Блювота і пронос у дитини: причини, лікування, що робити

Причини блювоти і проносу в дітей

Як правило, пронос і блювання в дітей пов’язані з ротавірусною інфекцією, що вражає шлунок і кишечник. Ротавірус дуже заразний і часто поширюється серед дітей внаслідок недотримання правил особистої гігієни.

Вірус виділяється з калом. Якщо хворий не миє руки після туалету, вірус може потрапити на продукти, предмети і поверхні, а потім — передатися іншій дитині. Пил висохлих фекалій або краплі блювотних мас також можуть потрапляти у повітря і вдихатися дітьми. Вірус здатний кілька днів виживати на поверхнях або столових приладах.

Маленькі діти особливо уразливі до ротавірусної інфекції, тому що вони часто забувають мити руки після туалету або перед їжею і ще не виробили достатньо напружений імунітет.

Місця скупчення великої кількості дітей: дитячі майданчики, ясла і дитсадки є зонами підвищеного ризику поширення ротавірусної інфекції.

Ротавіруси перешкоджають засвоєнню рідини з перевареної їжі, тому основним симптомом цієї інфекції є пронос, а основним ускладненням — зневоднення.

Інші причини блювоти і проносу

У рідкісних випадках пронос і блювання в дітей можуть бути викликані не ротавірусом, а іншими причинами. До них відносять наступні:

• інші віруси — наприклад, аденовірус або норовірус;
• бактеріальна кишкова інфекція — після вживання недоброякісної їжі, зараженої стафілококами, сальмонелою, кишковою паличкою та іншими;
• паразитарні інфекції — наприклад, лямбліоз.

Діагностика гастроентериту в дітей

Діагностика гастроентериту проводиться на основі симптомів вашої дитини (проносу і блювоти), але іноді може знадобитися зразок калу на аналіз, щоб перевірити його на наявність вірусів, бактерій або паразитів.

Симптоми в дитини повинні пройти протягом п’яти—семи днів без спеціального лікування. Спеціальна лабораторна діагностика (взяття аналізів) вимагається лише в наступних випадках:

• якщо ваша дитина недавно була за кордоном у регіоні, де вона могла заразитися більш важким паразитарним інфекційним захворюванням;
• якщо пронос не проходить більше тижня;
• якщо в дитини є симптоми, зазвичай не пов’язані з гастроентеритом;
• у вашої дитини кров або слиз у калі;
• у вашої дитини ослаблений імунітет через хронічне захворювання, наприклад, гостру лейкемію, або як побічний ефект лікування, наприклад, хіміотерапії.

У деяких випадках крім аналізу калу може знадобитися аналіз крові або сечі, щоб виключити інші захворювання.

Початковою діагностикою причин блювоти і проносу в дітей займається педіатр. У разі виявлення ознак серйозної інфекції або паразитів педіатр може направити дитину до лікаря-інфекціоніста. За допомогою нашого сервісу ви можете знайти хорошого інфекціоніста самостійно.

Якщо симптоми гастроентериту з’явилися в дитини після поїздки в інший регіон або в зарубіжні країни, особливо з теплим кліматом, можна відразу звернутися до інфекціоніста. За допомогою нашого сервісу ви зможете швидко знайти хорошого педіатра або лікаря-інфекціоніста.

Лікування гастроентериту в дітей

Зазвичай дітей з блювотою і проносом можна лікувати вдома. У більшості випадків гастроентерит (кишковий грип) проходить через п’ять—сім днів.

Доглядаючи за своєю дитиною, вживіть заходів для запобігання розповсюдженню інфекції. Не пускайте дитину в дитячий садок або школу протягом щонайменше двох діб після останнього епізоду проносу або блювання.

Прочитайте докладніше про профілактику блювоти і проносу в дітей.

Лікування зневоднення

У ході лікування важливо визначити, чи немає у вашої дитини зневоднення.

Фактори підвищеного ризику зневоднення:

• дитина до 1 року (особливо перші 6 місяців);
• діти, народжені з пониженою масою тіла, до 2 років;
• рідкий стілець був 5 і більше разів за добу;
• блювота була 2 і більше разів за добу;
• прийняте питво тут же виходить з блювотою, дитина не може утримувати рідину;
• малюк відмовляється від грудного молока.

Зверніться до педіатра, якщо є ризик зневоднення або з’явилися перші симптоми зневоднення. Якщо ви не можете дочекатися лікаря (наприклад, стан дитини погіршується), зателефонуйте за номером швидкої допомоги — 03 зі стаціонарного телефону, 112 або 911 — з мобільного.

Педіатр або лікар швидкої допомоги, прийшовши на виклик, огляне дитину і прийме рішення про те, чи можна лікувати малюка вдома або необхідна госпіталізація в лікарню.

Дієта при гастроентериті

Якщо у вашої дитини немає ознак зневоднення і ймовірність їх розвитку невелика, продовжуйте годувати її як зазвичай, грудним молоком, іншими молочними продуктами або сумішами.

Якщо дитина вже звикла до твердої їжі, намагайтеся, щоб вона почала їсти, як тільки блювання припиниться. Як правило, рекомендуються прості продукти, багаті на вуглеводи, наприклад, хліб, рис або макарони.

Голодування не допоможе швидше припинити пронос і навіть може продовжити його. Не рекомендується пити соки або газовані напої, тому що вони можуть підсилити пронос.

