Спориш звичайний, або Гірчак звичайний — однорічна невибаглива рослина. Виростає практично всюди: у садах, городах, дворах, біля доріг, на берегах річок тощо. Має й інші назви — гусячий шпориш, мурижок, пташина гречка тощо, завдяки своїм властивостям: швидко відновлює пошкоджені пагони.
Висота рослини від 15 до 70 сантиметрів. Має невелике сіро-зелене листя. Цвіте з квітня до кінця осені маленькими блідо-зеленими квітками. Дуже активно покриває ґрунт, створюючи так званий суцільний килим, що також сприяє пригніченню інших бур’янів. У деяких країнах його використовують у кулінарії.
Область поширення гірчака звичайного: практично всі материки, крім Антарктиди. Рослина не примхлива, але улюблені місця: витоптані поля, береги річок, стежки або дороги, а також сухі пасовища.
Лікувальні властивості споришу звичайного
Лікувальну цінність становить наземна частина рослини. Заготовки роблять у період цвітіння рослини (далеко від доріг і в суху погоду), рослину зрізають під корінь, як гриб, розстеляють на брезенті або тканині тонким шаром і підсушують добу. Досушують у темних місцях або на горищі, потім зберігають у бавовняних мішках до 2-х років.
Гірчак має такі лікувальні властивості: антибактеріальні та протизапальні, сечогінні, протиглисні, прискорює згортання крові.
Основні показання до застосування: хронічні хвороби сечовивідних шляхів і жовчнокам’яна хвороба, маткові або гемороїдальні кровотечі, у післяпологовий період або після абортів, при хворобах шлунка і кишечника. Зовнішньо використовується у вигляді компресів при наривах, гнійних ранах, фурункулах чи опіках.
Спориш звичайний справляє загальну тонізуючу дію на нервову систему, тому його застосовують при неврозах і нервовому виснаженні організму, а також при загальному занепаді сил. Також діє як спазмолітик при головних і ревматичних болях. Знижує артеріальний тиск.
Відвар зі споришу ефективний для зміцнення волосяних цибулин і позбавлення від лупи. Також у Стародавній Русі вірили, що спориш звичайний має велику силу, і щоб перейняти його силу, необхідно походити босим по траві-моріжку.
У сучасній медицині використовуються відвари і настоянки зі споришу, які справляють діуретичну і загальнозміцнюючу дію. У китайській медицині відвари застосовують як тонізуючі та жарознижувальні засоби. Для лікування захворювань шкіри готується мазь.
Також компреси з подрібненого споришу ефективні при набряклості ніг і суглобів.
Спориш трава — рецепти відварів і настоянок
Настоянка споришу звичайного
Беруть 30 г дрібно подрібненої трави, заливають 500 мл окропу, настоюють півгодини і проціджують. Приймають по столовій ложці до їжі 3 рази на день.
Спиртова настоянка зі споришу
Готують настоянку за рецептом вище, потім розбавляють у 70 % спирті 1 до 10. Приймають по 10 крапель до їжі 3 рази на день.
Від ран на тілі роблять таку примочку. Беруть свіжий спориш, дрібно нарізають і запарюють 5 хвилин, прикладають у вигляді компресу.
Від проносу допомагає гарячий відвар з хвоща і споришу. Беруть 100 г трави у співвідношенні 2 частини гірчаку і одну хвоща. Дрібно нарізають і кип’ятять 30 хвилин у літрі води, потім проціджують і приймають теплим по 100 г кожні чотири години. За день пронос повинен пройти.
Протипоказання трави спориш
Спориш містить багато кремнієвої кислоти, тому не рекомендується вживати відвари при наявності каменів у нирках і хвороб сечового міхура. Також протипоказано застосовувати вагітним. Людям, які мають тромбофлебіт і варикозне розширення вен, прийом відварів категорично протипоказаний.
