Субдуральна гематома являє собою небезпечне явище, при якому кров скупчується всередині черепа. Патологія супроводжується неприємними симптомами, для позбавлення від яких потрібно звернутися до лікаря і пройти лікування.
Етіологія та патогенез
При отриманні травм голови різного ступеня тяжкості утворюється субдуральний крововилив. Важка черепно-мозкова травма призводить до формування гострої форми патології, а легке травмування — до виникнення хронічної субдуральної гематоми. Вона може розташуватися не тільки в місці удару травмуючим предметом, але і з іншого боку.
Механізм розвитку крововиливу буває різним. Гомолатеральне пошкодження відбувається при дії травмуючого предмета невеликого розміру на малорухомий або нерухомий об’єкт. Забій головного мозку призводить до розриву судин в пошкодженій області.
Контрлатеральні пошкодження людина отримує при падінні з висоти, зіткненні транспорту і швидкій дії, в результаті якої зміщується мозок від удару об великий предмет. При цьому відбувається розрив мостових вен.
Крововилив отримують і без впливу травмуючих предметів. При різкій зміні напряму руху або швидкості великий ризик появи зміщення півкуль мозку і розривів вен. Їх формування на протилежній стороні може бути викликане ударом травмуючого предмета з широкою площею поверхні об фіксовану голову, до них відносять:
- падіння колоди;
- удар об борт автомашини;
- падіння брили зі снігу та інші явища.
В утворенні субдуральної гематоми можуть бути задіяні кілька механізмів, тому часто зустрічається патологія, що має двостороннє розташування. Рідко пошкодження виникає при прямому пораненні венозних пазух, кортикальних артерій і твердої оболонки мозку, що супроводжується розривом її вен. Вторинний крововилив розвивається під впливом ангіонекротичних, дистрофічних і ангіоневротичних факторів.
Симптоми та діагностика
Субдуральний крововилив супроводжується головним болем. При цьому спостерігається поява блювоти. Про порушення свідчить наявність:
- психомоторного збудження;
- генералізованих судомних пароксизмів;
- припадків, що носять епілептичний характер.
Симптоматика може повністю бути відсутньою. Таке явище називають “світлим проміжком”, що представляє собою період з моменту отримання травми. Його тривалість різна і становить кілька хвилин або кілька діб, а при ХСГ проміжок збільшується до місяців або років. Субдуральні гематоми з супутніми забоями часто не супроводжуються світлим періодом. Пацієнт може страждати від поступової зміни свідомості або впасти в коматозний стан.
Крововилив — небезпечний стан, який необхідно діагностувати на ранньому етапі розвитку. Лікар запитує пацієнта про отримання травми. Докладні відомості про стан головного мозку отримують після проведення комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. Проведення люмбальної пункції при такому стані заборонено через ризик розвитку ускладнень при зміщенні мозкових структур.
Лікування
Коли у пацієнта виявлена субдуральна гематома, лікування починають відразу. Для цього використовують оперативне втручання або медикаментозну терапію. На вибір методу впливають індивідуальні особливості організму людини, обсяг пошкодження і вид травми. Коли обстеження показало зміщення або здавлювання мозкових структур, операцію проводять швидко. Хірургічні маніпуляції призначають при наявності:
- підгострої форми гематоми, що супроводжується внутрішньочерепною гіпертензією та збільшенням кровотечі;
- гострої стадії патології.
В інших випадках лікувати крововилив у мозок можна за допомогою медикаментів. Хворому потрібно приймати антифібринолітичні засоби, серед яких амінокапронова кислота, апротинін і вікасол, а також симптоматичні препарати проти судом, болю і блювоти. Для профілактики вазоспазму використовують ніфедипін або німодипін.
До числа ситуацій, при яких використовують консервативну терапію, входить стан коми або сопору зі стабільним неврологічним статусом і відсутністю здавлення стовбура. Коли гостра і підгостра форма крововиливу переходить в хронічну стадію, проводять закрите зовнішнє дренування.
Прогноз і наслідки
Якщо почати лікування вчасно, то прогноз буде позитивним. Субдуральні гематоми головного мозку можуть призвести до важких наслідків, аж до летального результату. Проникнення інфекції стає причиною розвитку запалення. Тиск гематоми на мозок призводить до розмозження його тканин, неврологічних розладів та пошкодження життєво важливого органу.
Хронічна субдуральна гематома часто викликає хронічну втому і підвищену чутливість до змін погодних умов. Пошкодження негативно позначається на поведінці хворого. Він стає дратівливим, нервовим, плаксивим, а також страждає недоумством і психозами.
