, запалення повік;
- сильні опіки і обмороження (після використання 10-відсоткової мазі).
20-процентна мазь:
- грибкові захворювання;
- екземи;
- фурункули, карбункули.
30-40-відсоткова мазь:
- бешиха — змащують і втирають (індозетріт);
- сибірсько-виразковий карбункул;
- радикуліт, ішіас, ураження периферичної нервової системи (кінцівки) — втирають і прогрівають синьою лампою.
Збір і зберігання прополісу
Найбільшу кількість прополісу бджоли виробляють восени, коли починають готуватися до зимівлі. Збирають його здебільшого шляхом зіскоблювання зі стелі, з брусків рамок (зверху і збоку) і з холстиків. При цьому необхідно перевіряти вулик на наявність у ньому різного прилиплого сміття, що є комфортним середовищем для життєдіяльності різних паразитів.
Збираючи прополіс, віск в обов’язковому порядку відокремлюють. Зберігають «бджолиний клей» в прохолодному темному місці. Властивості прополісу при зберіганні змінюються, але значного зменшення цілющої сили не відбувається. Плавиться прополіс при температурі 65 °С, а при замерзанні стає твердим і крихким, як каніфоль. Він слабо розчиняється в спирті і повністю — в ефірі.
