Найпомітніша проблема зі стопами у дітей виявляється не на прийомі в ортопеда, а вдома — коли дитина ввечері скаржиться, що ноги втомилися, а устілки взуття стерті з внутрішнього боку. Плоскостопість справді належить до поширених ортопедичних порушень у дітей, і батьки часто першими помічають її ознаки. Але є важлива умова: до 4–5 років звід стопи ще не сформований, тому побачити на відбитку «плоску» ногу в малюка цілком нормально. Розберемося, коли спостереження вдома справді інформативне, як зробити простий тест і на що звертати увагу ще до візиту до лікаря.
Що таке плоскостопість і чому вона впливає не лише на ноги
При плоскостопості сплощується поздовжній звід стопи, рідше — поперечний. Через це стопа розпластується по опорній поверхні, а навантаження розподіляється неправильно — не лише на саму стопу, а й на ноги та хребет.
Основна робота склепінь стопи — амортизувати під час ходьби й підтримувати правильну установку хребта. Пружинить вона завдяки особливій будові зв’язок і кісток. Коли формується плоскостопість, цей механізм ламається: навантаження перерозподіляється на інші ділянки. Наслідки — викривлення хребта, деформації суглобів ніг і неприємні відчуття в ділянці стопи. Саме тому важливо вчасно помітити проблему й звернутися до лікаря, щоб почати лікування, а не чекати, поки деформація закріпиться.
Чому виникає плоскостопість у дітей
Єдиної причини немає. Зазвичай діє одразу кілька факторів, які поступово змінюють анатомію кісток і зв’язок. Серед них можна виділити ті, що найчастіше реалізуються в плоскостопість.
Спадковість і будова сполучної тканини
Один із провідних чинників — несприятлива спадковість. Від батьків до дітей передається схильність до проблем зі стопою: особливості будови сполучної тканини й зв’язкового апарату, установка ніг, формування кісток. Якщо плоскостопість є в одного з батьків, ризик для дитини вищий. Але це не означає, що патологія обов’язково проявиться в повній мірі — схильність і діагноз не одне й те саме.
Навантаження, вага та види спорту
Додаткові фактори ризику — підвищені навантаження на стопи й окремі види спорту, які призводять до деформацій. Небезпечна зайва вага й ожиріння в ранньому віці, коли діти лише починають ходити, а звід стопи тільки формується. Якщо з раннього дитинства займатися видами спорту, що травмують зв’язки й суглоби — гімнастика, балет, акробатика, важка атлетика, — це загрожує проблемами у формуванні зводу.
Вроджені особливості, паралічі та травми
Нерідко причинами стають вроджені аномалії розвитку й функціонування зв’язок та м’язів: їхнє недорозвинення, слабкість або аномальна рухливість. Плоскостопість може сформуватися й через параліч м’язових елементів і зв’язок на стопі внаслідок вроджених чи набутих патологій. Трапляються й травми в ділянці стопи, які порушують нормальний ріст і розвиток кістково-м’язових елементів.
Фактори, на які батьки можуть вплинути
Частина причин пов’язана зі змінами способу життя, і саме тут батьки здатні дещо змінити. Багаторічні медичні спостереження показали, що випадки плоскостопості серед сільських жителів виявляються значно рідше, ніж у містян. Причина проста: діти, які живуть у селах, частіше ходять босими нерівними, рельєфними поверхнями. Це тонізує м’язи стопи й допомагає розвитку її зв’язкового апарату.
Для профілактики проблем зі стопами й ходою корисно ходити босоніж по піску, траві, дрібних камінцях або килимках, що імітують нерівності поверхонь. Таке навантаження тонізує м’язи та розвиває зв’язковий апарат.
Прогресування плоскостопості вважають однією з хвороб цивілізації. Причина — низька рухова активність дітей: малі навантаження на стопи при сидінні вдома, статичні пози, дефіцит загальних рухів, а отже й слабший скелет та менш міцні зв’язки.
Суттєво впливає й носіння неправильно підібраного взуття. Не можна доношувати взуття за старшими, носити тісне, вузьке, з м’якою підошвою. Але й постійне носіння так званого «ортопедичного» взуття без показань лікаря теж неприйнятне.
Іноді плоскостопість формується з раннього віку, але може виникати й у школярів та навіть підлітків — усе залежить від поєднання багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів.
З якого віку спостереження вдома стає інформативним
За розвитком стопи дитини варто стежити від народження, спостерігаючи за формуванням ніг і ходи. Діти нерідко народжуються з деформаціями стоп і неправильною їхньою установкою — вальгусні або варусні стопи, тобто вивернуті всередину чи назовні. Такі деформації потребують корекції від самого початку. Якщо ж ніжки спочатку нормальні, але з початком ходіння з’являється клишонога хода, варто проконсультуватися з ортопедом.
До 4–5 років звід стопи ще не сформований, і зовнішній вигляд стоп при постановці на поверхню відрізняється від дорослого. Тому розпізнати плоскостопість реально вже пізніше — після п’ятирічного віку. Лікарі, втім, можуть запідозрити проблеми за певними ознаками раніше, тому й існують профілактичні огляди ортопеда: у три місяці, у 12 місяців, а потім у 4–5 років.
У ранньому віці, особливо поки малюк не ходить, у ділянці склепіння стопи розташовано багато підшкірної клітковини, яка робить стопи плоскими. У міру ходіння, розвитку м’язів і зв’язок, росту кісток формується звід, і стопа набуває свого особливого вигляду. Повне формування типове для п’яти років — остаточно встановити діагноз можна саме в цьому віці. Якщо з цього ж віку почати корекцію, ситуацію можна виправити. Після 9–10 років і в дорослому віці робити це вкрай складно: коригувати звід у міру його остаточного формування значно важче.
