Рак легенів – це онкологічне захворювання, яке характеризується утворенням злоякісної пухлини в легенях. За статистикою, у перший рік після встановлення діагнозу помирають 72 людини зі 100. Здебільшого рак легенів діагностують у чоловіків (у 8 випадках з 10), оскільки багато представників сильної статі курять, а куріння вважається головною причиною розвитку цього захворювання. Крім того, рак легенів – бич літніх чоловіків. За статистикою, 70% усіх випадків виявлення подібного ракового новоутворення припадає на людей віком від 60 років.
Найчастіше ракова пухлина виникає в правій легені, причому локалізується у верхній частині легені. Це можна пояснити тим, що верхні частки легень характеризуються хорошим повітрообміном і особливою анатомічною будовою, тому шкідливі речовини (тютюновий дим, сторонні тіла) спрямовуються саме в ці зони, затримуються там і сприяють утворенню пухлин.
Причини утворення злоякісної пухлини
Вчені не можуть виділити якийсь конкретний фактор, що провокує розвиток цієї онкології. Проте фахівці схильні поділяти всі фактори, що сприяють утворенню легеневої пухлини, на ті, які залежать від людини, і ті, на які дії людей ніяк не можуть вплинути.
До постійних, тобто до тих, на які людина не в змозі вплинути, належать такі фактори:
- погана спадковість;
- інші онкологічні утворення у хворого;
- різні хвороби, пов’язані з функціонуванням легень.
Сама людина також може спровокувати розвиток раку легенів. У цьому випадку найголовнішими факторами утворення онкології можна вважати:
- куріння, у тому числі пасивне;
- погану екологічну ситуацію, забруднені повітряні маси;
- контакт з отруйними речовинами (радоном, нікелем, миш’яком, азбестом та ін.);
- радіоактивне випромінювання;
- роботу, пов’язану з виробництвом льону або бавовняних виробів.
Коли людина курить, разом із тютюном вона вдихає канцерогени, які, потрапляючи в легені, осідають на слизовій оболонці бронхів і поступово руйнують її. Крім того, ці шкідливі речовини не залишаються в легенях, вони потрапляють у кров і розносяться по всьому організму, тому тютюнопаління шкодить не тільки легеням, а й деформує інші внутрішні органи. Чим більше сигарет людина викурює за день і чим триваліший її «курильний» стаж, тим вищі шанси, що в доступному для огляду майбутньому їй діагностують рак легенів. Наприклад, якщо людина звикла викурювати за день по 2-3 пачки сигарет, ризик утворення ракової пухлини в легенях збільшується в 20 разів.
Найстрашніше, що шкідливі речовини, які надходять в організм у процесі куріння, ніколи не виводяться з організму. Поступово легені запеклого курця деформуються, набувають темного кольору. У них навіть змінюється структура: ніжна легенева тканина стає схожою на жорстку гуму.
Якщо людина змогла відмовитися від цієї згубної звички, у неї зменшується ризик утворення пухлини в легенях, оскільки з часом пошкоджені через тютюнопаління клітини заміщаються новими. Однак цей процес вимагає багато часу – від 15 до 25 років.
Крім того, пасивне куріння також загрожує негативними наслідками. Дослідження показали, що ті люди, які постійно спілкуються з курцями і знаходяться поруч з ними в момент, коли останні затягуються тютюновим димом, хворіють на рак легенів частіше, ніж інші некурящі представники людства.
Забруднення атмосфери, шкідливе виробництво, вдихання отруйної пари також справляють несприятливий вплив на здоров’я наших легень. Вважається, що проживання поруч із металургійними заводами прирівнюється до пасивного куріння, тому варто уважно поставитися до вибору місця, де буде розташовуватися ваш будинок.
Види раку легенів
Наука розрізняє кілька класифікацій цього захворювання, назвемо найпопулярніші.
Отже, залежно від різновиду клітин, з яких складається легеневе утворення, рак легенів поділяється на дрібноклітинний і недрібноклітинний.
Дрібноклітинний рак зустрічається досить рідко, проте вважається небезпечнішим, ніж крупноклітинний. Він швидко дає метастази в інші внутрішні органи, утруднюючи лікування. Такий тип раку здебільшого спостерігається у завзятих курців.
