Ароматна трава, без якої вже складно уявити собі будь-яку трапезу, особливо влітку, давно стала звичною в нашому раціоні. Саме петрушка вважається універсальною листовою зеленню, яка надзвичайно гармонійно поєднується практично з будь-якою стравою і надає особливої пікантності їжі. Крім чудових смакових якостей рослина славиться своїм дивовижним складом. Властивості петрушки дозволяють застосовувати її не тільки в кулінарії, а й у косметології, традиційній і народній медицині, причому актуальне використання всіх частин петрушки — листя, стебел, коріння.
Склад петрушки
Ця цілюща рослина є приголомшливим джерелом таких біологічно активних речовин: бета-каротин (всього 100 г зелені задовольняє 114% добової потреби організму), ретинол (вітамін А — близько 105%), аскорбінова кислота (вітамін С — близько 167%), вітамін К (1367%), калій (32%), кальцій (близько 25%), магній (21%), мідь (15%).
Крім цього в складі петрушки присутні вітаміни: РР, тіамін, рибофлавін, фолієва кислота, токоферол, біотин, холін; мікроелементи: залізо, марганець, цинк, селен; макроелементи: натрій, фосфор; білки, клітковина, органічні кислоти, ефірні масла, ненасичені жирні кислоти, зола, вода.
Лікувальні властивості петрушки
Свіжа (сушена, заморожена) зелень, коренеплоди і препарати на основі рослини мають такі характеристики:
- зміцнення кровоносних судин і капілярів;
- стимуляція вироблення травних ферментів, що веде до якіснішої переробки їжі із засвоєнням усіх необхідних поживних речовин;
- нормалізація роботи травної системи, підвищення апетиту;
- гармонізація роботи щитовидної залози і надниркових залоз;
- протизапальна, сечогінна, антимікробна, жовчогінна, спазмолітична дія;
- забезпечення кисневого обміну і оптимальної працездатності головного мозку;
- поліпшення гостроти зору;
- зміцнення ясен;
- активізація метаболізму завдяки вмісту інуліну;
- відновлення працездатності;
- підтримка тонусу організму;
- допомога при розладах нервової системи, зокрема при депресії;
- ефективність при захворюваннях сечостатевої системи і при хворобах нирок (нефрит).
При яких захворюваннях використовується петрушка?
Вживання зелені і препаратів на основі рослини доцільно при лікуванні запалень слизової оболонки шлунка (тільки при зниженій кислотності), простатиту, імпотенції, судом, набряків серцевого походження, анемії, гіпертонічної хвороби, збоїв менструального циклу і різних кровотеч. Петрушка підвищує тонус гладкої маткової мускулатури.
Завдяки наявності в складі рослини апіолу — за структурою речовини, що нагадує жіночий гормон (естроген), — петрушка справляє протиклімактеричний вплив, знімаючи припливи, напруженість, дратівливість і невмотивовані перепади настрою. Ця ж речовина істотно полегшує стан жінок, які страждають від передменструального синдрому.
Корінь петрушки дієво підвищує імунітет, зміцнює кісткову тканину і допомагає в боротьбі із захворюваннями кишечника, бронхів і легенів. З коренеплоду готують настої і відвари, а також його додають у багато кулінарних страв, наприклад у бульйон.
Заготівля петрушки на зиму
Купити свіжу зелень і коріння петрушки зараз можна практично цілий рік. Багато хто прагне вирощувати цю цілющу зелень самостійно: влітку — на присадибній ділянці або балконі (лоджії), взимку — на підвіконні. Ця трава дуже невибаглива в догляді, і освоїти агрономічні прийоми з її вирощування може навіть школяр.
Улітку можна заготовлювати петрушку, висушуючи її або заморожуючи. Сушити попередньо промиту зелень слід на протязі або в добре провітрюваному місці, подалі від сонячних променів. Висушена зелень чудово зберігається в скляних банках з кришкою або в паперових пакетах.
При заморожуванні петрушка лише незначно втрачає свої корисні властивості. Намагайтеся заготовлювати траву невеликими порціями, щоб при розморожуванні відразу ж використати всю зелень. Зберігається заморожена трава до 8 місяців.
Коріння петрушки викопують восени, а потім або зберігають у погребі, або консервують, або висушують.
Практичне застосування петрушки
- Відвар листя (сухих або свіжих) допомагає контролювати почуття голоду. Дві десертні ложки подрібненої рослини потрібно залити 300 мл окропу і протушкувати на водяній бані 20 хвилин (доза розрахована на добу), а потім процідити. Вживати перед основними прийомами їжі за 10 хвилин по половині склянки.
- Настій свіжої зелені допоможе при болісних менструаціях. 3 ложки нарізаної трави заливаються склянкою окропу, настоюються протягом 10 хвилин, проціджують і випивають дрібними ковтками. Для поліпшення цілющого впливу слід додати в отриману рідину ложечку натурального меду.
- Свіжий сік петрушки покращує стан органів зору, а також оновлює клітини мозку, позитивно впливаючи на його когнітивні функції (пам’ять, гострота сприйняття, ясність мислення, швидкість засвоєння інформації тощо). Для найкращого ефекту сік петрушки вживають разом з морквяним у пропорції 1:3. Разова доза соку — не більше 25 мл (столова ложка). Застосовувати 3 рази на добу.
- Одна-дві краплі свіжого соку рослини, закапані в кожну ніздрю, ефективно і безпечно допоможуть боротися із закладенням носа.
- Розім’яте листя петрушки прикладають на місце укусу комах (ос і бджіл).
- Компрес із соком петрушки ефективний при розтягненнях, синцях і забоях.
- Сік петрушки освітлює пігментні плями і веснянки, а вмивання відваром корисне при вугрових висипаннях і для поліпшення кольору обличчя.
Протипоказання до вживання петрушки
Рекомендується виключити всі частини рослини з раціону вагітних (через можливий ризик викидня, особливо в перший триместр) і матерів, які годують, оскільки ефірні масла в складі петрушки, передаючись через материнське молоко, можуть негативно впливати на стан нервової системи немовляти.
Все добре в міру, тому не слід особливо налягати на ароматну зелень. Передозування рослиною може призвести до судом і больових відчуттів у м’язах, нудоти, мігрені, калу з кров’яними виділеннями і неконтрольованої втрати ваги.
З обережністю слід вживати в їжу, а тим більше лікуватися цією рослиною хворим, які страждають на сечокам’яну хворобу і запалення сечового міхура.
