Норми прямого і непрямого білірубіну в крові (пов’язаний і вільний)

У крові виявляється прямий і непрямий білірубін. Ця речовина є компонентом жовчі. Його синтез відбувається в момент розпаду складних білків крові, що містяться в червоних кров’яних тільцях. Значення цього показника дає уявлення про функціонування жовчовивідних шляхів і печінки.

Норми прямого і непрямого білірубіну в крові (пов'язаний і вільний)

Відмінності фракцій і для чого вони потрібні

У клітинах селезінки, кісткового мозку і печінки розпадаються червоні кров’яні тільця, вивільняючи гемоглобін. У результаті ланцюга біохімічних реакцій білкова частка молекули перетворюється в білірубін. Відмінність зв’язаного і вільного типів з’єднання виражається в наступному:

  1. У момент синтезу гемоглобіну білірубін є непрямим (вільним, непов’язаним). Він відрізняється поганий растворяемостью у воді, але в ліпідах добре засвоюється. Тому володіє здатністю проникати в мембрани клітин і порушувати метаболізм. У первинному стані речовина не виводиться нирками і володіє токсичними властивостями.
  2. В печінку з’єднання транспортується альбумінами. Тут відбувається взаємодія з глюкуроновою кислотою, що утворюється білірубін-глюкуронід. Це розчинна нетоксична фракція (пов’язана, пряма). У такому вигляді організм виводить речовина з допомогою сечовидільної системи і кишечника.

Норми прямого і непрямого білірубіну в крові (пов'язаний і вільний)

Речовина в складі жовчі досягає кишечнику, де відбувається відщеплення глюкуронової кислоти і перетворення в іншу речовину — уробіліноген. У тонкому кишечнику частина цього з’єднання потрапляє в кровотік, а інша частина виводиться.

Важливий своєчасний вивід з організму продукту розпаду молекул гемоглобіну. З-за порушених процесів перетворення непрямої фракції відбувається збільшення рівня білірубіну в крові. Ситуація супроводжується інтоксикацією.

Нормальні значення

Існує поняття загального показника, який позначає сумарний рівень обох фракцій:

  1. Середній показник норми — від 3,4 до 17,1 мкмоль/л.
  2. У період вагітності у жінок часто підвищена кількість речовини, тому нормальним вважається рівень від 5 до 21,2 мкмоль/л.
  3. У дітей першого місяця життя відрізняється норма білірубіну, у новонароджених показник нестабільний. Відбувається заміщення фетального гемоглобіну на дорослий. При цьому розпад еритроцитів відбувається активно. У дітей в цей період рівень речовини може становити 50 або 60 мкмоль/л, нормою вважаються різкі перепади до 210-250 мкмоль/л.

Норми прямого і непрямого білірубіну в крові (пов'язаний і вільний)

Для визначення клінічної картини має значення співвідношення фракцій у показнику. Непряма займає близько 80%, прямий — 20%:

  1. Норма прямого білірубіну у дорослих становить 1,7-5,1 мкмоль /л, непрямий — від 3,4 до 16,5 мкмоль/л.
  2. У новонароджених пряма фракція може бути в межах 0,5-12,4 мкмоль/л, непрямий — від 23,5 до 197,6 мкмоль/л.

На бланках різних лабораторій можуть відрізнятися зазначені нормативи в залежності від статі та віку пацієнта.

Причини відхилень

У рідкісних випадках спостерігається зниження кількості білірубіну. Це може відбуватися при вагітності, ішемічної хвороби серця або внаслідок прийому аскорбінової кислоти.

Частіше зустрічаються ситуації, коли показник підвищується. Перевищення норми непрямої фракції говорить про збільшення розпаду гемоглобіну. Якщо підвищений прямий білірубін, ситуацію пов’язують з порушенням відтоку утворилася жовчі. Однією з причин може стати закупорка жовчних проток.

Основні причини підвищення загального показника:

  1. Порушений метаболізм речовини в печінці.
  2. Утруднений відтік жовчі.
  3. Прискорився розпад еритроцитів.

Норми прямого і непрямого білірубіну в крові (пов'язаний і вільний)

Викликати порушення можуть наступні патології:

  1. Захворювання, що супроводжуються руйнуванням еритроцитів (гемолітичні анемії). Виникають внаслідок генних патологій, порушеної структури еритроцитів і гемоглобіну. Можуть розвиватися після низки перенесених хвороб, оперативних втручань, проходження ряду препаратів. Патологія може бути пов’язана з порушенням роботи імунної системи.
  2. Хвороби печінки. Нестача вітаміну B12, порушення кровопостачання, гепатити різної етіології, цироз і рак викликають розлад функції печінки. Може знешкодження білірубіну і його висновок.
  3. Холестаз. Жовчний застій виникає внаслідок запальних захворювань, інфекції або утворення пухлини. Відтік може під час прийому гормональних препаратів. Причиною може стати розвиток жовчнокам’яної хвороби.
  4. Жовтяниця. Механічна жовтяниця виникає при порушеному відтік жовчі, печінкова — внаслідок пошкоджень тканини органу і нездатності перетворювати білірубін, надниркова — як результат прискореного метаболізму кров’яних клітин.

При порушенні утилізації білірубіну погіршується загальне самопочуття, розвивається синдром роздратованого кишечника. При підвищенні рівня речовини спостерігається інтоксикація, т. к. з’єднання проникає в клітини і вони руйнуються. Порушення можуть торкнутися структури головного мозку, центральну нервову систему і дихальні шляхи.

Після отримання результатів лабораторного дослідження лікуючий лікар визначає захворювання або призначає додаткову діагностику для уточнення діагнозу. У ряді випадків розглядається також рівень холестерину та інших показників. Лікування спрямоване на усунення фонового захворювання.

Захарченко Наталія
HealthDay.in.ua