Пероральна регідратація

Якщо у вашої дитини є ознаки зневоднення, крім вищевказаних рекомендацій, бажано використовувати для відпоювання спеціальні засоби для пероральної регідратації.

Зазвичай вони випускаються в пакетиках, і їх можна купити в аптеці без рецепта. Розчиніть порошок у воді, згідно з інструкцією. Цей розчин допомагає відновити запас солі, глюкози та інших важливих мінералів, які дитина втрачає разом з рідиною.

Якщо після того, як дитина випила розчин, її вирвало, почекайте 5-10 хвилин і дайте їй ще розчину. Нехай вона п’є повільно, хороший спосіб — давати їй ложку розчину кожні кілька хвилин. Зв’яжіться з педіатром, якщо кожен раз після прийому розчину вашу дитину рве.

Як правило, рекомендується давати дитині розчин для пероральної регідратації кожен раз, коли в неї виходить великий обсяг водянистого стільця. Об’єм розчину буде залежати від зросту і ваги дитини.

Проконсультуйтеся, який об’єм розчину давати вашій дитині, з лікарем або фармацевтом. Також рекомендоване дозування вказане в інструкції по застосуванню. Прочитайте докладніше про лікування зневоднення.

Інші методи лікування гастроентериту

Якщо ваша дитина відчуває біль і в неї підвищена температура, дайте їй парацетамол. Маленьким дітям може бути простіше проковтнути парацетамол в рідкому вигляді, ніж в таблетках. Дітям до 16 років не слід давати аспірин.

Як правило, кошти від блювоти (протиблювотні) і проносу при гастроентериті дітям не рекомендуються, тому що вони можуть мати побічні ефекти.

Для лікування гастроентериту (кишкового грипу) в дітей зазвичай не застосовуються антибіотики, тому що в більшості випадків хвороба має вірусну природу. Навіть блювота і пронос, викликані бактеріальною інфекцією, зазвичай проходять без антибіотиків. Самостійне використання антибіотиків для лікування легких варіантів гастроентериту підвищує ризик стійкості мікробів до антибіотиків. Ліки з цієї групи приймають тільки за призначенням лікаря, у важких випадках гастроентериту.

Лікування в лікарні

Госпіталізація, як правило, рекомендується лише у випадку, якщо в дитини є ознаки сильного зневоднення, в тому числі наступні:

• притуплення свідомості, наприклад, сонливість або несприйнятливість до навколишнього оточення;
• прискорене серцебиття;
• прискорене дихання;
• слабкий пульс.

Лікар може направити вас з дитиною в лікарню, якщо лікування вдома, в тому числі пероральна регідратація, не допомагає і стан малюка погіршується (наприклад, дитину постійно рве).

У лікарні для заповнення втрати рідини дитині встановлять назогастральний зонд (тонку трубку через ніс у шлунок), за допомогою якої будуть подавати рідину та ліки. Інший спосіб лікування зневоднення в лікарні — інфузійна терапія. Це введення рідин у вену за допомогою крапельниці. Більшість дітей добре реагують на лікування і можуть бути виписані через кілька днів.

Профілактика гастроентериту в дітей

Оскільки гастроентерит дуже легко передається від однієї людини іншій, важливо вжити заходів, щоб ваша дитина не заразила інших дітей.

Дотримуйтесь наступних рекомендацій, щоб попередити поширення інфекції:

• слідкуйте, щоб дитина ретельно мила руки перед їжею і після туалету;
• ретельно мийте горщик або унітаз з дезінфікуючим засобом після кожного нападу проносу або блювання, обов’язково мийте сидіння і ручку дверей;
• регулярно мийте руки, особливо після того, як ви змінили дитині підгузник або чистили горщик;
• виділіть дитині окремі рушники, білизну, столові прилади і посуд;
• при попаданні калу на одяг або постільну білизну періть їх окремо від інших речей при максимально високій температурі (наприклад, для постільної білизни — 60°С або вище), спочатку видаливши кал.

Дотримуйтесь карантину:

• не пускайте дитину в дитячий садок або школу протягом щонайменше двох діб після останнього епізоду проносу або блювання;
• не дозволяйте вашій дитині ходити в басейн, принаймні, два тижні після нападу проносу — навіть якщо в неї більше немає симптомів; дослідження довели, що протягом цього періоду ротавірус може передаватися іншим дітям через воду.

Прочитайте докладніше про профілактику поширення мікробів.

Профілактика кишкової інфекції

Дотримання правил гігієни харчування дозволить уникнути проносу і блювання в результаті харчового отруєння. Виконуйте наступні дії:

• регулярно мийте руки, поверхні та посуд гарячою водою з милом;
• не зберігайте разом сиру і готову їжу;
• зберігайте продукти в холодильнику при належній температурі;
• дотримуйтесь правил приготування їжі;
• ніколи не їжте продукти з вичерпаним терміном придатності.

Прочитайте докладніше про кишкову інфекцію (харчове отруєння).

Щеплення від ротавірусної інфекції

Зараз дітям можна зробити щеплення від ротавірусної інфекції, що допомагає захистити дітей від гастроентериту, який викликається ротавірусом.

Вакцина дається у вигляді крапель у рот, у три етапи. Рекомендується щеплювати дітей в інтервалі 6-32 тижня. Проміжок між прийомом наступних доз вакцини — 4-10 тижнів.

Основні побічні ефекти щеплення — пронос, блювота і підвищення температури тіла, але вони, як правило, проявляються помірно і швидко проходять.