Паранефрит — це гнійне запалення приниркової жирової клітковини, яка розташовується поруч з нирками. Це захворювання досить небезпечне тим, що «маскується» під інші захворювання нирок.
Подібна недуга найчастіше вражає людей у зрілому і похилому віці, хоча бувають винятки. У 80% випадків у пацієнтів спостерігається вторинний паранефрит, який виступає як один з наслідків важкого гнійно-запального процесу в самій нирці. При первинному паранефриті нирка залишається неушкодженою. Медики відзначають, що дві нирки вкрай рідко уражаються одночасно, найчастіше страждає ліва нирка.
Причини паранефриту
Це захворювання може виникнути через різні причини, однак його рушійним фактором є запальний процес, що виникає в нирці або поруч з нею. У приниркову жирову клітковину шкідливі мікроби потрапляють такими шляхами:
- безпосередньо з самої нирки (гострий пієлонефрит, піонефроз тощо);
- з розташованих поруч внутрішніх органів (жовчний міхур, підшлункова залоза, плевра, товста кишка та ін.);
- з інших віддалених і уражених органів за допомогою кровотоку або впливу мікробів (при ангіні, фурункулах, отиті, карбункулі, циститі, холециститі, тонзиліті тощо):
- при механічних пошкодженнях приниркової області (сильні удари, наслідки операції).
Часто справжнє джерело інфекції лікарі не в силах встановити. Однак відомо, що первинний паранефрит збуджують особливі грампозитивні бактерії, а вторинний — інші бактерії разом з кишковою паличкою.
Крім того, паранефрит — це ускладнення іншого ниркового захворювання, тому якщо у вас є проблеми з цим органом, краще відкинути жарти в сторону і зайнятися своїм лікуванням.
Симптоми і форми паранефриту
Ми вже писали вище, що за формою виникнення паранефрит буває первинним і вторинним. Залежно від того, де саме розташовується осередок паранефриту, розрізняють верхній, нижній, передній, задній і тотальний паранефрит. Також говорять про хронічний і гострий паранефрит.
При гострому паранефриті у пацієнтів спостерігаються такі симптоми:
- висока температура, що супроводжується ознобом;
- ниючі болі в області поперекового відділу, які можуть посилюватися при вдиху;
- у поперековій області і в області живота спостерігається болючість м’язів і ущільнене пухлиноподібне утворення;
- почервоніння шкірних покривів на попереку, їх набряклість;
- загальна слабкість, апатія, млявість і швидка стомлюваність;
- безсоння;
- втрата апетиту, як наслідок — втрата ваги;
- зміна хімічного складу сечі, нехарактерний колірний відтінок;
- згинання хребта в хвору сторону;
- поширення хвороби на поперековий м’яз, внаслідок чого пацієнт не може розігнути ногу в тазостегновому суглобі.
Люди, які до цього не мали проблем з нирками, швидше за все, поспішать звернутися до лікаря. Однак ті, у кого є хронічні захворювання нирок, можуть не звернути уваги на біль і колір сечі. Важливо не упустити цей момент, тому що наслідки можуть бути найкатастрофічнішими.
Діагностика та лікування
Самостійно лікувати паранефрит не можна. Лікування повинен контролювати компетентний лікар. Діагностувати цю недугу вкрай важко. Її симптоми дуже часто плутають зі звичайною інфекцією і поміщають хворого в терапевтичні або інфекційні відділення. Саме тому лікар повинен правильно діагностувати хворобу. У цьому йому допомагає пункція приниркової клітковини. Якщо в ній гній — велика ймовірність, що у пацієнта паранефрит.
Крім пункції хворий в обов’язковому порядку здає загальний аналіз крові і сечі. Його направляють на ультразвукове дослідження нирок, а також на екскреторну урографію. Для точності результатів (місце і характер паранефриту) вдаються до комп’ютерної томографії.
Лікування паранефриту проводиться за допомогою якнайшвидшого хірургічного втручання. Над тим місцем, де спостерігається патологічне випинання новоутворення, розтинають шкіру, лікарі починають виводити гній назовні. Якщо сильно уражена нирка, то її видаляють. Операція триває кілька годин.
Після того, як операція була проведена, хворий потребує строгого постільного режиму і тривалого реабілітаційного періоду. Йому призначаються особливі антибіотики, які повинні убезпечити його від запалення рани. Ці ліки дуже сильні і призначаються тільки лікарем.
Якщо паранефрит був виявлений на початковій стадії, лікарі намагаються врятувати пацієнта, не вдаючись до хірургічних методів. Звичайно, антибіотики хворого не вилікують, але допоможуть уповільнити прогрес.
Після операції хворий повинен поступово повертатися до нормального життя, особливу увагу приділяти своєму харчуванню. Він повинен виключити з меню солоні, кислі, жирні страви. Крім того, хворий повинен підтримувати гігієну і чистоту, щоб інфекція знову до нього не добралася. Також через деякий проміжок часу пацієнтові призначаються фізіотерапевтичні методи: грязелікування, масаж, ультрафіолетове опромінення. Протягом усього життя хворий повинен буде правильно харчуватися, займатися дозволеними фізичними вправами, проводити час на свіжому повітрі.
