Де б не зустрілася софора японська — у Криму, Китаї, Японії, Закавказзі або в Середній Азії — це велике дерево з незвичайною зовнішністю завжди зверне на себе увагу. Жовтувато-білі квіти, зібрані в суцвіття, схожі на акацієві настільки, що їх часто плутають. Саме дерево може змагатися з акацією розмірами — воно вважається великим, оскільки може виростати понад 25 м у висоту.
Невипадково ці дерева є родичами, належачи до одного сімейства бобових. Ось тільки плоди у них відрізняються за видом: у софори він являє собою нерозкривний циліндричний біб з потовщенням біля основи, спочатку зелений і червонувато-бурий у зрілому вигляді. Ще одна відмінність — софора цвіте в липні-серпні, плодоносить у серпні-вересні. Саме з плодів готується настойка софори японської, широко застосовуваної в традиційній і народній медицині.
Софора японська — лікувальні властивості
Здається дивним і неймовірним, що софора японська має так багато лікувальних властивостей, зокрема в оздоровленні кровоносних судин. Однак прагматична наукова медицина доводить, що причина її чудодійності криється в багатому біохімічному складі, в якому знайдено кілька десятків необхідних для людського організму речовин.
До таких, наприклад, належить рутин — цінний вид флавоноїдів, який сприяє зниженню проникності й ламкості дрібних кровоносних судин, капілярів. Проявляючи Р-вітамінну активність, рутин допомагає знизити в’язкість крові. За рахунок цього серце людини відчуває менше навантаження, попереджаючи тим самим серцеві захворювання, зокрема інсульти.
До ще однієї цінної властивості флавоноїдів, яких у софорі, крім рутину, є ще 2 види (кемпферол і кверцетин), належить їхня здатність нейтралізувати вільні радикали і проявляти антиоксидантні властивості.
У складі софори знайдено велику кількість (до 4%) алкалоїдів — пахікарпін і матрін. Вони сприяють зниженню тонусу судин і падінню артеріального тиску. Клінічне застосування ці речовини знайшли в лікуванні раку, вірусного гепатиту і серцевих захворювань.
Сировиною для виготовлення лікарських засобів є нерозпущені бутони і дозрілі плоди рослини, які збирають у суху погоду, в різний час року: бутони — на початку літа, а стручки — восени. Сушать і зберігають їх за класичною технологією, захищаючи від прямих сонячних променів і вологи.
Софора японська — застосування в алопатичній і альтернативній медицині
Широко застосовуваним препаратом, який отримав назву від однойменного алкалоїду, є Пахикарпин. Він призначається медиками у вигляді підшкірних або внутрішньом’язових ін’єкцій для лікування гангліоніту, міопатій і стимулювання пологової діяльності при ранньому відходженні вод. Приймати ці ліки без призначення лікаря ризиковано, тому що це може призвести до тяжких токсичних наслідків.
Нетрадиційна медицина використовує різні лікарські форми рослини, в яких не допускається надмірна концентрація активних речовин. Тому їхній вплив більш щадний для організму. Швидких результатів чекати в такому разі не доводиться, але варто розраховувати на плавне і безпечне оздоровлення. Так, настої софори відмінно підходять для лікування запальних процесів у ШКТ, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, знімають хворобливі симптоми при комплексному лікуванні дизентерії.
Відвари з плодів — хороший засіб боротьби з безсонням, відсутністю інтересу до їжі, а також з підвищеним тиском. Зовнішнє застосування софори доцільно при шкірних захворюваннях — трофічній виразці, опіках, екземі, псоріазі, а також для терапії вагінітів, викликаних кандидозом. Є позитивні результати лікування стенокардії, цукрового діабету, ревматизму, склеротичного розшарування судинних стінок.
Плоди і насіння софори — невичерпне джерело життєвих сил
Мало хто знає, що софора японська, плоди якої давно шановані східними цілителями на рівні женьшеню і золотого вуса, вважається символом Пекіна. У Китаї навіть є монастир, історія якого тісно пов’язана з цим деревом — називається він Саньшеньань. На його території росте старовинна софора, вік якої налічує більше 400 років. Китайці вірять, що таке ж довголіття і сила будуть супроводжувати тих, хто вживає в їжу порошок з бобів цього велетенського дерева.
Насправді мудреці не так далекі від істини — в плодах софори міститься рекордна кількість знаменитого рутину і менш відомого ізофлавону — геністеїну. Завдяки їм порошки, таблетки і настої з цілющої сировини допомагають відновитися після серйозних захворювань, поранень і обморожень. Вживання зілля всередину сприяє зупинці внутрішньої кровотечі, наприклад при варикозі, а також воно в комплексній терапії такого складного захворювання, як атеросклероз.
