Напасти може не лише зовсім незнайомий пес у дворі чи на вулиці — часом кусає й власний улюбленець. Причини такої поведінки тварини — окрема тема з царини психології. Тут ідеться про медичний бік: що робити, якщо вкусила собака, і як правильно надати першу допомогу.
Чому укус собаки небезпечний навіть за невеликої рани
У ротовій порожнині людини, навіть тієї, хто ретельно чистить зуби, безліч мікроорганізмів. Що вже казати про собаку — разом зі слиною вони потрапляють у рану.
Якщо вкусив домашній улюбленець, сподіватися на те, що він щеплений, навряд чи розумно. По-перше, будь-який засіб має певний термін дії. По-друге, як і люди, всі собаки різні: у кожної свій організм з особливостями сприйнятливості до препаратів. Мають значення й умови утримання вихованця, його раціон тощо. Навряд чи ветеринар, роблячи щеплення, враховує всі ці фактори.
Висновок простий: якщо вкусила собака і рана незначна, сподіватися, що все минеться саме собою, не варто. Потрібно вжити низку заходів, про які йдеться нижче, і обов’язково звернутися до лікаря.
Найпоширеніше питання — куди саме звертатися? У будь-який медичний заклад. У реєстратурі підкажуть порядок подальших дій.
Думок про те, як поводитися після укусу, багато. Господарі щеплених тварин стверджують, що невелика травма не викличе ускладнень, адже їхній вихованець абсолютно здоровий і це підтверджує довідка. Інші вважають, що вжитих профілактичних заходів цілком достатньо. Головне — знати, що робити і як.
Проте варто пам’ятати про кілька речей:
- у результаті укусу нерідко виникає внутрішня кровотеча, а візуально розпізнати її в більшості випадків може лише фахівець;
- не факт, що не пошкоджені кістки — самостійно визначити це навряд чи вдасться, а травматолог зможе;
- коли йдеться про власне здоров’я, мало хто стане випробовувати долю: краще одразу здатися фахівцеві, ніж займатися самолікуванням, а згодом у буквальному сенсі працювати «на ліки»;
- навіть якщо вчасно зафіксувати розвиток захворювання й звернутися до лікаря, може бути вже пізно.
Коли звертатися до лікаря негайно
Щеплення від сказу можна зробити протягом двох тижнів після укусу. Але зволікати не слід. Виправдання лише одне — віддаленість від лікарні. Усе інше не варіант: час можна знайти завжди, особливо якщо собака покусала дитину.
У такому разі після первинних заходів потрібно відразу викликати «швидку» або самостійно доставити малюка в найближчий медичний заклад. Його організм ще тільки формується і не здатен боротися з різними вірусами «по-дорослому». До того ж варто враховувати психологічний шок від нападу собаки, про який багато хто не думає. Отже, дитині потрібна не просто допомога, а кваліфікована медична.
Особливу небезпеку становлять укуси в ділянці шиї та голови. Це саме стосується й кінчиків пальців, адже там розташовані «зони чутливості» організму. Ті, хто займається йогою чи цікавиться акупунктурою, розуміють, про що мова. Пояснення просте: за таких укусів внесена інфекція досить швидко доходить до головного мозку. Тут необхідно відразу після надання першої допомоги потерпілому відправити його в медичний заклад. Жодних спостережень і очікувань — негайно.
Якщо собака чужа, те саме: у найближчу лікарню, поліклініку чи травмпункт, не чекаючи ознак захворювання. Не варто сподіватися, що вона щеплена. Ще невідомо, як за нею стежать і піклуються господарі, чи водять на регулярний огляд до ветеринара. Ну а якщо укус отримано від бродячої тварини — тим більше. Навіть якщо собака виглядає цілком здоровою, це не факт, що так і є насправді. Інкубаційний період сказу триває досить довго, іноді до двох тижнів. До речі, у разі потрапляння вірусу в організм людини результат практично завжди передбачуваний — летальний, якщо вчасно не вжити кардинальних заходів.
Порядок дій при укусі собаки чи іншої тварини
Він може дещо змінюватися залежно від виду та ступеня пошкодження. Але загальний алгоритм першої допомоги залишається незмінним. Можливі лише деякі коригування, виходячи зі специфіки укусу собакою та місцевих умов.
Огляд рани
Навіть поверхова, непрофесійна діагностика дозволить визначити, наскільки великі пошкодження. Адже одна справа, якщо собака лише прокусила шкіру (колота рана), і зовсім інша — деформація кісток, зв’язок тощо. Це важчий випадок. При рваній рані, як правило, спостерігається сильна кровотеча, що ускладнює надання допомоги. Тільки за результатами огляду пошкодженого місця можна зрозуміти, що необхідно зробити.
Зупинка кровотечі
У подібних ситуаціях практикується кілька способів. Про всі методики докладно розповідається в цій статті. Але при укусі собакою не все так однозначно. Зустрічаються різні рекомендації щодо цього пункту, причому деякі настільки суперечливі, що складно зрозуміти, де ж істина.
