Алкоголізм є захворюванням, в основі якого лежать психічна та фізична залежність алкоголіка від спиртного — напоїв, що містять етиловий спирт (етанол). Хронічну форму хвороби вперше у своїх працях описав Магнус Гусс ще 1841 року. Алкоголізм вважається різновидом токсикоманії (хімічна аддикція). Надмірна пристрасть до алкоголю веде до втрати особистості хворого, загального погіршення стану здоров’я, низки соціальних проблем.
Історія
Хоча чистий спирт був отриманий тільки в VII столітті арабами, історія алкоголізму сягає корінням у тисячоліття. Наприклад, ще в Стародавньому Вавилоні (приблизно VIII століття до н. е.) варили пиво. Також традиція створення і вживання слабоалкогольних напоїв існувала в єгиптян, багатьох африканських племен, греків та інших народів. А де є алкоголь, з’являються алкозалежні люди, які не можуть нормально контролювати вживання алкоголю. Можна припустити, що боротьбі з алкоголізмом приблизно стільки ж років, скільки й самим алкогольним напоям.
Практика заборони на виробництво, обіг і вживання речовин з високим вмістом спирту, що отримала назву «Сухий закон», активно застосовувалася в багатьох країнах для боротьби з алкоголізмом серед населення. Згідно зі статистичними даними, у більшості випадків запровадження подібного закону давало позитивний ефект (наприклад, в Україні в період Першої світової війни) на здоров’я населення, але створювало передумови до утворення тіньового обігу алкоголю і, як наслідок, збільшення кримінальної обстановки в країні. З подібною проблемою зіткнулися Штати на початку 20 століття після запровадження «Сухого закону».
Причини алкоголізму
Психологічна та соціальна складові лежать в основі причин виникнення алкоголізму. Вченими було доведено, що генетична схильність до алкоголізму справді існує в деяких людей. Однак фізіологічні чинники не визначають долю людини, і навіть батьки-алкоголіки — не вирок. Алкогольна залежність є проблемою в першу чергу психологічною. Емоційні конфлікти, життєві потрясіння, стреси можуть привести людину до пияцтва і, надалі, хронічного алкоголізму.
З соціальними й економічними причинами не все так однозначно, як з вищепереліченими. Ще в XIX столітті була виявлена закономірність, що зі зростанням добробуту населення і підвищенням рівня життя збільшується й кількість випадків алкоголізму. Насправді ж на потенційного алкоголіка більшою мірою впливає його оточення (сім’я, близькі й друзі), виховання і традиції.
Симптоми і ознаки алкоголізму
Як залежність алкоголізм проявляє себе збільшенням толерантності до алкоголю, звиканням, постійним підвищенням необхідної дози. Хворий у стані гострого алкогольного сп’яніння може не контролювати свої дії, створюючи небезпеку не тільки для себе, але й для здоров’я оточуючих. До основних симптомів алкоголізму можна віднести:
- провали в пам’яті після вживання алкоголю;
- сильно виражений похмільний синдром;
- поява роздратованості у хворого, якщо той довгий час не вживає алкоголь;
- немає блювотного рефлексу навіть при вживанні великих обсягів етанолвмісних продуктів;
- втрата «почуття міри» і часті запої.
Дитячий і жіночий алкоголізм є одними з найбільш небезпечних видів даного захворювання. Алкоголь може завдати молодому організму непоправної шкоди, а швидше й сильніше звикання до спиртних напоїв істотно ускладнює процес лікування.
Стадії
Алкоголізм прийнято ділити на 3 стадії, причому кожна зі стадій має свої психічні й фізіологічні ознаки. На самому початку розвитку хвороби хворий відчуває гостре бажання випити. Саме на першій стадії найлегше кинути пити через утримання від вживання алкоголю, тому що немає чітко вираженої залежності.
На другій і третій стадіях може вже проявлятися абстинентний синдром при відмові від спиртного після тривалого прийому. Алкоголіки в стані абстиненції відчувають сильний фізичний дискомфорт і низку психологічних проблем, що створюють бар’єр перед хворим на шляху до лікування. Іноді ще виділяють нульову стадію алкоголізму (продромальну), для якої характерні підвищення толерантності до алкоголю і пияцтво.
Наслідки алкоголізму можуть бути вкрай плачевними: агресивність, похмілля, розвиток психозів, поява галюцинацій, втрата працездатності, ретроградна амнезія, конфлікти з рідними. У стані сильного алкогольного сп’яніння людина може завдати шкоди собі або здоров’ю оточуючих. Щороку по всьому світу фіксується велика кількість випадків летального результату через надмірне вживання алкоголю.
Як боротися з алкоголізмом?
Існує безліч способів побороти алкогольну залежність, кожен з яких має право на життя. Для лікування від алкоголізму можуть використовуватися медикаментозні засоби у вигляді крапель, таблеток, уколів (введення торпедо), кодування, гіпноз, а також низка нестандартних народних методів (змови, трави та інше).
Однак варто пам’ятати, що ефективність терапії залежить більшою мірою від того, наскільки сильно у хворого бажання кинути пити. Підтримка в цьому прагненні рідних і близьких, а також огорожа питущого від негативного впливу оточення сильно допоможуть у лікуванні алкоголізму. Найскладнішим у лікуванні є не детоксикація організму, а позбавлення від алкогольної залежності на психологічному рівні.