Плодовий настій у вигляді полоскань активно пригнічує патогенну мікрофлору ротової порожнини, усуваючи таким чином причину локальних запальних процесів. Примочки на очі з ватних тампонів, рясно змочених теплим засобом, прискорюють одужання кон’юнктивіту і ячменю, а промивання носових порожнин знімає нежить і попереджає виникнення гаймориту.
З насіння і квітів софори роблять високоякісне ефірне масло, яке в силу невеликого вмісту в сировині належить до рідкісних і тому нечасто зустрічається у продажу. Його вживання всередину (з усіма необхідними пересторогами, яких вимагають ефірні олії) стимулює вироблення антитіл, підвищуючи тим самим імунітет людини. Рослинні масляні екстракти широко використовуються в приготуванні кремів та інших видів лікувальної косметики — відзначено, що софора робить позитивний вплив на старіючу шкіру, провокуючи вироблення еластину і колагену.
Як приготувати настойку з софори японської?
Той, хто вже чув про таку рослину, як софора японська, лікування починає найчастіше зі спиртової настоянки. Це дійсно цінний вид лікарського засобу, для приготування якого однаково хороші сушені і свіжі плоди.
Різниця в приготуванні цієї сировини полягає в пропорціях зі спиртом — 1:2 для сухих плодів і 1:1 для свіжозібраних. Спирт найкраще взяти 70%, оскільки така міцність дозволить зробити максимальну витяжку корисних речовин. Однак допустимо використовувати 60%-й спирт або горілку. Алкоголем потрібно залити сировину, попередньо подрібнену і засипану в темну пляшку. Час настоювання становить 3 тижні. Після проціджування засіб готовий до вживання.
Настойка софори японської застосовується для позбавлення від безлічі недуг:
- стенокардія;
- септичний ендокардит;
- атеросклероз;
- гіпертонія;
- цукровий діабет;
- тромбофлебіт;
- ревматизм;
- гайморит;
- сепсис;
- променева хвороба;
- кір;
- скарлатина;
- висипний тиф;
- ангіна;
- геморой;
- пієлонефрит;
- діатез,
- фурункульоз, виразки, псоріаз;
- мастит;
- вовчак;
- хвороби печінки;
- простатит.
Профілактично софору японську можна вживати у вигляді збірного чаю, заварюючи протягом 40 хв. 1 ч. л. її бутонів і 2 ч. л. плодів шипшини в 1 склянці окропу. Буде більш ефективним заварювати такий чай у термосі.
Колекція рецептів з софори для різних захворювань
Спектр дії лікарських засобів на основі софори вельми широкий — ця рослина здатна проявляти кровоочищувальний, ранозагоювальний, протигельмінтний, протизапальний і антибактеріальний ефект.
Настій з квіток:
- Рецепт для внутрішнього застосування при крововиливі сітківки ока і підвищеному утворенні гематом: подрібнити в пил 20 г сухих бутонів рослини і залити 250 мл окропу. Настояти 2 години і вживати тричі на день по 1 ст. л. після їжі.
- Рецепт для промивання гнійних ран, фурункулів і полоскання волосся при алопеції: 20 г висушеної рослинної сировини розтерти до порошкоподібного стану, потім заварити в склянці окропу і трохи потримати на водяній бані. Застосовувати після охолодження і проціджування.
Відвар з коренів:
- Рецепт для зниження температури, проведення інгаляцій і полоскань: 1 ст. л. коренів рослини дрібно подрібнити і залити склянкою киплячої води. Поставити на водяну баню на 10 хвилин, після чого долити кип’яченої води до колишнього обсягу, охолодити і відфільтрувати. Спосіб застосування — по 25 мл 3 рази на день.
Лосьйон з плодів:
Рецепт відмінно підходить для протирання жирної і змішаної шкіри, налагоджує мікроциркуляцію, сприяє усуненню акне і куперозу. Залити 0,5 л горілки (або одеколоном хорошої якості) 200 г сухих стручків. Настоювати потрібно 2 тижні, після чого можна застосовувати, протираючи обличчя і шию не частіше 1 разу на тиждень.
Чи має софора японська протипоказання?
Алергія на бобові — зовсім не рідкість, тому людям, що погано переносять горох, нут або квасолю, потрібно насторожено поставитися і до цієї рослини. Негативну реакцію можуть дати як самі плоди, так і квіти.
Спиртову настойку софори потрібно з побоюванням приймати сердечникам. У їхньому випадку варто звернути увагу на відвари, настої на воді або аптечні екстракти. Ефективність лікування циститу також знаходиться під питанням — рослина одночасно є діуретиком, протипоказаним при даному захворюванні, і антисептиком, необхідним у таких випадках.
До протипоказань щодо використання всіх видів препаратів з лікарської рослини належать індивідуальна непереносимість, вагітність і вік до 14 років. Однак будь-якій людині потрібно пам’ятати, що найлегший діагноз можна запустити і перетворити його в складний. Тому кращим варіантом застосування навіть такого чудового засобу, як софора японська, є комплексне лікування, призначене фахівцем.
