Простатит у чоловіків, ознаки якого на первинному етапі захворювання практично не визначаються, є найбільш поширеною патологією чоловічої сечостатевої системи. Подібні порушення досить серйозні, а їх наслідки здатні призвести до плачевних результатів. Важливо своєчасно виявити первинні ознаки хвороби і постаратися виключити чинники, що спричиняють виникнення порушень.
Механізм розвитку простатиту
Розвиток простатиту проявляється спочатку запаленням у вивідних протоках — ацинусах — і досить сильним болем. Відбувається відлущування шару епітелію, який після змішування зі слизом накопичується в каналі. Згодом там же утворюються мікроліти — камінчики невеликих розмірів, здатні, змішуючись зі слизовими виділеннями, створювати пробки, що перекривають канали.
При розвитку захворювання в пробках утворюються мікроабсцеси, що порушують дренаж і функції простати. Однак ці процеси тривають тривалий час і можуть тривати роками, а простата в цей момент усе ж продовжує виконувати свої функції і виробляє секрецію. Хворий не відразу може помітити в себе зміни, але з моменту виникнення мікроабсцесу симптоми, що проявляються захворюванням, стають найбільш яскравими.
Первинні ознаки захворювання
Найпершими ознаками простатиту є поява проблем із сечовипусканням. Причина цього — стан простати, збільшення якої в результаті запалення здавлює шлях для відводу сечі. З розвитком запального процесу виникає склероз шийного відділу в сечовому міхурі і навіть з’являється можливість повного перекриття відвідних каналів. У процесі розвитку простатиту відбувається порушення функціонування статевого органу і з’являються сексуальні розлади. Крім цих ознак, незабаром виявляються й інші подібні симптоми, властиві простатиту:
- поява печіння і болючості в промежині;
- неприємне відчуття під час дефекації;
- позиви до сечовипускання стають боліснішими і частішими;
- спорожнення сечового міхура відбувається не повністю;
- у складі сечі присутні тягучі нитки;
- страждає ерекція;
- сім’явиверження трапляється надто швидко, чого раніше не спостерігалося;
- стан постійної втоми і зниження життєвої активності;
- зниження потенції;
- через проблеми в інтимній сфері з’являється відчуття психологічної пригніченості.
Необхідно пам’ятати, що всі перераховані вище ознаки простатиту в чоловіків проявляються не відразу. Кожен випадок захворювання індивідуальний, і його симптоми мінливі на різних стадіях хвороби.
Причини виникнення патології в простаті
Кожне відхилення в стані здоров’я в основі має причину своєї появи, і часто нею є збудники захворювання, такі як патогенні мікроорганізми. Простатит у чоловіків відрізняється тим, що в нього немає певного виду збудників, що сприяє виникненню захворювання. До групи найбільшого ризику відносять чоловіків, які страждають на різні хронічні хвороби інфекційної природи. Мікроби, що викликали ці патології, безпосередньо з кровотоком здатні потрапити в простату і там почати розвиток запальної інфекції.
Розвиток запального процесу порушує кровопостачання в простаті, викликаючи застій у капілярах і появу низки проблематичних ситуацій, таких як набряклість, ексудація (переміщення рідкої частини крові крізь судинні стінки в запалені тканини), уретральний рефлюкс. Подібні рефлюкси служать однією з характерних ознак простатиту, коли під час випорожнення трапляється зворотний відтік сечі. Це відбувається через підвищений тиск у сечоводі, що призводить до розширення з’єднувальних каналів. У результаті мікроби потрапляють в уретру і у венозні канали статевої системи. Виникає уретральна лихоманка, здатна перерости в найбільш важкі патології.
Напрошується висновок, що часта причина запалення простати — у порушенні кровотоку, яке викликає застій у капілярах і розвиток інфекції.
Ознаки простатиту
Характерні ознаки простатиту здатні проявлятися як гостро, тобто виникати раптово, а також у хронічній уповільненій формі. Залежно від ступеня розвитку хвороби простатит має певні симптоми. Гострий стан може супроводжуватися прискореними позивами до сечовипускання з неповним випорожненням, недостатнім напором у вигляді переривчастого струменя сечі або крапель, болем у промежині, що віддає в ділянку прямої кишки, болісним сечовипусканням. Прояв різей і болю з’являється не тільки під час сечовипускання, а й тривалий час після його завершення.
Хворі відчувають усі симптоми, властиві появі лихоманки: жар і підвищення температури вище 39 °C, головний і суглобовий біль, відчуття слабкості й загального нездужання.
Картина хронічної форми простатиту не має таких яскравих ознак, як його гостра форма. Захворювання завдає занепокоєння чоловікові лише в моменти загострень, і ці прояви не приносять особливого дискомфорту. Виникає незначне підвищення температури тіла не вище 37 °C, тупий біль у ділянці промежини, періодично виникає болючість під час сечовипускання, поява в сечі характерних пластівців, тимчасове зниження ерекції, дратівливість. Особливість простатиту полягає в тому, що його гострий прояв короткочасний і практично відсутній. При появі запалення в простаті його часто не вдається остаточно вилікувати після першого загострення, і гострий прояв майже завжди набуває хронічної форми.
