Малина звичайна (лат. Rubus Idaeus) – це чагарник, що належить до родини розоцвітих (Rosaceae), висотою від 80 до 160 см. З дрібними гострими шипами на стеблах. На першому році життя пагони трав’янисті, зелені, вкриті шипами, до зими вони дерев’яніють, втрачають шипи. Зацвітають і дають плоди лише на другий рік, після чого відмирають і замінюються новими. Цвітіння малини припадає на червень – липень, а дозрівання плодів – на липень – серпень.
Малина росте в лісах між чагарниками. Райони поширення – майже вся територія середньої смуги України, Росії, Сибіру та Білорусі. Зустрічається в горах Кавказу, Карпат, Середньої Азії. У дикому вигляді в нас росте тільки малина червона. Садову малину вирощують повсюдно.
Корисні та лікувальні властивості малини
У народній медицині використовують квіти, листя, ягоди, деревину цієї рослини. Малина поліпшує секреторну функцію шлунка, має потогінну, антисептичну, знеболювальну, відхаркувальну, жарознижувальну, протиблювотну, протизапальну дію.
У плодах малини містяться фруктоза, глюкоза, сахароза, яблучна, мурашина, лимонна і саліцилова кислоти, дубильні і білкові речовини, пектин, флавоноїди, вітамін С і вітаміни групи В. В їжу вживають ягоди у свіжому вигляді або у вигляді варення, джему, соків, компотів, сиропів, желе і начинок для цукерок.
Зрілі плоди малини потрібно збирати в жорстку тару в суху погоду після висихання роси. Їх перебирають і підв’ялюють протягом одного дня, після чого висушують у сушарках або печах при температурі від 50 до 60 °С. Сушені плоди малини є однією зі складових потогінних зборів № 1 і 2.
Малина входить до складу різних лікарських зборів: вітамінних, потогінних, протикашльових. Сироп з ягід малини використовується для поліпшення смаку і надання приємного запаху деяким з ліків. Протипоказання: в обмеженій кількості вживати хворим на подагру, нефрит.
Застосування малини в народній медицині
- Сік: ягоди віджимають, п’ють свіжовичавлений сік до їжі по 50-100 мл при колітах, гастритах, застудах.
- Свіжі ягоди: на голодний шлунок з’їдають по 150 г 3 рази на день – застосовують при гіпертонії, атеросклерозі, колітах, гастритах, цинзі, недокрів’ї. Свіжі ягоди малини мають приємний специфічний смак і аромат, покращують травлення і втамовують спрагу.
- Настій із плодів: 100-200 г сухих плодів потрібно залити 600 мл окропу і настоювати 30 хвилин. Приймають такий настій на ніч по 1-3 ст. л. як потогінний засіб при ангіні, грипі, застуді.
- Відвар сушених плодів або малинове варення можна застосовувати при простудних захворюваннях як жарознижувальний і потогінний засіб.
- Настій з квіток: 20 г квітів заливають окропом (200 мл). Настоюють впродовж 30 хв. Цей настій п’ють по 1 ст. л. перед вживанням їжі 3 р. на день при ангіні, застуді, грипі, вуграх.
- Відваром з квіток можна протирати шкіру при вуграх; при кон’юнктивітах такий відвар можна використовувати для промивання очей або у вигляді компресів, примочок.
- Настій з листя: 15 г листя потрібно залити 200 мл окропу і настояти 30 хв. Цей настій п’ють тричі на день по 50 мл при колітах, шкірних висипах, кашлі, а застосовують при ангіні для полоскання горла.
- Настій з квіток і листя малини: взяти по 10 г листя і квіток, заливають окропом (200 мл), після чого настоюють протягом півгодини. Використовують для спринцювання в гінекології, а також як примочки.
- Мазь: свіже листя потрібно розтерти, віджати сік, змішати його, дотримуючись пропорції 1:4, з вазеліном або з вершковим маслом. Отриманою маззю змащують вугри, опіки, висип.
- Відвар з листя: 10 г листя заливають окропом (200 мл) і кип’ятять 10 хв. П’ють при ангіні, кашлі, застуді по 50 мл тричі на день або використовують для примочок при вугревому висипі, рожистому запаленні.
- Включення ягід малини або продуктів, приготованих з них, в дієтичні раціони істотно прискорює лікування різних захворювань ШКТ, так як вони володіють протизапальними, протиблювотними і знеболюючими властивостями.
Протипоказання малини
Ягоди малини протипоказані хворим на нефрит і подагру. Не рекомендують малину при загостренні гастритів, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Не можна вживати малину при амілоїдозі (ураженні печінки, нирок, селезінки та інших органів).
