Людство досліджує космос, опускається на морські глибини й винаходить нові технології, але головний мозок залишається однією з найбільших загадок. Причина проста: це один із найскладніших об’єктів, які взагалі існують у світі. Мозок — частина центральної нервової системи, яка регулює всі функції живого організму. Нижче зібрані перевірені факти про його роботу та найпоширеніші хибні уявлення, які варто відрізняти від реальності.
Скільки нейронів уміщає мозок
У мозку людини налічують близько ста мільярдів нервових клітин — нейронів, або нейроцитів. Щоб відчути масштаб цього числа, уявіть, що ви відраховуєте по одній клітині за секунду: знадобиться приблизно три тисячі років. Кожен нейроцит контактує з величезною кількістю інших, причому взаємодія відбувається одночасно з кількома клітинами, розташованими навіть у найвіддаленіших ділянках мозку.
Така щільність зв’язків і пояснює, чому мозок здатен обробляти інформацію швидше за будь-який сучасний пристрій, створений людиною.
Скільки енергії споживає мозок
Орган, відповідальний за розумову діяльність, витрачає чверть усіх енергетичних ресурсів організму. У стані активності він виробляє достатньо енергії, щоб живити невелику лампочку. На його потреби працює близько 15% роботи серця, а на дихання припадає приблизно 25% повітря, що надходить в організм.
Кисень до мозкової тканини постійно доставляють три основні церебральні артерії. Його нестача може призвести до незворотних наслідків, тож безперебійне постачання кисню — критична умова нормальної роботи мозку.
Чи може мозок відчувати біль
Попри поширену думку, сам мозок болю не відчуває: у його тканині немає больових рецепторів. Те, що ми називаємо головним болем, виникає внаслідок подразнення або порушення оболон, які захищають мозок, а не самої сірої речовини. Саме тому мігрень і біль при травмах голови мають таке різне походження.
Як мозок відновлюється
Тканини мозку здатні відновлюватися, але не так інтенсивно, як клітини інших органів. У деяких ділянках із відмерлих клітин формуються нові нейроцити. Щодня в корі утворюються десятки тисяч нових нейронів, хоча прижитися здатні не більше десяти тисяч. На сьогодні відомі дві зони утворення нових мозкових клітин: зона пам’яті та зона, що відповідає за рухи.
Чи можна розвинути інтелект
Інтелект піддається цілеспрямованому розвитку. Найкращий спосіб підвищити IQ — зайнятися новою для себе діяльністю. Також корисно заучувати тексти, розв’язувати логічні й математичні задачі, вивчати іноземні мови. Сприятливо впливає й спілкування з людьми, чий інтелект розвинений більше.
Окрім того, що освіченіша людина має менше шансів зіткнутися з психічним захворюванням, інтелектуальний розвиток сприяє відродженню нової тканини, яка замінює ушкоджену.
Що відбувається в мозку під час сну
Під час сну в мозку відбуваються ті самі процеси, що й під час неспання: функціонують усі відділи, відпочивають лише м’язи. У цей час мозок переглядає події не тільки минулого дня, а й усього життя. Розрізнені фрагменти інформації складаються в цілісну картину й піддаються глибокому аналізу — саме це ми називаємо сновидіннями.
Дивовижні властивості мозку
Дослідники зафіксували незвичайну особливість: коли одна ділянка мозку ушкоджується, інші через деякий час перебирають на себе її функції. Ця здатність називається пластичністю. Відомий випадок, коли людині довелося видалити одну з півкуль. За прогнозами, пацієнт мав втратити зір, перестати говорити й навіть тверезо мислити. Однак не минуло й місяця після втручання, як він не тільки заговорив, а й почав працювати з більшою активністю. Цей випадок занесено до хірургічної енциклопедії.
Ще одна властивість стосується позіхання. Зазвичай його пов’язують із нудьгою чи недосипанням, але насправді механізм інший. Коли ми позіхаємо, дихальне горло розширюється, завдяки чому в легені надходить більше кисню. Далі він потрапляє в кровоносні судини й підбадьорює нас.
А ще відеоігри розвивають здатність робити кілька справ одночасно. У комп’ютерних іграх, де основне завдання — знищити супротивників, які нападають з усіх боків, доводиться розосереджувати увагу й швидко реагувати на будь-який рух.
Міф про 10 відсотків роботи мозку
Одне з найпопулярніших хибних уявлень — нібито мозок працює лише на 10%. Американський біолог Баррі Гордон навів кілька аргументів, які це спростовують:
- Розумова робота споживає дуже багато енергії. Якби задіяними були лише 10%, решта 90% з часом зникли б, і мозок помітно зменшився б.
- Якби невикористовувані частини пошкоджувалися, це не впливало б на діяльність мозку. Натомість будь-яке ушкодження порушує його роботу.
- Мозок — не єдина маса, а поділяється на відділи. На визначення функцій кожного з них дослідники витратили десятиліття, і відділів, які не функціонують, не виявлено.
- Позитронно-емісійна та функціональна магнітно-резонансна томографія дають змогу спостерігати за роботою мозку в реальному часі й не показують «мовчазних» зон.
Міф про зв’язок розміру мозку та інтелекту
Побутує думка, що чим розумніша людина, тим більший її мозок. Це омана. Найбільший мозок, який досліджували вчені, важив 2850 грамів і належав пацієнтові психіатричної клініки, який страждав на ідіотизм. Загалом чоловічий мозок зазвичай важчий за жіночий: у середньому 1375 грамів проти 1275 грамів. Отже, маса сама собою нічого не говорить про рівень інтелекту.
Що з цього випливає
Пізнання мозку — захоплива й водночас надзвичайно складна задача, яка стоїть перед наукою. І якщо підійти до неї з філософського боку, виникає питання, чи взагалі можливо пізнати мозок до кінця. Адже головним інструментом пізнання залишається сам людський мозок, а прилади й методи — лише допоміжними засобами.