Необхідно зауважити, що симптоми простатиту, викликаного поширенням вірусу, дещо відмінні від захворювання, що має бактеріальну природу. Так, перший вид патології більш схильний до частих рецидивів. Крім цього, вірусний тип простатиту частіше може визначатися лише під час досліджень сперми в лабораторних умовах. Його симптоматика здатна бути ідентичною до урогенітальних патологій бактеріального характеру, а також бути відсутньою повністю (латентна форма).
Мікроорганізми, що викликають розвиток простатиту
Найбільш частою причиною виникнення інфекції в простаті є полімікробні збудники, тобто всі патогенні мікроорганізми, у безлічі присутні в людини. Потрапивши в простату з кровотоком і закріпившись там через застої крові в капілярах, вони здатні почати інфекційні процеси. Серед патогенних мікроорганізмів зустрічаються й такі, які дуже поширені серед інфекцій. До них належать, наприклад, хламідії, які, незважаючи на те, що їхнім основним напрямком вважається хламідіоз, усе ж можуть взяти участь і стати причиною розвитку патологічного процесу і в простаті.
Класифікація простатиту
Простатит може мати бактеріальну і небактеріальну природу. Бактеріальну форму простатиту провокують патогенні мікроорганізми, що потрапляють у передміхурову залозу. Деякі з них належать до звичайних мешканців, що населяють організм людини, інші потрапляють у залозу ззовні. Здатні послужити причиною розвитку запальних процесів у передміхуровій залозі і статеві інфекції. Група неінфекційних простатитів включає такі види:
- Застійна форма конгестивного простатиту, викликана причинами застійних процесів у ділянці малого таза. Цьому сприяють перерваний статевий акт, тривале утримання, сексуальні надмірності, тобто все те, що обумовлює венозний застій.
- Склеротичний тип простатиту, з характерним для нього зменшенням простати, викликаним її ущільненням через загибель клітин і заміною їх склеротичними тканинами. Причиною виникнення є часті закрепи, інфекції, а також застосування медичних препаратів, що надають побічну дію на простату. Цей вид не виліковується.
- Калькульозна форма, коли в залозі виявляються оксалати і фосфати у вигляді каменів, велика величина яких здатна завдавати різкого болю. Лікувальні методи засновані на процесах розчинення цих утворень.
- Атипова форма, при якій можливі невластиві простатиту болі в попереку, ногах або крижах.
Прогноз захворювання повністю залежить від стадії хвороби, характеру запалення і наявних ускладнень.
Коли захворюванню не приділено достатньої уваги, то залишений без належного лікування простатит стане причиною зниження потенції з виснажливими постійними болями і призведе до безпліддя, змін психоемоційного стану та інших подібних ускладнень.
Хто піддається ризику захворювання
У разі коли виявляється порушення процесів у передміхуровій залозі, іноді буває досить привести в норму спосіб життя і виключити причину, що сприяє виникненню запального процесу. Найчастіше діагноз є свідченням того, що в капілярах виявлені застійні явища, а саме запалення перебуває в початковому стані або взагалі не почалося. При небактеріальній формі простатиту ситуація, що склалася із захворюванням, має набагато гірші наслідки. У цьому випадку в передміхуровій залозі почалося запалення, хоча самого інфікування ще не відбулося.
Серед усіх обстежуваних пацієнтів найбільшому ризику розвитку простатиту піддаються категорії осіб, схильні до таких причин:
- малорухливий спосіб життя, що призводить до застійних явищ в органах малого таза;
- тривале неправильне положення тіла в тих, чий робочий процес відбувається сидячи;
- особи, які страждають на часті або хронічні закрепи;
- перенесені раніше сечостатеві захворювання;
- нестабільні статеві стосунки;
- зловживання алкоголем.
Больові ознаки простатиту
Больові ознаки простатиту, що часто супроводжують захворювання, здатні виражатися у формі, коли біль відчувається не в місці запалення, а віддає, наприклад, у ділянку промежини або мошонки. Причина цього стану в тому, що сама залоза не має нервових закінчень, але від неї вони розходяться в суміжні органи, розташовані в малому тазі. Сила цього болю може коливатися від ледь відчутної до такої інтенсивності, що порушує сон. Під час статевої близькості або в період сексуального утримання біль також може мати різну інтенсивність і бути яскраво вираженим або ледь відчутним. При появі болю в попереку або в ділянці крижів не варто відносити його до проявів простатиту. Можливо, це утиск нервових закінчень у хребті або банальний остеохондроз.
Проблеми із сечовипусканням найчастіше засновані на почутті неповного випорожнення сечового міхура і частих до того позивах. Причина цього полягає в тому, що вивідний канал частково передавлений збільшеною передміхуровою залозою і в процесі сечовипускання спорожняється не до кінця. Подібні ознаки простатиту виявляються лише на початку захворювання, в подальшому організм здатний звикнути до подібного стану. Однак необхідно пам’ятати, що при розвитку захворювання подібне порушення, або дизурія, найчастіше повертається.
Не можна лікувати простатит, ґрунтуючись тільки на загальних ознаках. Для визначення характеру і причин порушення необхідно звернутися до уролога. Іноді для лікування можуть знадобитися консультації хірурга, онколога і венеролога.
