Гіпертонія серця — одна з найпоширеніших патологій серцево-судинної системи, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску.
Розвиток захворювання може бути обумовлений різними причинами. Важливу роль відіграє тут спадкова схильність.
Серед інших провокуючих факторів виділяють:
- наявність зайвої ваги;
- згубні звички;
- малорухливий спосіб життя;
- нестача кальцію і магнію в організмі;
- авітаміноз;
- неправильне харчування;
- часті стреси;
- порушення гормонального фону тощо.
Згодом захворювання стає причиною функціональних порушень усіх систем і органів людського організму. У медичній практиці виділяють основні ускладнення гіпертонічної хвороби.
Гіпертонічний криз
Гіпертонічний криз — це патологічний стан, що характеризується різким підвищенням артеріального тиску і супроводжується низкою клінічних проявів. Гіпертонічні кризи поділяються на ускладнені й неускладнені. Кожен з них має свої ознаки та особливості.
У першому випадку у хворих відзначається почастішання серцевого ритму, підвищення потовиділення, часті позиви до сечовипускання, головний біль, порушення зовнішнього дихання, неприємні відчуття в ділянці серця.
При ускладненому гіпертонічному кризі, крім перелічених ознак, симптоматика доповнюється нудотою, супроводжується блюванням. При цьому у хворих може виникнути оніміння рук, відчуття парестезії, короткочасне погіршення зорового сприйняття, біль у грудях. Іноді криз супроводжується втратою свідомості.
В обох випадках ускладнення гіпертонії вимагають вжиття екстрених заходів.
Інсульт
Тривала гіпертонічна хвороба нерідко призводить до ураження судин головного мозку, при якому клітини органу недоотримують харчування. Такий стан загрожує розвитком сильного кисневого голодування. Через погане кровопостачання частина ділянок мозку відмирає, мозкові функції порушуються, що призводить до виникнення інсульту.
У хворих відзначається така неврологічна симптоматика:
- раптове підвищення тиску;
- порушення серцевого ритму;
- посилення секреції потових залоз;
- перепади температури тіла;
- впадіння в несвідомий стан;
- мовленнєві порушення;
- судоми;
- параліч нижніх і верхніх кінцівок.
Інсульт характеризується раптовим виникненням, при якому патологічний стан триває більше 24 годин. Якщо тривалість проявів менше доби, то патологія має назву транзиторна ішемічна атака.
Розвиток інсульту може відбуватися за:
- ішемічним типом, при якому зберігається цілісність судин;
- геморагічним типом, коли патологія супроводжується ураженням судин і закінчується крововиливом у мозок.
У більшості випадків інсульт є ускладненням при гіпертонічній хворобі.
Згідно зі статистикою, вірогідність розвитку патології у хворих з високим тиском у кілька разів вища, ніж у людей при нормальних показниках тиску.
Атеросклероз
Атеросклероз — самостійне захворювання, яке нерідко є наслідком артеріальної гіпертензії. Патологія характеризується формуванням склеротичних бляшок на внутрішній поверхні судинних стінок. Ураженню піддаються великі й дрібні судини, в тому числі артерії головного мозку, стінки аорти та коронарні артерії серцевого м’яза.
Найчастіше патологію виявляють у осіб похилого віку.
Звуження судин призводить до недостатнього надходження кисню до мозку.
Серед основних симптомів атеросклерозу виділяють:
- підвищення артеріального тиску;
- сильний головний біль;
- координаційні порушення;
- безсоння;
- дзвін у вухах;
- загальну слабкість, нездужання;
- дратівливість;
- потемніння в очах перед відкриттям;
- збільшення пітливості;
- ознаки депресії;
- часткову амнезію.
При відсутності лікування наслідками атеросклерозу можуть стати інфаркт, ішемія або інсульт.
Ішемічна хвороба серця
Гіпертонічна хвороба, ускладнення якої виражаються в якості самостійних патологій, може стати причиною ішемії.
Тривалий перебіг гіпертонії призводить до того, що внутрішні органи, в тому числі й серце, страждають від кисневого голодування. Припинення постачання серцевого м’яза артеріальною кров’ю призводить до порушення процесів у системі коронарних артерій і стає причиною хронічного або гострого ураження міокарда.
Факторами, що сприяють розвитку захворювання, є:
- надмірне нервове напруження;
- фізичні навантаження;
- спадкова схильність;
- надлишок зайвої ваги;
- цукровий діабет.
Даному захворюванню найчастіше піддаються чоловіки у віковому діапазоні від 40 до 50 років.
Основним симптомом ішемії є біль у грудній клітині, що може віддавати в руку, віддавати в шию, обличчя і спину.
Лікування хворих повинно бути спрямоване на відновлення процесу кровообігу і поліпшення якості їх життя. Терапевтичні методи не завжди призводять до бажаного результату.
Найчастіше при ішемії застосовується аортокоронарне шунтування.
За відсутності своєчасно вжитих заходів патологія ускладнюється інфарктом.
Інфаркт міокарда
Одним із ускладнень при гіпертонічній хворобі є інфаркт міокарда.
Патологія проявляється некрозом ділянки серцевого м’яза, спровокованого гостро виниклою ішемією, при якій серцевий кровотік не відповідає потребам міокарда.
