Жимолость: корисні властивості, секрети застосування і вирощування

Цю рослину в різних місцевостях звикли називати по-своєму: одні знають її як жимолость або лоницера, а інші як шеломутник або кобилиця. В Японії з жимолостю пов’язаний сумний переказ. У ньому розповідається, як одна з двох дівчаток-близнят смертельно захворіла, а її сестра, незважаючи на найсуворішу заборону лікарів, не залишила рідну людину наодинці з недугою.

Обидві сестри померли, а на місці їх поховання виріс гарний кущ із жовто-білими квітами, відвар з яких став цілющим зіллям для всіх дітей із того села. Саме з тієї пори, впевнені японці, пішла слава по всьому світу про корисні властивості жимолості та її здатність виліковувати важкі хвороби.

Як виглядає багатоликий чагарник?

Родина жимолостеві (Caprifoliaceae) налічує не мало не багато 200 видів — як прямостоячих, так і кучерявих. Визначити, що деякі з них є близькими «родичами», часто можуть тільки ботаніки — настільки різноманітною є будова рослин різних видів. Об’єднує їх одна риса — виняткова декоративність, завдяки якій жимолость давно оселилася в доглянутих палісадниках і садах.

Для кущів жимолості характерні:

• висота від 1,5 до 5 м;
• округла крона;
• жовто-бура кора;
• черешкове листя;
• молочно-білі, жовтуваті квіти;
• червоні, жовті або сині ягоди.

Прямостоячі чагарники:

Жимолость звичайна — найпоширеніший вид, виростає до 3 метрів у висоту з вигнутими, сірими, дугоподібними гілками. Темно-зелене, опушене, довгасте листя близько 5 см завдовжки. Квітки — двогубі, блідо-жовті, на коротких плодоніжках. Тривалість цвітіння від 10 до 20 днів. Плоди — темно-червоні. Дозрівають у серпні. У народі часто називають «вовча ягода». Морозостійка, тіньовитривала.

Жимолость татарська — являє собою чагарник, що росте до 5 метрів. Форма куща зонтиковидна, широкорозлога. Листя яйцеподібне на коротких черешках від 2 до 8 см. Квітки від світло-рожевого до насиченого цегляно-червоного, парні, з віночком. Плоди округлі, оранжево-жовто-червоних відтінків. Початок цвітіння — травень. Дозрівають плоди з липня по вересень. Ягоди неїстівні, містять отруйні речовини.

Жимолость блакитна (Блакитне веретено) — деревоподібна, густоквіткова, розлога рослина до 3,5 м заввишки зі злегка розлогою щільною кроною. Молоді пагони — червонуваті. Листя яйцеподібне, зверху темно-зелене, знизу сизе. Квітки жовтувато-білі, дрібні трубчасті, ароматні. Зацвітає на початку літа. Плоди подовжені або кулясті, від блакитних до синяво-чорних, із сизим нальотом, неотруйні, солодкувато-гіркі, нагадують чорницю. Цінний ранній медонос. Збір врожаю в кінці червня — липні. Це вид жимолості, стійкий до промислового забруднення атмосфери. Особливого догляду не вимагає, не примхливий.

Кучеряві чагарники:

Жимолость каприфоль — листопадна декоративна ліана, здатна за допомогою опори піднятися у висоту до 10 метрів. Молода рослина має світло-зелені пагони, стара — світло-бурі. Листя — темно-зелене, широкоеліптичне з щільною шкірястою поверхнею. Квітки — трубчасті, завдовжки до 4 см, ароматні (особливо у вечірній час), всередині білі або жовтуваті, зовні від пурпурового до червоного кольору. Цвісти починає на початку червня. Цвітіння триває близько 3 тижнів. Ягоди яскраво-оранжевого кольору на короткій плодоніжці, неїстівні. Чагарник воліє затінку, росте швидко, невибагливий у догляді.

Жимолость Брауна — гібрид вічнозеленої і шорсткої жимолості. В’юнкий чагарник заввишки до 2,5 м. Цвіте рясно з початку липня. Квітки вузької трубчастої форми, морквяного кольору. За сезон може цвісти двічі: в червні-липні, вдруге — в серпні. Віддає перевагу сонячним ділянкам і погано переносить протяги та морози. Вимагає гарного догляду.

