Нефрит: причини, симптоми і методи лікування

Нефрит – це запальне ураження тканин нирки, що виникає у вигляді дифузного процесу (так званий тубулоінтерстіціальний нефрит). Вражена паренхіма відразу обох нирок або осередкового процесу з ділянками чергування нормальної і запаленої тканини нирок, осередки можуть бути як в одній, так і в обох нирках. Нефрит може поділятися на гострий і хронічний в залежності від яскравості і тривалості проявів.

Гострий інтерстиціальний (тубулоінтерстіціальний) нефрит – це масивне, дифузне ураження обох нирок, яке проявляється в гострому зниженні всіх ниркових функцій через запалення і сильного набряку ниркової тканини. Відбувається ураження тканини, захищає ниркові клубочки зовні від негативних впливів, що призводить до їх здавлення, набряку і порушення в роботі як самих клубочків, так і канальців, через що різко погіршуються функції нирок.

Нефрит методи лікування

Причини нефриту

Гострий тубулоінтерстіціальний нефрит провокується інфекційними впливами, прийомом сильнодіючих ліків або імунними механізмами. До сих пір точний механізм розвитку хвороби невідомий, процес розглядають як аутоімунних реакцій ниркової тканини або реакцію різкою гіперчутливості ниркової тканини до окремих медикаментів.

Найчастіше нефрит провокується прийомом антибіотиків, нестероїдних препаратів, антигістамінних, діуретиків, аспірину, китайських таблеток для схуднення. Можуть бути й інші препарати, при цьому доза препарату в розвитку нефриту не грає ролі, реакція або буде чи ні. З інфекційних чинників до нефриту призводять вірусні та мікробні інфекції за типом бруцельозу і легіонельозу, кампілобактера, мікоплазми, токсоплазми, цитомегалії, лептоспіри і інших.

Факторами ризику нефриту є попередні епізоди реакції на ліки, хвороби печінки, нирок, зниження в крові натрію і об’єму циркулюючої крові, серцеві проблеми, імунологічні проблеми, операції, похилий вік. У дітей хвороба тривалий час протікає в прихованій формі. Іноді причини виявити не вдається, тоді ставиться діагноз ідіопатичний тубулоінтерстіціальний нефрит.

Симптоми нефриту

При гострому нефриті прояви виражені. Симптоми проявляються різко через кілька днів від початку впливу на нирки причин хвороби. Виникають напади сильної спраги, виділення великої кількості сечі (поліурія), проявляється петехиальная або дрібна бугоркового висип, підвищується температура, виникають болі в попереку, з’являється кров у сечі. Рідше симптоми проявляються набряками і сильним зниженням кількості сечі, аж до анурії. У сечі з’являється багато білка, особливо при пошкодженні нирки нестероїдними препаратами.

Хронічний інтерстиціальний нефрит розвивається в результаті запущеного або вчасно нерозпізнаними гострого нефриту, хоча можуть бути і первинно хронічні форми. При цьому нирки пошкоджуються в основному неінфекційними факторами – НПЗЗ, анальгетиками, жарознижувальними.

Хронічний нефрит має неспецифічні симптоми. Виявляється поступово наростаючими загальною слабкістю і стомлюваністю, головним болем і зниженням апетиту, болями в попереку, спрагою і сухістю рота, збільшенням обсягу сечі, ніктурією, зниженням щільності сечі, позиви на сечовипускання.

Поступово наростає кількість в сечі білка, крові і лейкоцитів, рідше з’являються і циліндри. Хвороба неухильно прогресує і призводить до формування хронічної ниркової недостатності. Особливо небезпечно розвиток нефриту у дітей – симптоматика у них завжди мізерна, і нефрит може тривало протікати приховано.

Діагностика

Розпізнати дану хворобу за одними тільки скаргами і клінічними проявами вкрай складно, хоча дуже важливо вказівку на прийом таблеток, інфекції і наявність вогнищ хронічної інфекції в організмі. Основа діагностики – лабораторні аналізи. Необхідне проведення клінічних аналізів крові і сечі, біохімічного аналізу крові та сечі, крові на згортання, УЗД нирок і сечового міхура. При складності в діагнозі проводять біопсію нирок або томографію.

Лікування нефриту

При гострому нефриті необхідно тільки стаціонарне лікування. Перш за все, припиняють контакт з препаратом, токсином або інфекцією, що викликала нефрит. Необхідно достатнє вживання рідини під контролем функцій нирок, корекція порушень в електролітному, білковому і рідинному обміні, корекція анемії і втрат крові з сечею, стабілізація артеріального тиску і змін рівня калію.

Якщо розвивається ниркова недостатність, лікування проводять за принципом терапії ХНН або ОПН – введення діуретиків, препаратів для нормалізації ниркового кровотоку, антигістамінних препаратів. При недостатності ефекту проводиться лікування препаратами глюкокортикоїдів, у важких випадках великими дозами і пульс-терапією.

При неефективності всіх заходів щодо усунення проявів ниркової недостатності, пацієнт переводиться у відділення інтенсивної терапії на гемодіаліз. У міру поліпшення стану проводиться підтримує загальне лікування – постільний режим, адекватне харчування, яке пацієнт в змозі засвоювати, обмеження солі в харчуванні.

Ускладнення і прогнози

Зазвичай на тлі своєчасного початку лікування гострий нефрит проходить через один-два місяці. При хронічному нефриті можуть залишатися незворотні органічні зміни зі зниженням функції нирок і розвитком хронічної ниркової недостатності. Диспансерне спостереження триває не менше 5 років, необхідний періодичний контроль аналізів крові і сечі.

Вікторія Стоянова

Лікар-лаборант, спеціалізація - клінічна лабораторна діагностика.

HealthDay.in.ua