Настання інфаркту може відбутися після фізичного навантаження, переохолодження організму, сильних емоційних сплесків. Хоча в деяких випадках напад виникає і у сні.
Ознакою інфаркту є біль у грудях, що може віддавати в ліву верхню кінцівку, шию, щелепу і епігастральну ділянку.
Тривалість больових відчуттів при інфаркті становить близько 20 хвилин. При цьому біль може відрізнятися за характером і інтенсивністю. Відчуття можуть бути давлять, пекучими, стискають, сильними і слабкими.
Напади супроводжуються раптово виниклою слабкістю, порушенням зовнішнього дихання, запамороченнями, збільшенням пітливості, появою вираженого неспокою.
У таких хворих нерідко констатуються порушення серцевого ритму і стрибки артеріального тиску. Подібні прояви можуть спровокувати кардіогенний шок.
Інфаркт становить небезпеку для людського здоров’я і нерідко призводить до гострої серцевої недостатності та смерті.
Іноді повторні напади протікають без больових відчуттів.
Зняти біль на незначний час можливо за допомогою таблеток Нітрогліцерину.
Ниркова недостатність
Ниркові ускладнення при гіпертонічній хворобі обумовлені тривалим підвищенням артеріального тиску, результатом якого є гостра або хронічна ниркова недостатність.
Гіпертонія викликає звуження судин і призводить до порушення загального кровотоку.
Погане кровопостачання парних органів нерідко виникає на тлі ішемії. При цьому на початковому етапі захворювання ніяк себе не проявляє.
Виявити порушення можливо, спираючись на результати лабораторних аналізів.
Ознаки гострої ниркової недостатності:
- різке скорочення кількості виділеної сечі;
- слабкість, нездужання;
- поганий апетит;
- напади нудоти, що супроводжуються блюванням;
- сухість і лущення шкіри;
- порушення зовнішнього дихання;
- біль в ділянці серця;
- посилення серцевого ритму;
- головний біль;
- виникнення судом;
- непритомні стани.
При правильно підібраному лікуванні функції нирок відновлюються через 2 місяці.
Хронізація ниркової недостатності відбувається поступово. При цьому захворювання може протікати у прихованій формі. Виражена клінічна картина вимальовується на термінальній стадії хвороби.
Симптоми хронічної ниркової недостатності:
- слабкість, швидка втомлюваність;
- зникнення апетиту;
- сухість у ротовій порожнині;
- сильний головний біль;
- запах аміаку з рота;
- блідість і сухість шкірних покривів.
Характерною ознакою хронічної ниркової недостатності є уремія, яка характеризується підвищенням азотистих шлаків у крові.
При даній патології хворих ставлять на облік до нефролога. Несвоєчасна діагностика та лікування можуть привести до повної дисфункції нирок, при якій єдиним виходом буде трансплантація органу.
Порушення зорової функції
Артеріальна гіпертензія, ускладнення якої зумовлені тривалим впливом підвищеного тиску на судини, може стати причиною порушення зорових функцій.
Ознакою патології внутрішньоочного кровообігу, в результаті якого знижується зір, є виникнення мурашок перед очима.
З часом гіпертонія призводить до тромбозу судин у сітківці ока.
Якщо зростання артеріального тиску спричинить за собою спазмування або пошкодження судин сітківки, то ситуація закінчиться набряком диска зорового нерва і крововиливами. Результатом цього може стати повна сліпота.
Цукровий діабет
Цукровий діабет не є наслідком гіпертонічної хвороби, однак у гіпертоніків з даним діагнозом інфаркти виникають частіше. Обидва захворювання ускладнюють перебіг один одного і погіршують загальний стан людини.
Ймовірність розвитку ускладнень при артеріальній гіпертензії у діабетиків набагато вища. Найпоширенішими з них є:
- ниркова недостатність;
- кисневе голодування мозку.
Цукровий діабет — це хронічне захворювання ендокринної системи, що характеризується стійким збільшенням вмісту цукру в крові і порушенням усіх видів обміну речовин в організмі. Лікування діабету повинно бути спрямоване на нормалізацію рівня цукру в крові.
Зниження потенції
На чоловічу потенцію впливають багато факторів. Одним з них є артеріальна гіпертонія. Багато чоловіків протягом тривалого часу не звертають уваги на підвищення артеріального тиску і продовжують вести активний спосіб життя, поки не зіткнуться зі статевою дисфункцією.
Якісна ерекція забезпечується припливом крові до статевого члена, за який відповідають кровоносні судини. При підвищеному артеріальному тиску вони втрачають еластичність, результатом чого стає зниження потенції. Крім того, гіпертонія може стати причиною різних ускладнень, пов’язаних з функціональними особливостями серцево-судинної та ендокринної систем. Варто враховувати, що тиск є навантаженням для організму.
При поганій потенції у чоловіків можливе виникнення психологічних проблем. Зазнаючи невдачі в інтимному житті, чоловік втрачає впевненість у собі, починає зловживати алкоголем, заганяючи захворювання в глиб.
Єдино вірним способом виправити ситуацію є корекція способу життя, відмова від шкідливих звичок і дотримання дієти.
