Відома акторка й комікеса Ріта Раднер якось сказала: «Мені подобається бути одруженою! Здорово мати поруч людину, яку ти можеш дратувати до кінця життя!» У цьому жарті більше правди, ніж здається: навіть у найкращих стосунках якісь вчинки партнера будуть нас засмучувати. За статистикою, 41% партнерів сваряться регулярно. І хоч у глибині душі кожен хоче спокійного життя без бурхливих з’ясувань стосунків, ніхто не хоче спеціально образити іншого.
До чого призводить постійна конфліктність? Невже розчарування та розставання неминучі? Хороша новина в тому, що якщо люди так емоційно реагують одне на одного, значить їх пов’язують сильні почуття. А отже, шанс зберегти стосунки є.
Чому ми постійно сваримося
Чи легко бути разом? У медійних особистостей, у фільмах і романах часто прийнято ігнорувати незручну реальність, де за захопленням і натхненням ідуть стреси: своєчасна оплата рахунків, забруднені підгузки та безсонні ночі. «Гарні казки» змушують вірити, що десь існує ідеальний партнер, з яким можна жити у безтурботному стані. Керуючись такими орієнтирами, людина може зруйнувати цілком непогані стосунки.
Між людьми завжди будуть відмінності у тому, з ким ми вступаємо у відносини. Іншими є:
- очікування від сексу, роботи з дому, батьківських обов’язків, грошей;
- виховання та вироблені роками звички й дивацтва.
Професорка клінічної психології Сью Джонсон вважає, що, незважаючи на моду бути самодостатнім, потреба в емоційному зв’язку з людьми закладена в нас генетично і важлива нарівні з іншими базовими потребами, такими як безпека та секс.
Тому основною причиною розладу між чоловіками та жінками є емоційна роз’єднаність.
Партнери турбуються і запитують: «Чи можу я на тебе покластися? Ти цінуєш мене? Приймаєш? Довіряєш? Чи значу я щось для тебе?» Злість, критика та вимоги — це насправді крик розпачу. Говорячи простими словами, справа не в пролитій на стіл каві, а в думці, що про вас не дбають, не цінують. При цьому партнер нерідко й не підозрює про ваші глибокі страждання — у його розумінні він просто не прибрався.
Важливу роль грає «багаж» як взаємовідносин у батьківській сім’ї та минулих відносин. Припустимо, батьки чоловіка довго носили переживання в собі, а потім вибухали на порожньому місці. Якщо його дружина звикла відразу висловлювати свої почуття, чоловік може вирішити, що нею часто незадоволені, і виникне конфлікт.
Сварки спалахують і в парах, де триває боротьба за контроль. Бажання бути в курсі, де перебуває людина щохвилини, допити через пропущені телефонні дзвінки, пізні повернення додому, самостійно прийняті рішення призводять до розбратів. Якщо партнер не змінюється, виникає образа — мене не люблять і не цінують.
Руйнівні типи поведінки у конфлікті
Психологія виділяє кілька руйнівних типів поведінки, які варто впізнавати в собі та партнері якомога раніше.
- Пошук винного для захисту своєї самооцінки. У хід ідуть закиди, суть яких зводиться до наступного: «Я не винен, це все ти!»
- Уникнення. Найнебезпечніша форма поведінки, що характеризується наявністю Переслідувача та Жертви. Причому чим більше віддаляється партнер, на якого нападають, тим агресивнішим стає утискувач. На цій стадії і з хлопцем, і з дівчиною відбувається те саме — обидва почуваються ображеними і хочуть уваги та турботи. Дослідники з’ясували, що шанси розлучитися, застрягнувши на цій стадії, великі.
- Капітуляція. Партнери максимально дистанціюються, намагаючись захиститися від розпачу та болю. Надії на щасливе життя руйнуються, що також може призвести до сумних наслідків.
