Бланк із позначкою «позитивно» майже завжди викликає тривогу, хоча сам по собі цей рядок не є діагнозом. Імуноферментний аналіз (ІФА) лише фіксує, що в крові знайдено антитіла або антигени до конкретного збудника. Що саме це означає у вашому випадку, вирішує лікар, який зіставляє цифри з симптомами, анамнезом і попередніми обстеженнями.
Що показує імуноферментний аналіз
Метод ґрунтується на здатності імунної системи виробляти специфічні білки у відповідь на чужорідну частку. Такою часткою може бути антиген збудника інфекції, а в окремих випадках — компонент чужої крові, що не збігається за групою. Імунна система розпізнає її й запускає вироблення імуноглобулінів.
Імуноглобуліни з’єднуються з чужорідними молекулами, утворюючи імунний комплекс. У такій зв’язаній формі організму легше розпізнати й знешкодити чужорідні частки. Кожному типу мікроорганізму відповідає свій набір антитіл, і саме на цій специфічності будується лабораторна діагностика.
Технологія застосовується вже кілька десятиліть. За цей час удосконалили процедуру проведення та підвищили точність результатів. Головна перевага методу — висока чутливість. Водночас є й обмеження: дослідження шукає наперед заданого агента, тому лікар має припускати його присутність в організмі, перш ніж призначати тест.
Як беруть матеріал і що відбувається в лабораторії
Найчастіше для ІФА беруть кров із вени. Зі зразка видаляють формені елементи, які можуть заважати дослідженню. В окремих випадках як біологічний матеріал використовують зішкріб зі слизової оболонки, спинномозкову рідину або навколоплідні води.
У лабораторії використовують спеціальні планшети з лунками, на стінках яких закріплені підготовлені частинки патогенних мікроорганізмів. Лаборант вносить туди забраний матеріал і спостерігає, чи утворюються імунні з’єднання. Якщо реакція відбулася, тест вважають позитивним.
Підготовка до здачі крові
Щоб результат був достовірним, аналіз здають натщесерце. За два тижні до забору матеріалу варто припинити прийом противірусних препаратів і антибіотиків — але тільки за погодженням із лікарем, який їх призначив. Курс лікування не можна переривати самостійно.
Які захворювання допомагає виявити ІФА
Дослідження оцінює стан імунітету та гормонального фону, застосовується для підтвердження онкологічних захворювань і низки патологій аутоімунного походження. Часто його призначають для діагностики паразитарних інвазій і вірусу герпесу 2 типу.
Серед захворювань, які можна підтвердити за допомогою ІФА:
- герпес різних типів;
- хелікобактерна інфекція;
- кліщовий енцефаліт;
- захворювання статевої системи;
- вітряна віспа;
- сифіліс;
- інші інфекції, зокрема спричинені різними коками.
Перелік неповний — його розширюють залежно від клінічної картини та підозри лікаря.
Що означає позитивний результат
Виявлення хоча б одного імуноглобуліну вже свідчить про те, що результат позитивний. Але різні класи антитіл розповідають різні історії про перебіг процесу.
| Клас антитіл | Про що може свідчити |
|---|---|
| IgM | Гостра стадія інфекційної патології. Достовірність підвищується, якщо одночасно виявлено IgA |
| IgA | Захворювання у прихованій формі або хронічний процес |
| IgG | Хронічна форма хвороби або період ремісії |
Негативний результат в окремих випадках може вказувати на хронізацію захворювання. Саме тому бланк не читають ізольовано: важливі й клінічні симптоми, і те, як давно вони з’явилися.
Коефіцієнт позитивності
У бланку може бути вказана лише наявність або відсутність збудника, а в інших випадках — кількісний показник. Іноді дослідження спрямоване на визначення рівня концентрації антитіл, і тоді розраховують коефіцієнт позитивності ІФА. Цей показник допомагає зрозуміти, як довго триває патологічний процес в організмі.
Читати коефіцієнт самостійно не варто: референтні межі відрізняються залежно від лабораторії, тест-системи та конкретного збудника. Цифра, що виглядає тривожно в одному бланку, може бути цілком очікуваною в іншому.
Що робити після позитивного тесту
Діагностикою та лікуванням інфекційних хвороб займається лікар-інфекціоніст, тому найчастіше саме він і призначає ІФА. З позитивним результатом слід іти до фахівця. Самостійні висновки та самопризначене лікування неприпустимі: розшифрувати показники без медичної освіти складно, а неправильна інтерпретація коштує втраченого часу.
На показники аналізу впливають куріння, вживання алкоголю та прийом деяких груп препаратів. Тому лікар може призначити повторне обстеження, щоб виключити похибку, або додаткові види досліджень для підтвердження діагнозу.
Позитивний ІФА — це привід для розмови з лікарем, а не готовий вирок. Водночас своєчасно проведене дослідження дає змогу встановити захворювання на ранньому етапі й вчасно призначити необхідне лікування. Найрозумніший крок після отримання бланка — записатися на консультацію й узяти з собою всі попередні результати, якщо вони є.
