Все про вітаміни та мінерали
В даному розділі Ви знайдете повний опис всіх відомих і маловивчених вітамінів та мінералів, для зручності всі вітаміни та мінерали зібрані в одному розділі, з описів ви дізнаєтеся в яких продуктах найбільше містяться, їх роль для організму людини, добова норма.
Слід пам’ятати, що не завжди вітаміни приносять користь, яких не вистачає, а якихось надмірно, що призводить до нездужання і різних проблем, що б знати які Вам вітаміни необхідні, уважно ознайомтеся з відповідними розділами. І пам’ятайте, користь вітамінів не в кількості, а в визначенні потреби в конкретному вітаміні.
Вітаміни: трохи історії
Ще в давні часи люди помічали, що незбалансоване харчування може призводити до виникнення різних захворювань. Особливо якщо в їжі відсутні якісь компоненти. А відновивши вживання відсутніх компонентів, майже завжди можна від цих хвороб позбутися.
Що знали про вітаміни в античності і в минулі століття
Так, в стародавньому Китаї знали, що відвар рисових висівок виліковує хвороба бері-бері (правда, такої назви для цієї хвороби тоді ще не придумали). Великий давньогрецький лікар Гіппократ встановив, що курячу сліпоту можна лікувати, вживаючи в їжу печінку. Він же першим описав основні ознаки цинги і запропонував її лікування за допомогою спеціальної дієти, а в 1601 р Дж. Ланкастер з метою профілактики цинги в наказовому порядку зобов’язав включити лимони в раціон моряків англійського військово-морського флоту.
У 18 столітті широко починають використовувати жир з печінки тріски для лікування рахіту. У 1785 році італійський лікар Марзарі визначив, що у людей, що харчувалися виключно стравами з кукурудзи, виникає пелагра.
Відкриття вітамінів
У 1816 р французький фізіолог Ф. Мажанді завершив серію експериментів, в ході яких він встановив, що тварини, які харчуються штучними кормами, не можуть залишатися здоровими, незважаючи на те, що білків, жирів і вуглеводів в раціоні цих тварин було досить. А російський вчений М. І. Лунін, проводячи аналогічні, але більш глибокі експерименти, в 1880 р довів, що крім білків, жирів, вуглеводів, води і мінеральних солей для нормального росту і розвитку, та й для самого життя тварин необхідні ще якісь -то речовини, які містяться в природних продуктах харчування і відсутні в штучних.
Перший вітамін в чистому вигляді отримав польський біохімік К. Функ. У 1912 р він виділив з концентрату рисових висівок речовину, згодом назване вітаміном B1. Він же запропонував термін “вітаміни”, від лат. vita + amin – “аміни життя”, тому що отримане ним речовина містила аміногрупу, тобто було аміном. І хоча згодом виявилося, що далеко не всі вітаміни містять в своєму складі азот, термін “вітамін” прижився і став загальновживаним.
Основні успіхи у вивченні вітамінів були зроблені в 30-і роки 20-го століття. Саме в цей період були виділені в чистому вигляді майже всі нині відомі вітамінні речовини, встановлена їх структура, хімічні властивості і значення для організму.