Класичні приводи для сварок, які регулярно повторюються з року в рік у сімейних парах, це: домашні обов’язки, гроші, візити до родичів, секс, виховання дітей, відпустка.
Чиним те, що зламано
Почуття любові, що спочатку зародилося, не завжди однакове — воно буде змінюватися. Замість радості та умиротворення прийде сум, гнів, а потім знову з’явиться радість і теплота. Такий цикл повторюється все життя, і це нормально. Головне — усвідомити, що немає нічого ганебного у висловленні своїх емоцій та щирості.
Якщо почуття переповнюють, щоб не наговорити зайвого, перейдіть на інші заняття. Прогуляйтеся, займіться дихальною гімнастикою, пропишіть у щоденнику свої почуття та думки. Як тільки відчуєте, що готові впоратися з емоціями, поверніться до обговорення ситуації.
Займіться спільним ворогом — негативними думками та формами поведінки. Розберіться, які почуття ховаються за вашими вчинками, може це сум, сором чи розгубленість. Про що вони? Розкажіть партнеру про свої «хворі мозолі», адже він, мабуть, не здогадується про їхнє існування і ненароком завдає болю.
Наприклад, якщо захотілося провести вихідний день разом, скажіть: «Я хотіла б (хотів би) сходити з тобою погуляти до парку», замість докору: «Чому ти завжди йдеш гуляти сам?» Варто зважати і на зовнішні обставини. Припустимо, дружина може бурчати не тому, що не цінує ваші зусилля, а тому що погано почувається чи має проблеми на роботі. Повідомте їй, що помітили її поганий настрій, і поцікавтеся, що сталося.
Доведено, що люди, які сваряться, здатні вникати в суть претензій протягом 10 секунд, потім починається підготовка до захисту. У результаті весь потік вимог і скарг до кінця не буде почутий, зате у відповідь ви отримаєте нагадування, що самі не ідеальні. Щоб уникнути скандалу, дайте опоненту домовити, перепитайте, чи він зрозумілий. Зазвичай це протвережує нападника.
Як мозок «вибирає» лише те, що підтверджує наші переконання
Наш мозок «вибирає» лише ту інформацію, що підтверджує нашу систему переконань. Наприклад, якщо дружина вважає, що чоловіки егоїстичні та ліниві, то звертатиме увагу на недороблені по дому справи, неуважне ставлення до її головного болю. При цьому дбайливе та доброзичливе звернення ігноруватиметься або вважатиметься «випадковим». Скажіть другій половинці про свої переживання, наприклад: «Я відчуваю, що мої вчинки незначні, мене це засмучує» — замість перерахування своїх достоїнств і фрази: «Тобі ніколи не догодиш».
З’ясовуючи стосунки з партнером, будьте делікатними, не відвертайтеся від нього, а розгорніться до нього під кутом 45 градусів, підтримуйте зоровий контакт, не відволікайтеся на телефон та інші справи, на спілкування з іншими людьми. Намагайтеся поставити себе на місце співрозмовника, щоб відчути, як зробили б ви на його місці.
Друга половинка може погодитися з вашою пропозицією, але вираз обличчя, закрита поза транслюватимуть незгоду. Зверніть увагу на цю невідповідність та запропонуйте обговорити альтернативні варіанти. Наприклад: «Я бачу, що ти спантеличений моїм проханням, можливо, переживаєш, що в тебе залишиться мало часу на свої справи? Давай подумаємо, як по-іншому вирішити проблему, які в тебе пропозиції?»
Безглуздо затівати неприємну розмову, коли партнер перебуває у стресі, хворіє або сильно зайнятий. Проте дослідження показують, що у доброму настрої людина теж не завжди хоче обговорювати серйозні питання. Що ж робити? Попередьте заздалегідь, що хотіли б обговорити, наприклад, стан фінансів або плани на відпустку. При цьому корисною буде зміна обстановки: проведіть розмову у кафе чи парку. Поясніть, з якої причини важливо не відкладати важливу розмову, припустимо, тому що від бездіяльності страждають стосунки або справи збираються як снігова грудка. Якщо партнер не хоче обговорювати неприємну тему, поцікавтеся, чому, але не ставте питання «чому?» — воно ставить людину в роль обвинуваченого.