Недрібноклітинний рак діагностується в 70% випадків. Він поділяється на плоскоклітинний, крупноклітинний і залозистий (аденокарцинома). Плоскоклітинний розвивається повільніше за інших, практично ніколи не дає метастаз. Залозистому типу недрібноклітинного раку також притаманний повільний розвиток, однак аденокарциномі властивий розвиток з клітин, що виробляють слиз.
Залежно від локації рак легенів поділяється на центральний і периферійний. Якщо перший розташовується у великих бронхах і проявляє себе практично відразу, то другий локалізується на периферії легень і виявляється випадково, під час флюорографічного огляду. Периферійний тип зустрічається рідше, ніж центральний.
Крім двох представлених класифікацій широко поширена класифікація TNM, розроблена П’єром Денуа.
Симптоматика і стадії захворювання
Іноді рак легенів протікає без специфічних симптомів, людина просто починає втрачати вагу, швидко втомлюватися. У неї спостерігається часта зміна настрою, безпричинна лихоманка, занепад сил.
До специфічних симптомів раку легенів належать:
- Постійний кашель надсадного характеру з мокротою. Напади такого кашлю настають раптово, іноді людина може спостерігати зеленувате мокротиння – показник запальних процесів у легенях.
- Кровохаркання. Згустки крові, що виділяються під час кашлю, повинні насторожити вас. Навіть якщо діагноз раку легенів не підтвердиться, пам’ятайте, що кровохаркання – основна ознака туберкульозу.
- Задишка. Через те, що легенева тканина деформується, а пухлина заважає вільному проходженню повітряних потоків, людині стає важко дихати.
- Болі в ділянці грудної клітки. Зі збільшенням розмірів пухлини збільшується її тиск на сусідні органи.
- Набряки, біль у суглобах, гикавка, захриплість. Усі ці ознаки можуть з’явитися у людини внаслідок поширення пухлини, коли вона дає метастази.
Лікарі розрізняють 4 стадії раку легенів. Кожна з них має свої специфічні особливості.
Перша стадія найбезпечніша для життя людини. У неї досить оптимістичний прогноз, пухлина не дає метастаз і не перевищує 4 см. Друга стадія відрізняється більшим розміром пухлини, яка в змозі прорости крізь легеневу оболонку. Третя і четверта стадії вкрай небезпечні для здоров’я людського організму. Пухлина дає метастази, зачіпає інші внутрішні органи. Виживаність на цих стадіях украй мала – від 1 до 20%.
Діагностика та лікування
Як ми вже писали раніше, іноді рак легенів може протікати без видимих симптомів і виявитися випадково. Однак у більшості випадків лікар може запідозрити захворювання за скаргами пацієнта. Тоді хворому треба буде пройти різні обстеження, що включають аналіз сечі і крові, рентгенографію грудної клітки, комп’ютерну томографію, цитологічне дослідження мокротиння, біохімічне дослідження крові. Крім того, нерідко застосовуються біопсія легень, сканування кісток, хворому рекомендують зробити аналізи на онкомаркери.
Досвідчений лікар призначає пацієнтові подібний комплекс заходів через те, що на цей час не існує методики, яка б дозволяла зі стовідсотковою гарантією відрізнити злоякісну пухлину легені від інших захворювань.
Лікування ракової пухлини легені розробляється індивідуально, залежно від ступеня і різновиду ракового утворення. Чималу роль відіграє загальний стан пацієнта і можливі протипоказання.
Провідними методами лікування цього захворювання є хіміотерапія, радіотерапія і хірургічне втручання.
При хірургічному втручанні видаляється сама пухлина, а також частина або вся легеня, залежно від ступеня її ураження. Операція є найбільш ефективним способом боротьби з раком легенів, однак не завжди її можна здійснити. Якщо метастази встигли поширитися на інші органи, а також якщо пацієнт хворий на будь-які тяжкі супутні захворювання, то операція не проводиться.
Радіотерапія спрямована на повне усунення ракових клітин, які могли залишитися після хірургічного втручання. Разом із хіміотерапією ці методи показують хороші результати, перешкоджають зростанню і поширенню ракових клітин.
Щороку від раку легенів помирають тисячі людей. Щоб не допустити виникнення цього захворювання, потрібно відмовитися від куріння, своєчасно проходити флюорографію, а також намагатися уникати впливу канцерогенних чинників на людський організм.
