Порушення серцевого ритму часто свідчить про наявність патології в роботі серцево-судинної системи. Зокрема, прискорене серцебиття є проявом тахікардії. Під тахікардією розуміють симптом збільшення ЧСС до 90 за хвилину. Її відмінною рисою є аритмія в стані спокою, на відміну від збільшення частоти серцевих скорочень, що виникає під час фізичного навантаження і не є порушенням.
Етіологія
Говорячи про причини цього явища, перш за все слід відзначити такі:
- патології з боку вегетативної нервової системи;
- гормональні порушення, викликані дисфункцією залоз та інших органів ендокринної системи;
- серцеві хвороби, при яких відбувається зниження ефективності роботи серцевого м’яза.
З фізіологічної точки зору прискорене серцебиття обумовлене цілим комплексом патологічних процесів. Внаслідок зазначених вище причин шлуночки не повною мірою наповнюються кров’ю, що призводить до зниження тиску. У результаті цього відбуваються перебої в кровопостачанні органів. Водночас на серце впливає додаткове навантаження. Для його оптимальної роботи потрібен більший обсяг кисню, без забезпечення якого підвищується ризик розвитку ішемічної хвороби. Однією з форм цієї патології є інфаркт міокарда, що становить серйозну загрозу для життя пацієнта, що пояснює необхідність ранньої діагностики будь-якого виду аритмії, особливо тахікардії.
Серед сучасних методів діагностики серцево-судинних захворювань провідна роль належить електрокардіографії. За результатами ЕКГ можна встановити характер наявних порушень, що дозволить кардіологу підібрати адекватне і своєчасне лікування.
Клінічна картина
Напади тахікардії зазвичай виникають спонтанно, коли серце починає працювати в іншому режимі. Залежно від характеру симптому збільшення ЧСС може досягати 180 (при так званій шлуночковій формі) або навіть 240 (у разі суправентрикулярної форми) ударів за хвилину. Візуально такі зміни стають помітні на шиї, судини якої починають активно пульсувати. При прослуховуванні виявляється маятниковий ритм, у медичній літературі також іменований ембріокардія. Його характерною рисою є однакова тональність першого і другого тонів. Зазвичай тривалість нападу становить кілька хвилин, але відомі випадки, коли прискорене серцебиття зберігалося протягом декількох діб. За наявності ІХС відмітною ознакою може бути набряклість.
Лікування
Усунення аритмії вимагає лікування основного захворювання, на тлі якого вона виникла, і ліквідації обтяжливих факторів. Під час нападу можуть застосовуватися лікарські засоби, що мають антиаритмічну дію. Найпоширенішим залишається лідокаїн, який вводиться внутрішньовенно. При відсутності ефекту протягом п’ятнадцяти хвилин хворому необхідна ін’єкція. При частих рецидивах хворий потребує госпіталізації. У медичному закладі проводиться крапельне вливання зазначеного серцевого депресанту протягом 1-2 діб. У разі зниження артеріального тиску компенсація синусового ритму проводиться шляхом внутрішньовенного введення норадреналіну.