Симптоми й ознаки плоскостопості в дітей
Виявляти основні ознаки плоскостопості в домашніх умовах цілком реально, і велика роль тут саме в батьків, які постійно спостерігають дитину. Варто відзначати:
- швидке стомлення малюка зі скаргами на біль і втому в ногах надвечір;
- набряклість ніг і сліди від гумок шкарпеток та ремінців взуття;
- ниючі відчуття й біль після тривалого стояння або ходіння;
- швидке зношування взуття з внутрішнього боку, стоптування всередину;
- неправильну постановку ніг при ходінні — носками всередину з розставленими п’ятами;
- розширення стопи, вростання нігтиків, викривлення пальців;
- мозолі від взуття й натоптиші, пов’язані зі зміною форми ніг і опорою на неправильні точки.
Якщо в дитини 4–5 років швидко настає втома на прогулянці від тривалого ходіння чи бігу, з’являються скарги на біль у ногах або порушується хода — це привід звернутися до лікаря без зволікань.
Ступені вираженості плоскостопості
За вираженістю проблеми виділяють чотири ступені тяжкості — від найлегшої до серйозних змін.
| Ступінь | Що відбувається зі стопою | Коли з’являються скарги |
|---|---|---|
| Перший | Біль у ділянці стопи | Після тривалого навантаження; набряки й стомлення — під час довгих прогулянок і активних фізичних навантажень |
| Другий | Виражена деформація внутрішнього зводу — він помітно нижчий, поздовжній звід розширюється | Набряклість надвечір, підошва ущільнюється до кінця дня |
| Третій | Значне сплощення стопи з розпластуванням і розширенням передньої ділянки, великий палець починає відхилятися назовні | Біль при будь-яких навантаженнях; полегшення дають ортопедичні устілки та взуття, виготовлене на замовлення |
| Четвертий | Різке сплощення зводу, розгортання стопи | Сильний біль; лікування лише оперативне |
На третьому ступені може знадобитися навіть оперативна корекція, хоча можливе виправлення й консервативними методами.
Як перевірити стопу дитини вдома
Найпростіший спосіб — зробити відбиток стопи на аркуші паперу формату А4, попередньо змастивши поверхню стопи маслом або кремом. Далі треба поставити ногу на аркуш рівно й проаналізувати відбиток. Можна поставити дитину однією ногою на один аркуш, другою — на другий, і порівняти відбитки між собою.
Якщо на відбитку з внутрішнього боку немає виїмки, це вказує на наявність деформації. Якщо ж відбиток має рівну зовнішню й вигнуту дугою внутрішню поверхню з вирізом — найімовірніше, проблеми немає.
Що ще можна оцінити самостійно
Поза відбитком варто подивитися на кілька побутових деталей. Як дитина ставить ноги при ходьбі: чи не заходять носки всередину, чи не розставлені п’яти. Як швидко зношується взуття і з якого боку. Чи скаржиться дитина на втому саме надвечір, а не зранку. Чи залишаються сліди від ремінців і гумок. Сукупність цих спостережень дає лікарю значно більше, ніж один тест.
Як плоскостопість підтверджують у медичних умовах
У поліклінічних умовах визначають кілька показників, які уточнюють картину.
- Плантографія — методика, схожа на домашнє визначення. Зазвичай застосовують крем, розчин Люголя або інші фарбувальні склади, щоб отримати чіткий відбиток кожної ноги.
- Подометричний індекс — розрахунок із певними коефіцієнтами. Визначають висоту ступні, множать її значення на 100, а потім ділять результат на довжину ступні. У нормі індекс коливається від 29 до 31 одиниці. Якщо результат 28 і менше, ймовірна наявність плоскостопості; при 25 і менше плоскостопість виражена — потрібне звернення до ортопеда й визначення тактики лікування.
- Рентгенографія стопи — найточніше відображає проблему. Знімки роблять у прямій і бічній проєкції.
Як виправляти положення стопи в дітей
Якщо є спадкова схильність, важливо проводити заходи для зміцнення м’язового й зв’язкового апарату стопи, щоб не дати плоскостопості прогресувати. Тактику лікування визначають, виходячи з віку, стадії та форми плоскостопості.
Ключовий момент: методики працюють лише в комплексі, у поєднанні кількох впливів одночасно. Показано носіння спеціального коригувального взуття, заняття лікувальною фізкультурою, ходіння босоніж нерівними поверхнями. Особливо влітку діти мають якомога більше ходити роззутими по піску, траві або камінцях. Додаткові домашні комплекси вправ підбирає лікар.
Корисне ходіння голими ніжками по гальковому пляжу на морі. Подібне можна організувати й удома, зібравши камінці та використовуючи їх для занять. Сенс такої практики не в самій «екзотиці», а в нерівній поверхні, яка змушує м’язи стопи працювати.
Чого краще не робити
Не варто купувати ортопедичне взуття самостійно, без показань лікаря, і не можна доношувати взуття за старшими дітьми. Тісне, вузьке взуття з м’якою підошвою не допомагає сформувати звід, а лише створює додаткові умови для деформації. Так само не варто чекати до підліткового віку: після 9–10 років коригувати звід значно складніше, а в дорослому віці — вкрай складно.
Коротко про головне
До 4–5 років плоский вигляд стопи — радше норма, ніж діагноз. Після п’яти років відбиток стопи на аркуші паперу вже дає батькам орієнтир: відсутність виїмки з внутрішнього боку варто показати ортопеду. Найкорисніше, що можна зробити вдома ще до візиту до лікаря, — це спостерігати за втомою, ходою, зношуванням взуття й давати дитині більше руху нерівними поверхнями. Корекція працює в комплексі й тим ефективніша, чим раніше вона почата.