Тому варто дещо уточнити:
- при сильній кровотечі зволікати з накладанням джгута (пов’язки) не можна — це однозначно;
- у разі, коли кров виходить не так інтенсивно (легке ураження), є сенс трохи почекати, природно, в розумних межах. У результаті разом з кров’ю з організму вийде й потрапила слина собаки з усіма внесеними мікробами та вірусами;
- на саму рану тиснучу пов’язку накладати не можна. Вона потрібна лише для утримання тампона та ізоляції місця укусу від навколишнього середовища.
Промивання рани
Для цих цілей підійде будь-який засіб, що використовується для дезінфекції: розчини мильний, перекису водню, «Фурациліну», зеленка або інший антисептик. Тільки не спиртовмісні склади. Причина — вони можуть обпекти тканини, що негативно відіб’ється на процесі загоєння рани. Саме тому, якщо вкусила собака, застосовувати для дезінфекції місця ураження горілку, одеколон, медичний спирт, йод тощо не можна.
Якщо нічого з перерахованого під рукою немає, підійде й тепла вода. Вона також непогано промиває рану при укусі, хоча й не знезаражує її.
Обробка шкірного покриву
Навколо місця укусу можуть перебувати різні бактерії. І не тільки ті, які присутні на шкірі людини. Адже коли собака встромляє ікла, вона торкається тіла (голови, шиї) своїми губами. Отже, і на ньому залишається частина її слини. Завдання — продезінфікувати, знезаразити цю ділянку, інакше немає гарантії, що мікроорганізми не проникнуть у рану. У цьому випадку спиртовмісні засоби будуть якнайдоречніше. Наприклад, горілка, розчин йоду або марганцю.
Накладення пов’язки
Багато що залежить від того, що є під рукою. Головне — повністю ізолювати рану від навколишнього середовища, щоб перешкодити проникненню в неї мікроорганізмів. Оптимальний варіант — накрити місце укусу бактерицидним пластиром, а зверху — пов’язку. Якщо немає бинта, підійде смужка будь-якої чистої тканини. Наприклад, свіжий носовичок.
Як варіант — обробка маззю, що має властивості антибіотика. Зверху — ватний тампон і бинт (або шматок пластиру).
Якщо укус досить сильний або людина відразу почувається погано (реакція організму на тлі психологічного шоку), їй слід дати знеболювальний засіб.
Що робити додатково після укусу
По-перше, уважно спостерігати за собою або за потерпілим, якщо це хтось із близьких. Буває так, що відразу звернутися за кваліфікованою медичною допомогою немає можливості (собака вкусила в турпоході, на риболовлі тощо). А іноді — немає й бажання, в розрахунку на «авось». При найменших симптомах зараження тягнути не слід — однозначно до лікаря.
Які це симптоми?
- набрякання місця укусу;
- поява синюшного розлучення навколо рани (одне зі свідчень великої внутрішньої кровотечі);
- збільшення лімфатичних вузлів;
- підвищення температури;
- постійна сухість у роті;
- безпричинний боязнь усього — різких (гучних) звуків, яскравого світла, навіть води;
- підвищена чутливість до болю, наприклад, навіть при незначному ударі об стільницю, ніжку стільця тощо;
- періодичні галюцинації, спазми й судоми;
- втрата орієнтації і навіть свідомості, коли людина буквально «відключається»;
- крайня дратівливість, що переходить в агресію.
По-друге, щоденні процедури:
- стара пов’язка знімається і проводиться огляд місця укусу;
- обробка рани. Якщо вона глибока, з неї, як правило, з’являються виділення. Їх потрібно видалити розчином антисептика і зробити присипку. Перекис для цього використовувати не рекомендується, адже вона досить агресивна. Чисте й сухе місце укусу досить обробити маззю, наприклад, «Вишневського», «синтоміциновою», або аерозолями — «Пантенолом», «Акутолом»;
- накладення свіжої пов’язки.
Чого робити не можна
- накладати на рану, якщо вона не дуже кровоточить, сильно здавлюючу пов’язку (повторне нагадування);
- обробляти уражене місце будь-яким інструментом. Наприклад, намагатися самостійно накласти шви або при зміні пов’язки видалити рвані краї рани (відмерлу тканину). Усе це — прерогатива медичного працівника, і нікого більше;
- мочити оброблену й забинтовану рану. Щоб виключити потрапляння на місце укусу води в повсякденній діяльності, бажано, крім акуратності, поверх пов’язки накласти водонепроникний матеріал. Наприклад, надіти на руку поліетиленовий пакет (зрізавши дно) і зафіксувати його в такому положенні.
Коротко про головне
Укус собаки — це завжди ризик інфекції та внутрішніх ушкоджень, які не завжди видно неозброєним оком. Промийте рану неспиртовим антисептиком, зупиніть сильну кровотечу, накладіть чисту пов’язку й не зволікайте зі зверненням до медичного закладу — особливо якщо постраждала дитина, укус у ділянці голови, шиї чи пальців, або якщо покусала чужа чи бродяча тварина. Щеплення від сказу можна зробити протягом двох тижнів після укусу, але що раніше ви звернетеся по допомогу, то менший ризик ускладнень.
