Нерідко людей, які мають проблеми зі здоров’ям, можуть турбувати безпричинні напади задухи і нестача повітря. Такі прояви властиві вегето-судинній дистонії. Задишка при ВСД має певні супутні симптоми, а також певні принципи лікування.
Причини виникнення задишки
Вегето-судинна дистонія (ВСД) — це сукупність певних симптомів, що виникають унаслідок порушення функціональності окремих відділів нервової системи. Діагноз судинної дистонії встановлюють у результаті тривалого і ретельного обстеження. Слід зазначити, що ВСД і нестача повітря можуть багато в чому залежати одне від одного.
ВСД не вважається самостійним захворюванням, вона виникає при порушенні правильної роботи організму пацієнта. Нерідко ВСД є самостійним симптомом або процесом, що характеризує негативну зміну функціональності серцевого м’яза. До виникнення такого фактора, як відчуття нестачі повітря при ВСД, можуть бути схильні люди будь-якої статі і віку. Повністю позбавитися від такого роду проявів при ВСД порівняно непросто, проте знизити частоту виникнення судинної дистонії цілком реально.
Причин виникнення перепочинків або нестачі повітря під час дихання при ВСД налічується чимало, однак найбільш поширеними з них є:
- гіпервентиляція легенів — виникає в процесі частих і глибоких вдихів, у результаті чого збільшується об’єм повітря в легенях, що тягне за собою надлишок кисню і нестачу вуглекислого газу; такий процес характеризується тим, що не вистачає повітря;
- напад панічної атаки при ВСД;
- проблеми з диханням;
- вплив численних стресових і конфліктних ситуацій, а також надмірне стомлення при ВСД.
Основна причина виникнення нестачі повітря при ВСД, при якій розвивається ускладнене дихання, полягає в тому, що пацієнт ненавмисно починає частішати дихальний процес. У результаті утворюється відчуття тяжкості, яке лякає людину на психологічному рівні. Хвилювання при ВСД поступово наростає, і процес активізується з новою силою.
Супутні симптоми
Симптоми, пов’язані з порушенням процесу дихальної активності, можуть проявлятися по-різному і в різній мірі. Нерідко патологічний процес, пов’язаний з диханням при ВСД, може супроводжуватися розладами м’язової та емоційної сфери організму людини або виникають напади задухи при ВСД. Багато симптомів можуть нагадувати захворювання серця, легенів або щитовидної залози. Слід зазначити, що при прояві ВСД задишка вважається цілком поширеним явищем щодо процесу дихання, прояви не мають можливості впливати на працездатність внутрішніх органів або систем.
Супутніми симптомами ВСД є:
- нестача кисню;
- присутність відчуття здавлювання в частині грудної клітини;
- виникнення кашлю;
- напад задухи;
- неможливість здійснення повноцінного вдиху;
- больові відчуття в області серцевого м’яза;
- можливе оніміння окремих частин верхніх і нижніх кінцівок;
- неможливість знаходження в недостатньо просторому або провітрюваному приміщенні.
Дуже часто подібні порушення і процеси, пов’язані з ВСД, можуть згубно позначитися на складі крові. Поступово може напружуватися м’язова маса, а суглобові зчленування активно звужуються. Змін при ВСД зазнає і серцево-судинна система. У даному випадку в крові виявляється недостатня кількість кальцію і магнію, а також можливе запаморочення. Не виключаються випадки, коли симптоми ВСД виникають у повному обсязі, проте не виключена і повна відсутність симптоматики.
Терапевтичні заходи
При появі задишки під час ВСД слід негайно звернутися за допомогою до медичних фахівців. Відновити нормальний процес дихання в подібній ситуації досить непросто. В першу чергу слід усунути або виключити в процесі діагностування певного роду патологічні процеси за допомогою певного лікування ВСД. Крім терапевта важливо отримати консультацію лора, ендокринолога і невропатолога. Діагностичні заходи включають у себе:
- рентген легенів;
- ультразвукове дослідження внутрішніх органів і щитовидної залози окремо.
