Біль у суглобах (артралгія): причини, лікування суглобів

Біль у суглобах при вірусних інфекціях

Найчастіше артралгії виникають при різних вірусних інфекціях: через безпосередній вплив вірусів на суглоби або під дією токсинів, які накопичуються в крові в гострому періоді багатьох інфекційних захворювань.

Найчастіше з’являється біль у дрібних суглобах рук і ніг, колінних суглобах, іноді в суглобах хребта. Біль несильний, ниючий. Його називають ломотою в суглобах. Рухливість зазвичай не порушена, набряку або почервоніння не буває. У деяких випадках можлива поява висипки на шкірі, схожої на кропив’янку, яка швидко зникає. У більшості випадків вірусні артралгії стають першим симптомом нездужання і супроводжуються підвищенням температури, болем у м’язах, слабкістю.

Незважаючи на погіршення загального самопочуття, біль у суглобах при вірусних захворюваннях зазвичай не є приводом для серйозного занепокоєння. Полегшення може дати прийом нестероїдних протизапальних засобів, рясне пиття і спокій. Через кілька днів болі минають і функція суглоба повністю відновлюється. Необоротних змін у структурі суглоба не залишається.

Вірусні артралгії характерні, наприклад, для грипу, гепатитів, краснухи, паротиту (у дорослих).

Реактивні артрити

Це група захворювань, при яких біль у суглобах виникає після перенесеної інфекції: як вірусної, так і бактеріальної. Безпосередньою причиною реактивного артриту стає помилка імунної системи, яка викликає розвиток запалення в суглобах, хоча вони й не були уражені інфекцією.

Біль у суглобах частіше з’являється через 1–3 тижні після ГРЗ, кишкової інфекції або хвороб сечостатевої системи, наприклад уретриту або статевих інфекцій. На відміну від вірусних артралгій, болі в суглобах інтенсивні, супроводжуються набряком та порушенням рухливості. Може підніматися температура тіла. Артрит починається частіше з ураження одного колінного або гомілковостопного суглоба. Протягом 1–2 тижнів приєднується біль у суглобах іншої половини тіла, починають хворіти дрібні суглоби рук і ніг. Іноді болять суглоби хребта.

Біль у суглобах зазвичай минає під дією лікування або самостійно, не залишаючи наслідків. Однак деякі види реактивних артритів набувають хронічної форми і час від часу загострюються.

Хвороба Рейтера — один із видів реактивних артритів, який розвивається після перенесеного хламідіозу і може набувати хронічного перебігу. Болю в суглобах при хворобі Рейтера зазвичай передує порушення сечовипускання — прояв хламідійного уретриту (запалення сечовипускального каналу), що нерідко залишається непоміченим. Потім з’являються проблеми з очима, розвивається кон’юнктивіт. Для лікування необхідно звернутися до лікаря.

Реактивні артрити можуть розвиватися після аденовірусної інфекції, статевих інфекцій (особливо хламідіозу або гонореї), кишкових інфекцій, пов’язаних із зараженням сальмонелою, клебсієлою, шигелою та ін.

Біль у суглобах при зношуванні хрящів

Захворювання, які супроводжуються поступовим зношуванням, стиранням хрящів на суглобових поверхнях кісток, називаються дегенеративними. Найчастіше вони зустрічаються у віці 40–60 років і старше, але бувають і в молодших людей, наприклад тих, хто переніс травми суглобів, у професійних спортсменів, які зазнають частих інтенсивних навантажень, і в людей з ожирінням.

Деформуючий остеоартроз (остеоартрит, ДОА) — це захворювання великих суглобів ніг — колін і кульшових суглобів, на які лягає основне навантаження при ходьбі. Біль виникає поступово. Вранці, після відпочинку самопочуття поліпшується, а ввечері і вночі після тривалої ходьби, бігу та інших навантажень — погіршується. Запальні зміни: набряк, почервоніння зазвичай не виражені і можуть з’являтися тільки в запущених випадках. Зате нерідко виникають скарги на хрускіт у суглобах. З роками хвороба прогресує. Вилікувати деформуючий артроз практично неможливо, вдається лише уповільнити руйнування хряща. Щоб повернути рухливість, вдаються до хірургічної операції. Дізнайтеся детальніше про лікування суглобів при остеоартрозі.

Остеохондроз хребта — інше поширене дегенеративне захворювання. Його причина — стоншування і руйнування хрящів між хребцями. Зменшення товщини хрящів призводить до здавлення нервів, що відходять від спинного мозку, і кровоносних судин, що крім болю в суглобах хребта викликає безліч різних симптомів. Наприклад: головні болі, запаморочення, болі й оніміння в руках, плечових суглобах, болі й перебої в серці, грудях, біль у ногах та ін. Діагностикою та лікуванням остеохондрозу зазвичай займається невролог.

