Рак молочної залози залишається одним із найпоширеніших онкологічних захворювань, але підхід до його лікування за останні 10–15 років суттєво змінився. Зміни стосуються не лише нових препаратів, а й того, як саме обстежують жінку, який обсяг операції обирають, чи можна зберегти груди, як зменшити ризик ускладнень і коли хіміотерапію можна взагалі не призначати. Нижче — шість фактів, які найкраще показують цю різницю між старими і сучасними підходами.
Нові методи діагностики: безпечні та без дискомфорту
До таких методів належить інфрачервона мамографія. Вона використовує енергію лазера в інфрачервоному діапазоні, а не радіоактивне випромінювання, як звичайна мамографія. Саме тому такий метод можуть призначати навіть вагітним жінкам.
Дослідження безконтактне: апарат розташований приблизно за 70 см від грудей пацієнтки, яка проходить процедуру. Ще одна перевага — відносно невисока вартість порівняно з іншими методами обстеження.
Важливо розуміти межу: інфрачервона мамографія — це один із методів діагностики, а не універсальна заміна всім обстеженням. Рішення про те, який метод доречний у конкретному випадку, ухвалює лікар з огляду на вік, скарги, результати попередніх обстежень і стан пацієнтки.
Органозберігаючі операції не поступаються повній мастектомії
Ще недавно вважалося, що повна ампутація молочної залози при раку ефективніша за операцію зі збереженням грудей. Сучасні дані це спростовують: за статистикою провідних клінік світу кількість рецидивів після органозберігаючих операцій не вища, ніж після повного видалення грудей.
Ідеться про випадки, коли пацієнтці показане саме таке хірургічне втручання і коли його виконує досвідчений хірург. Тобто органозберігаюча операція — не компроміс на шкоду результату, а повноцінний варіант лікування за відповідних умов.
Реконструкція грудей одразу після видалення
Нові методики пластичної хірургії дозволяють відновити груди відразу після її видалення. Такий підхід допомагає жінці уникнути психологічної травми, яка неминуча після мастектомії.
У провідних західних клініках понад 80% операцій із реконструкції грудей виконується одномоментно — тобто одразу після видалення молочної залози. Такі комбіновані хірургічні втручання проводять і у великих онкоцентрах.
Пластичні хірурги працюють в одній команді з онкохірургами. Щоб полегшити відновну операцію, під час мастектомії хірург зберігає шкіру грудей і, за можливості, сосок. Після операції жінка прокидається з новими грудьми.
Біопсія сигнальних лімфовузлів проти лімфостазу
Лімфостаз — це застій лімфи, який виникає після видалення великої кількості лімфовузлів під час онкологічної операції. Стан проявляється сильними набряками руки.
Щоб уникнути невиправданого видалення лімфовузлів, сучасні хірурги проводять видалення сигнального лімфовузла. Так називають лімфовузол, у який перш за все можуть потрапити з током лімфи ракові клітини.
Якщо аналіз показує, що пухлинних клітин у сигнальному лімфовузлі немає, інші лімфовузли зберігають. Це знижує ризик ускладнень і полегшує подальше відновлення.
Одноразове опромінення під час операції замість тривалої радіотерапії
Програма лікування раку молочної залози зазвичай включає післяопераційну радіотерапію. Вона починається приблизно через місяць після операції і триває кілька тижнів.
Нещодавно в західних клініках почала застосовуватися нова методика — інтраопераційна радіотерапія (IORT). Опромінення виконується відразу після видалення пухлини і триває близько 30 хвилин. Після такої процедури більшості пацієнток післяопераційна радіотерапія не потрібна.
Це не означає, що метод підходить усім: рішення залежить від характеристик пухлини, обсягу операції та клінічних настанов, за якими працює конкретний центр.
Генетичний аналіз: чи можна обійтися без хіміотерапії
До недавнього часу хіміотерапія входила до програми лікування раку молочної залози в обов’язковому порядку. Близько 10 років тому з’явився генетичний тест ОнкоТайп, який дозволяє розрахувати ймовірність рецидиву гормонозалежного раку молочної залози.
При низькій імовірності рецидиву жінці після операції призначають лише гормональну терапію — без хіміотерапії. За час існування тесту ОнкоТайп його пройшли понад 500 тис. жінок із 90 країн.
Що ці шість фактів означають на практиці
Спільна логіка всіх змін проста: сучасне лікування прагне зробити рівно стільки, скільки потрібно, і не більше. Менш травматична діагностика, збереження грудей там, де це онкологічно безпечно, одномоментна реконструкція, вибіркове видалення лімфовузлів, скорочене опромінення і відмова від хіміотерапії за низького ризику рецидиву — усе це працює на один результат: зберегти життя і якість життя пацієнтки.
Водночас жоден із цих методів не є універсальним. Вибір тактики завжди індивідуальний і залежить від стадії, біологічних характеристик пухлини, віку, супутніх захворювань і можливостей клініки. Загальна інформація не замінює консультації з онкологом — лише лікар, який бачить повну картину обстежень, може визначити, який із цих підходів доречний у конкретному випадку.
