Валеріана лікарська — багаторічна трав’яниста рослина родини валеріанових. Має назви: котяча трава або котячий корінь. Батьківщиною валеріани вважається Середземномор’я. Ще в Стародавній Греції її використовували для лікування захворювань нервової системи і неврозів.
Римляни вважали її запах вишуканими парфумами. Часто настоянку з валеріани підмішували у вино як заспокійливе, багаті люди приймали ванни. Свою назву трава отримала від латинського «valere» — бути здоровим. У Російській імперії валеріаною почали користуватися за часів Петра I, а в медицині — з кінця XVIII століття.
Ареал зростання: Центральна Європа та країни колишнього СРСР, улюблені місця: дикі ліси або узлісся, береги річок, озер і боліт.
Склад валеріани лікарської
Основну медичну цінність становить корінь валеріани, в ньому містяться: дубильні речовини, органічні кислоти (оцтова, яблучна, мурашина та ін.), до 3% ефірних олій, леткі речовини, кетони, валенотріати та інші активні речовини.
Лікувальні властивості валеріани
Як ми зазначали вище, корінь — головна цінність трави. Заготівлю сировини починають з кінця літа, коли насіння відпало, а стебла ще можна розпізнати.
Дуже часто поруч із нею зростає ластовень, і їхнє коріння переплітається. Коріння в нього світліше, і через переплетення воно може мати запах валеріани. Але наявність його домішок дуже небезпечна для життя.
Коріння необхідно зібрати, помити в холодній воді і пров’ялити на свіжому повітрі. Сушити необхідно в темному приміщенні при невисокій температурі. Зберігати в банках або паперових пакетах до 2 років.
Основну терапевтичну дію справляють комплексні речовини, що знаходяться в її складі (ефірні олії, валенотріати й алкалоїди). Вони мають заспокійливу і седативну дію, знімають спазми, знижують збудливість нервової системи, розслаблюють м’язову мускулатуру і розширюють судини серця.
Застосовується при безсонні і підвищеній збудливості, мігрені, істеріях, гіпертонії, тахікардії та лікуванні аритмії серця. Олія з трави має протисудомний ефект.
При запаленні легенів та астмі застосовують настій з коренів валеріани. Настоянка, порошок і ванни мають снодійний ефект. Дуже ефективні при нападах епілепсії, неврозах і психічних розладах, хронічних головних болях.
Дітям валеріана призначається при переляку і нервових розладах (крім спиртової настоянки). Також добре приймати ванни (інтенсивністю через день), після них дитину не витирати, а загортають в простирадло або пелюшку і укладають спати. Також дітям рекомендується валеріана при болях в животику.
Застосування валеріани лікарської в народній медицині
У народній медицині широко використовується як засіб для нормалізації роботи органів травного тракту. Знахарі призначають її як засіб, що підвищує апетит, жовчогінну при хронічних застоях жовчі, очищення жовчних проток і міхура, метеоризмі і зняття спазмів.
Настій з валеріани призначають при кишкових кольках, судомах і блювоті. Вона має сприятливу дію на судини, покращує роботу підшлункової залози і секреції шлунка.
Внутрішній прийом у вигляді клізм призначають при гельмінтах. Як профілактика епідемій тифу та холери — коріння жують.
Рецепти відварів та настоїв
Відвар
Беруть 20 г сухої подрібненої сировини і заливають склянкою води, ставлять на вогонь та доводять до кипіння, після чого вимикають вогонь і настоюють 30 хвилин. Приймають по десертній ложці (дітям — чайна) після їжі.
Спиртова настоянка
Беруть 50 г сухої сировини і заливають 250 мл етилового 70% спирту, настоюють у теплому темному місці тиждень, періодично збовтуючи. Приймають по 20 крапель перед їжею. Дітям прийом протипоказаний.
Відвар для ванн
Беруть 100 г сировини і заливають 3 л окропу, настоюють півтори години і проціджують. Додають у теплу ванну. Ванну потрібно приймати перед сном мінімум 15 хвилин.
Побічна дія валеріани лікарської
Валеріана протипоказана людям, які мають хронічний ентероколіт, літнім, якщо є загроза інфаркту (вона підвищує згортання крові), при хронічних хворобах шлунково-кишкового тракту, а також у випадку особистої непереносимості.
Якщо препарат приймати більше місяця, можливі наступні ускладнення:
- сонливість і «загальмованість»;
- запори;
- тахікардія;
- почуття пригніченості і початок депресії;
- значне зниження працездатності;
- різні алергічні реакції.
Якщо Ви спостерігаєте один із симптомів, слід негайно припинити прийом препарату і звернутися в лікарню. Також прийом валеріани протипоказаний автомобілістам і людям, які працюють з механізмами, оскільки вона знижує моторику і концентрацію.
