Кліщовий бореліоз, або хвороба Лайма — інфекційне захворювання природно-осередкового характеру. Це зоонозна інфекція, оскільки природним резервуаром є дикі й домашні тварини.
Бореліоз кліщовий називається так тому, що передається кліщами, зараженими бореліями. Одночасно кліщі можуть бути заражені також енцефалітом, але ризик захворіти на бореліоз для людини завжди значно вищий. Інфекція має сезонний характер. З квітня по жовтень спостерігається максимальна активність кліщів.
Перебіг хвороби
Кліщовий бореліоз має схильність до хронічного й рецидивного перебігу. Основними мішенями в організмі людини є шкіра, суглоби, серцево-судинна та нервова система.
Захворювання включає кілька стадій, але необхідно пам’ятати, що послідовне проходження кожним пацієнтом усіх етапів хвороби не є обов’язковим. Виразність, симптоматика і тривалість стадій хвороби можуть бути різними залежно від індивідуальних особливостей людини і проведеного лікування.
Інкубаційний період у середньому триває близько 10 днів, але може бути скорочений до доби або розтягнутий до місяця.
Перша стадія
Її часто називають локальною. У цей час відбувається місцеве накопичення борелій у шкірі та найближчих лімфатичних вузлах. Початок захворювання схожий на грип. На тлі температури, м’язових і суглобових болів, інтоксикації збільшуються лімфатичні вузли поблизу від місця укусу, з’являється напруга м’язів шиї.
Ознаки бореліозу різні, але для початку захворювання дуже характерна мігруюча кільцеподібна еритема. У місці укусу кліща приблизно через тиждень з’являється яскраво-червона пляма з чіткими піднятими краями і ущільненням у центрі. Поступово воно збільшується до 10 і більше сантиметрів у діаметрі. Пізніше виникнення таких плям можливе і на інших ділянках шкіри, що нагадує висип. Вторинні плями менші за первинне вогнище, мігрують повільніше, не мають центрального ущільнення. Поступово пляма набуває кільцеподібної форми за рахунок поблідніння в центрі, первісна яскравість втрачається, з’являється синюшний відтінок. Характерний свербіж шкіри й печіння в уражених шкірних ділянках з подальшим лущенням і пігментацією.
Шкірні прояви проходять самостійно, спеціального лікування не вимагають. Почервоніння і припухлість у місці присмоктування кліща є типовими, це реакція на укус. Після видалення кліща ці явища швидко проходять. При бореліозі цього не відбувається.
Усі симптоми першої стадії проходять самостійно навіть без лікування — у цьому підступність цього етапу. Але саме в цей час мають бути вжиті заходи, щоб обірвати процес, не дати йому перейти в наступні стадії з грізними ускладненнями.
Друга стадія
Через кілька тижнів у кожного десятого хворого настає друга стадія бореліозу. Її називають стадією дисемінації. Борелії поширюються по організму, вражаючи такі органи:
- серце;
- нервова система;
- опорно-руховий апарат.
Вплив на головний мозок з розвитком енцефаліту, менінгіту типовий для дітей, у дорослих частіше розвиваються периферичні парези і паралічі, в тому числі лицьового нерва. У більшості хворих вражаються суглоби з розвитком хронічних артритів, міалгій. У 8% пацієнтів відзначаються порушення серцево-судинної системи з розвитком перикардитів, міокардитів, аритмій. На цій стадії відбувається максимальна активізація імунної системи. Повне лікування можливе в 85-90% випадків.
Третя стадія
Приблизно через півроку настає стадія постійного перебування збудника в певних органах людини. Хвороба набуває рецидивного характеру і дає серйозні ускладнення. Відбувається значне погіршення якості життя, часто хворі стають інвалідами.
З боку нервової системи відзначаються парези, паралічі, порушується рівновага, самостійне пересування і самообслуговування, орієнтація в просторі й часі, можлива втрата зору, слуху, розвиток депресії й недоумства. Часто формуються прогресуючі артрити з руйнуванням хряща і розвитком остеопорозу. Можлива міокардіодистрофія, стійка до лікарської терапії аритмія, що загрожує інфарктом і зупинкою серця.
Ураження шкіри можуть бути у вигляді лімфоцитоми, здатної до злоякісного переродження, акродерматиту, що закінчується витонченням і атрофією шкіри на кінцівках. Повне відновлення на цьому етапі хвороби утруднене. Тривале перебування борелій в організмі провокує розвиток аутоімунних захворювань, що погіршують прогноз.
Діагностика
З огляду на можливість таких ускладнень, своєчасна діагностика кліщового бореліозу набуває величезного значення. Правильно встановлений діагноз на ранній стадії і своєчасно розпочате лікування дозволять уникнути ускладнень.
Ознаки бореліозу відрізняються крайнім різноманіттям і багато в чому залежать від того, які органи найбільше страждають. Але все-таки діагностика бореліозу має певний алгоритм.
За наявності мігруючої шкірної еритеми після укусу кліща грамотним лікарем діагноз може бути встановлений відразу, але величезне значення має лабораторна діагностика.
Кожній людині, яку вкусив кліщ, треба знати, які аналізи необхідно здавати, щоб встановити наявність інфекції, вчасно вжити заходів і не допустити ускладнень.
Виявлення самих борелій
У крові виявити борелії дуже складно, але їх можна знайти в крайових ділянках кільцевої еритеми. За допомогою біопсії борелії можуть бути виділені з уражених органів через десятки років після укусу кліща, оскільки є внутрішньоклітинними паразитами.
Визначення антитіл до борелій
Для цього застосовуються реакція непрямої флуоресценції, імуноферментний аналіз. Необхідно здати аналіз крові максимально рано після укусу. На початку хвороби антитіла можуть не встигнути виробитися в адекватній кількості для достовірного діагнозу. Максимальна кількість антитіл у крові зазвичай визначається через 2 тижні після укусу. Тому в цей час необхідний повторний забір крові. Для підтвердження діагнозу титр антитіл повинен перевищувати 1:40 або має бути різке збільшення показників у двох сироватках, взятих з інтервалом у 2-3 тижні. Якщо відзначається зростання антитіл у кілька разів при дослідженні сироватки хворого в динаміці, це не тільки підтверджує діагноз, але й говорить про вираженість процесу. Крім того, можливе виявлення антитіл до борелій у лікворі та синовіальній рідині.
Недоліки методу:
- помилково позитивні результати у хворих на сифіліс, ревматоїдний артрит, ревматизм, інфекційний мононуклеоз;
- відсутність антитіл у крові на ранніх стадіях у кожної десятої хворої.
Визначення ДНК борелій
Обстежуються кров, ліквор та інші біологічні рідини. Для цього проводиться ПЛР — полімеразна ланцюгова реакція. Це точніший метод. Оптимально проводити через 10 днів після укусу кліща.
Діагностика бореліозу також передбачає дослідження кліща протягом доби після укусу. Для цього бажано витягти його живим, покласти в пробірку й віднести в лабораторію. Необхідно пам’ятати, що не завжди вдається визначити його зараженість бореліями.
Не можна легковажно ставитися до укусів кліщів! Це потенційна загроза захворіти на бореліоз. Потрібно відразу звернутися до лікаря-інфекціоніста, пройти призначене обстеження і почати курс рекомендованої терапії.