Предметом обговорення має бути вчинок людини, а не вона як особистість. Припустимо, якщо хлопець виявив неуважність, не варто говорити: «Ти неорганізований, безвідповідальний», краще сказати: «Сьогодні я просила купити миючі засоби, а ти, мабуть, щось відволікся і забув». Уникайте, наскільки можливо, слів «завжди», «ніколи», «постійно».
Прийом із «домашніми тваринами»
У цьому випадку неприємні ситуації вже не здаватимуться такими дратівливими. Домашні тварини живуть з нами, потребують піклування та виховання. Для них створюються правила, щоб вони не вийшли з-під контролю та не рознесли будинок. Для різних конфліктів можна вигадати різних тварин. Якщо є відчуття, що напруга наростає, скажіть: «Ну от, здається, наші улюбленці розперезалися! В мені прокинулася акула!» Збираючись у дорогу, наприклад, запитайте: «Беремо когось із них із собою?» Зазвичай у таких випадках подорож обходиться без сварок.
Навичка правильної сварки — розслаблення. Придумайте кумедний сигнал, жест, фразу, яку можна вимовляти голосом героя мультфільму. Допустимо, голосом Чіпа, Дейла або Мардж Сімпсон сказати: «Ах, залиш мене!» Відмінною ідеєю буде придумати ці слова разом, щоб не було заперечень і роздратування з боку партнера.
Намагайтеся уникати брудної боротьби, залучаючи на свій бік третіх осіб — батьків, друзів, щоб не тиснути на співрозмовника. Також не варто перекручувати слова опонента, висмикувати їх із контексту та перебільшувати.
Вчасно примиритися
Зніміть зброю і скажіть, що ви засмучені, розболілася голова, почуваєтеся розбитим. Запропонуйте зробити паузу, а може залишитись кожному при своїй думці? Скажіть: «Давай перестанемо сваритися та обіймемося, мені це зараз потрібно!» або: «Ми витрачаємо купу часу та сил на з’ясування, але нічого не змінюється. Як ти думаєш, чи варто продовжувати?»
Якщо людина сильно занурена в себе, може не помітити, що співрозмовник готовий помиритися. Тому згадайте про свої цінності (бути доброзичливою людиною, яка розуміє її) і висловіть жаль, що наговорили багато неприємних слів, покажіть, що цінуєте прагнення партнера помиритися. Усміхніться. Спочатку це даватиметься нелегко, але згодом це призведе до міцних відносин.
План, який не дає скотитися в чергову сварку
Прийшовши до компромісу в якихось суперечках, не радійте завчасно. Без чіткої інструкції є шанс скотитися в чергову лайку. План може складатися з таких пунктів:
- дії вашого партнера;
- хто відповідальний за конкретну справу;
- термін реалізації; частота проведення будь-яких заходів;
- за якими ознаками зрозумієте, що план працює, і який результат.
Відмінною ідеєю буде внесення елемента гри. Припустимо, хто приготував вечерю, виніс сміття, прибирав за собакою протягом тижня частіше — отримує певну кількість балів. У кого балів більше — той і переміг.
Короткі підсумки
Сварки самі по собі не означають, що стосунки приречені. Вони радше показують, що вам небайдуже. Змінювати варто не силу почуттів, а спосіб говорити про них: описувати свої емоції замість звинувачень, давати партнеру договорити, стежити за невербальними сигналами, обирати слушний час і місце, вчасно зупинятися та миритися, а домовленості закріплювати конкретним планом. Це не гарантія безхмарного життя, але цілком робочий спосіб жити разом без щоденних боїв.