Жимолость Гекротта — ліана, ледь досягає 2,5 метрів у довжину, з шорстким, овальним, блакитно-зеленим листям. Квітки трубчасті, коричнево-рожеві зовні і білі всередині, з сильним ванільним запахом у середині літа. Плоди червоні, неїстівні, дозрівають до початку осені. Рослина теплолюбна, зимостійка, вважає за краще легке затінення.

Декоративна жимолость

Пробувати апетитні ягоди жимолості, чудно зрощені попарно, не потрібно — плоди всіх відтінків червоного отруйні. Ось неповний перелік видів, які можуть вирощуватися тільки заради краси:

• жимолость звичайна — високий (до 3 м) прямостоячий чагарник з овальним, опушеним знизу листям і темно-червоними ягодами;
• жимолость Маака — розлоге деревце, яке відрізняється висотою (від 4 до 6 м), тривалою декоративністю і дуже великими молочно-білими квітками;
• жимолость блискуча — вічнозелений кущ з дрібним листям, що нагадує мирт, і ароматними жовто-білими квітами;
• жимолость каприфоль — одна з найбільш красиво квітучих ліан заввишки до 6 м зі своєрідними квітками, що мають довгі тичинки і зовні пофарбовані в пурпуровий відтінок.

Жимолость їстівна

У жимолостевій родині є вид, плоди якого нешкідливі — це жимолость синя. Її назва чітко повідомляє про основну відмітну рису — ягідки синьо-блакитного кольору. Саме на основі синьоплідного чагарнику і були виведені її їстівні сорти:

1. «Лакомка» — компактний кущ до 1,5 м, що дає подовжені ароматні плоди;
2. «Морена» — має овальну густу крону і дає великі ягоди з кисло-солодким смаком;
3. «Німфа» — відрізняється злегка вигнутими ягідками з легкою терпкістю.

За останні 20 років садівники стали набагато частіше займатися культивуванням їстівної жимолості на своїх ділянках, розуміючи її цінність як ягідної культури і джерела цінної сировини.

Рекомендуємо прочитати: Жимолость їстівна: лікувальні властивості, застосування, рецепти

Які речовини містяться в рослині?

На смак жимолость чимось нагадує лохину — вона така ж солодкувато-кисла, трохи в’язка, а іноді й віддалено гіркувата. Такий вплив на смакові рецептори обумовлений наявністю в ній певних речовин:

1. до 13% цукрів (фруктози і глюкози), що є біопаливом людського організму;
2. до 4% органічних кислот (лимонної, яблучної, янтарної), що підвищують апетит і нормалізують кровотворення;
3. до 1,5% пектинових речовин, що поліпшують евакуацію калових мас з кишечника.

У плодах жимолості також виявлено вітаміни і провітаміни A, C, B1, B2, B9, Р-активні поліфеноли, значну кількість мікро- і макроелементів — магній і натрій (за їх вмістом жимолость вважається лідером серед ягідних культур), калій, кальцій, фосфор та інші.

На склад і, відповідно, смак ягідок не в останню чергу впливає місце зростання чагарнику: чим спекотніший, звичний для нього клімат, тим солодші його плоди. Однак при цьому збільшується відсоток вмісту дубильних речовин, і жимолость набуває гірчинки. Прохолодні й вологі умови призводять до підвищення рівня кислотності і збільшення відсотка аскорбінової кислоти — ягоди стають кислими.

Коли жимолость корисна, а коли — ні

Незважаючи на ажіотаж, який останнім часом оточує жимолость, універсальною лікарською рослиною її назвати не можна. Сьогодні користь і шкода жимолості вважаються доведеними, а тому їх потрібно вивчити максимально докладно.

Щодо здорового організму жменя жимолості допоможе вгамувати спрагу, поповнити запаси корисних речовин, підвищити імунітет, очиститися від накопичених шлаків. Для цього досить пару разів на день з’їдати по 50 г ягідок, бажано зібраних прямо з куща.

Якщо вже є якісь недуги, жимолость можна використовувати як допоміжний засіб у комплексній терапії:

• протицинготний і полівітамінний — для застосування в холодну пору року;
• підвищує секрецію шлункового соку і його перетравну здатність — при хворобах шлунково-кишкового тракту;
• сечогінний і капілярозміцнювальний — для лікування багатьох захворювань серцево-судинної системи;
• протизапальну, жарознижувальну, відхаркувальну — використовується в період застуд і ГРВІ.