Підтвердження передбачуваного діагнозу ВСД здійснюється невропатологом, який і підбирає відповідне ефективне лікування. Терапевтичні заходи в процесі розвитку ВСД повинні використовуватися комплексно. Насамперед пацієнт повинен змінити своє ставлення до наявного захворювання. Від того, наскільки пацієнт матиме уявлення щодо ВСД, буде залежати процес усунення симптоматики і дієвість лікування.
Особлива важливість відводиться вправам, коли важко дихати. Пацієнту необхідно навчитися правильно дихати при ВСД, щоб в організм надходила необхідна кількість кисню. У профілактичних цілях рекомендується проводити дихання за допомогою живота, особливо якщо важко дихати при вегетосудинній дистонії. У даному випадку на вдих відводиться часу як мінімум удвічі більше, ніж на видих. Обстановка повинна бути спокійною, тривалість заняття — близько півгодини.
Якщо пацієнту потрібне коригування психологічних порушень, то фахівцями призначається прийом медикаментозних препаратів. До найбільш затребуваних належать антидепресанти, анксіолітики. До основних лікарських препаратів від ВСД слід віднести корвалол, анаприлін, гідазепам. Не виключається поєднання подібного лікування з психотерапією, яка використовується з метою відновлювати психологічний стан пацієнта і ускладнене дихання.
Таким чином, лікар допомагає пацієнтові виявити головну причину порушення дихального процесу при ВСД і усунути її при початкових проявах.
Немедикаментозний спосіб терапії ВСД передбачає використання таких методів:
- для відновлення оптимальної кількості кисню і вуглекислого газу при ВСД потрібно подихати в притиснутий пакет або поєднані долоні;
- прийняти положення сидячи або лежачи, на випадок, якщо виникне тимчасова втрата свідомості;
- випийте склянку води з цукром;
- помийте обличчя, руки і шию в холодній воді;
- постарайтеся переключити увагу або відтворіть текст, який знаєте напам’ять;
- покажіть механічний позитив, спробувавши посміхнутися.
У разі застосування лікарських препаратів при ВСД важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування, курсу лікування і можливих протипоказань.
Профілактика нападів
Заходи, спрямовані на профілактику виникнення захворювання, являють собою важливу частину комплексної терапії. У даному випадку важливо скорегувати свій сталий спосіб життя, важливо приділити увагу тим препаратам, які активно застосовуються в даному процесі. Якщо відхилення в диханні мають початковий етап проявів, то досить обмежитися певними нововведеннями: зміна режиму дня таким чином, щоб нічний відпочинок був не менше 8 годин, приміщення було досить добре провітрюваним, а спальне місце було максимально зручним і комфортним.
Не менш ефективним вважається активна форма відпочинку. Більше часу рекомендується проводити на свіжому повітрі, заняття спортом повинні бути такими, щоб не виникало надмірної перевтоми, а вегетативна система не піддавалася негативному зовнішньому впливу. Всі заняття повинні бути регулярними, щоб було видно позитивний результат. В обов’язковому порядку необхідно переглянути раціон. Виключіть важкі продукти харчування, не варто хапати їжу на бігу. Подбайте про водний баланс, випиваючи щодня не менше 2 літрів води, уникайте нестачі споживаної рідини. Можна використовувати фітотерапію, однак цей метод не завжди підходить, щоб лікувати порушення дихання при астмі. Вона має на увазі застосування препаратів на основі лікарських рослин. На особливу увагу заслуговують фізіотерапевтичні процедури. У даному випадку відмінним рішенням стане прийняття ванни з морською сіллю (при бажанні і необхідності можна замінити на хвойний екстракт, особливо якщо дихаєте носом), парафінотерапія, обгортання і процедури масажу.
Як профілактика можуть також використовуватися певні групи лікарських препаратів. І це слід віднести ноотропні засоби, що сприяють приведенню в норму процесу кровообігу і насичення необхідною кількістю кисню окремих внутрішніх органів, можливе використання антидепресантів і транквілізаторів (останні застосовуються при тривалій відсутності сну і частому виникненні тривожності). Не виключається прийом гормональних засобів для відновлення гормональних зрушень.
Таким чином, виникнення задишки при ВСД є цілком поширеним явищем. Як показує практика, важливо усунути симптоми основного захворювання ВСД, після чого переходити до заходів, спрямованих на відновлення дихального процесу.