Не дивно, що жимолость знайшла широке застосування в нетрадиційній медицині і активно використовується для приготування ліків. Так, з неї готують зілля у вигляді настоїв, відварів, чаїв і екстрактів. Однак перед тим як приступити до вивчення рецептур, ознайомтеся з умовами, коли жимолость застосовувати не можна:

1. можливість появи алергічних реакцій;
2. гострі шлункові розлади і загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту;
3. грудне годування, вік до 12 років;
4. висока кислотність шлунка.

Особливо слід бути обережним з отруйними різновидами. Завжди перед приготуванням будь-якої лікарської форми засобу уточнюйте у знаючих людей, чи є конкретна жимолость їстівною.

Корисні і лікувальні властивості

• Показана для людей, які страждають на гіпертонію, так як знижує артеріальний тиск.
• Допомагає при боротьбі з атеросклерозом.
• Знімає втому і стимулює роботу мозку.
• Настій з коренів і гілок є лікувальним при туберкульозі.
• Покращує роботу печінки, жовчного міхура.
• Застосовується як для лікування, так і для профілактики хвороб шлунково-кишкового тракту. Нормалізує травлення.
• Використовують як відхаркувальний і жарознижувальний засіб.
• Корисна при захворюваннях серцево-судинної системи.
• Рекомендована при порушеннях обміну речовин. Знижує рівень холестерину в крові.
• Може використовуватися вагітними і годуючими для профілактики простудних і вірусних захворювань. Але споживання не повинно перевищувати 2-3 столових ложки.
• Має сечогінний ефект.

Оздоровчі та кулінарні рецепти

Відвари, настої і настоянки з жимолості виходять настільки смачними, насиченими, що лікування ними стає вельми приємним. Так що при відсутності протипоказань і за погодженням з лікарем можна сміливо включати такі препарати в лікувальну схему:

• для зміцнення судин — запарити 2 ст. л. сухих ягідок у 250 мл окропу, після чого проварити їх 15 хв., настояти 2 години, і випити, розділивши на 2 прийоми — ранковий і вечірній;
• при мігрені і підвищеному тиску — 70 г сушених плодів залити 0,5 л окропу, настояти 2 години і пити перед їжею по 150 мл;
• для жарозниження — 3 ст. л. свіжих плодів розім’яти в кашку, залити склянкою кип’яченої води і запарити протягом 20 хвилин (вживати 2-3 рази на добу).

Ягідним соком можна змащувати різні ураження шкіри — екземи, псоріаз, лишайні плями. Але з метою оздоровлення використовуються також корисні властивості листя жимолості і її квіток, а не тільки ягід.

Так, для зняття набряклості і при кишкових кольках можна приготувати настій зі свіжого листя: для цього в склянці окропу слід настояти 2 ст. л. сировини протягом 20 хвилин і пити тричі на день.

Якщо болить горло, рекомендується полоскати відваром з кори, приготованим з 1 ст. л. подрібненої кори жимолості і склянки окропу (варити 15 хвилин).

Щоб оздоровитися, необов’язково готувати лікарські форми — киселі, желе, варення з жимолості також мають цілющі властивості. Є 2 способи заготовки смачного ягідного десерту на зиму:

1. з 2 кг ягід вийняти кісточки, перетовкти в кашку і додати 2,5 кг цукру, після чого прогріти на вогні до повного його розчинення (не кип’ятити!) і закатати в стерильні баночки;
2. в 1 кг ягід всипати 1,5 кг цукру, перемішати і розкласти по банках, закрити і поставити в холодне місце (можна в заморозку).

Отримані ласощі чудово збагачують раціон поживними речовинами і піднімають сили організму.

Посадка і вирощування їстівних сортів

Розмножувати жимолость на ділянці цілком допускається її насінням, але не факт, що проросла зі смачного і солодкого насіння рослина дасть такі ж плоди. Тому для отримання гарантованого результату рекомендується дістати саджанець одного певного сорту, а краще відразу двох або трьох.

Хоч жимолость і вважається невибагливою, заради найкращих смакових характеристик ягід потрібно подбати про умови її зростання:

1. підібрати добре освітлену і безвітряну ділянку;
2. заповнити посадкову яму якісним городнім ґрунтом;
3. забезпечити регулярний полив і контролювати кислотність ґрунту.

При належному догляді з одного куща можна зібрати до 3 кг ягід і вже на початку літа забезпечити всю сім’ю вітамінами.