Аутоімунні захворювання як причина болю в суглобах

Аутоімунні захворювання — це велика група хвороб, причини яких до кінця не відомі. Всі ці захворювання об’єднує особливість роботи імунітету: клітини імунної системи починають атакувати власні тканини й органи тіла, викликаючи запалення. Аутоімунні захворювання, на відміну від дегенеративних, частіше розвиваються в дитинстві або в молодих людей. Їхнім першим проявом нерідко виявляється біль у суглобах.

Біль у суглобах зазвичай має летючий характер: сьогодні болить один суглоб, завтра другий, післязавтра — третій. Артралгія супроводжується набряком, почервонінням шкіри, порушенням рухливості в суглобах, іноді підвищенням температури. Через кілька днів або тижнів біль у суглобах минає, але через якийсь час повторюється знову. З часом суглоби можуть значно деформуватися, втрачати рухливість. Характерна ознака аутоімунного запалення суглобів — ранкова скутість. У перші ранкові години уражені суглоби доводиться розминати від 30 хвилин до 2–3 годин і більше. Чим сильніше було навантаження на суглоб напередодні, тим більше часу потрібно витрачати на розминку.

Поступово до артралгій приєднуються симптоми ураження інших органів: серця, нирок, шкіри, судин та ін. Без лікування хвороба прогресує. Вилікувати її неможливо, але сучасні препарати дозволяють уповільнити процес. Тому чим раніше розпочато лікування, тим кращий результат.

Ревматоїдний артрит — найбільш поширене аутоімунне захворювання, при якому відбувається переважне ураження суглобів: вони починають сильно боліти, червоніють, опухають. Найчастіше захворювання починається з болю в дрібних суглобах рук і ніг: пальцях, суглобах кисті або стопи, рідше — з ураження одного колінного, гомілковостопного або ліктьового суглоба, а потім приєднуються болі в інших частинах тіла.

Системний червоний вовчак — рідкісніше захворювання, до якого сильніше схильні молоді жінки. Для нього характерні летючі болі в різних суглобах тіла, деформація пальців рук, поява на шкірі висипки, особливо характерної на обличчі — почервоніння на лобі й щоках у формі крил метелика. Біль у суглобах можуть супроводжувати перебої й неприємні відчуття в серці та грудній клітці, субфебрильна температура, слабкість, зниження маси тіла, підвищення артеріального тиску, болі в попереку, набряки.

Анкілозуючий спондилоартрит, або хвороба Бехтерева — на відміну від вовчака частіше вражає чоловіків. Хвороба починається з болів у суглобах хребта, в ділянці попереку, крижів, тазу. Поступово біль поширюється на інші відділи хребта. Крім болю характерна скутість, зниження гнучкості, з часом — порушення ходи і повна нерухомість у суглобах хребта. На початкових стадіях хворобу Бехтерева легко переплутати з остеохондрозом. Однак перше захворювання розвивається в молодих чоловіків, а друге — у людей у віці. Як діагностичний тест роблять рентгенівський знімок крижово-клубових зчленувань — місця, де з’єднуються хребет і тазові кістки. За результатами дослідження лікар може підтвердити або спростувати діагноз.

Біль у суглобах при псоріазі

Псоріаз — шкірне захворювання, при якому на поверхні тіла з’являється характерний висип. Іноді при псоріазі відбувається ураження суглобів. Болять і опухають зазвичай суглоби рук і ніг, пальці і стопи, рідше — хребет. Відмінною особливістю артриту при псоріазі є несиметричне ураження. Шкіра над суглобами може мати синюшно-багровий колір, відбувається пошкодження нігтів. З часом розвиваються деформації і підвивихи суглобів (пальці починають гнутися в нетиповому напрямку).

Артралгія при ревматизмі

Ревматизм (гостра ревматична лихоманка) — це важке захворювання, викликане стрептококами. Для ревматизму характерні дуже сильні болі у великих суглобах ніг і рук, які з’являються через 2–3 тижні після ангіни або скарлатини. Частіше розвивається в дітей. Болі настільки сильні, що до суглоба не можна доторкнутися, неможливо поворухнутися. Суглоби опухають, червоніють, піднімається температура. Спочатку болять одні суглоби, потім інші, зазвичай симетричні. Навіть без лікування болі самостійно минають і функція суглоба повністю відновлюється. Однак через деякий час з’являються важкі симптоми ураження серця. Ревматизм вимагає термінового звернення до лікаря. Тільки при своєчасному лікуванні можна уникнути ураження серця та інших органів.

Як обстежити хворі суглоби?

Існують різні методи обстеження при болях у суглобах. Як правило, вони використовуються в комплексі.

Аналіз крові — є одним з найчастіших тестів при скаргах на болі в суглобах. За допомогою цього дослідження можна визначити наявність запалення або припустити дегенеративний характер захворювання, виявити ознаки інфекції, а за допомогою імунологічних аналізів або методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) точно встановити збудника хвороби в разі інфекційних або реактивних артритів. Аналіз крові показує можливі порушення обміну речовин, стан внутрішніх органів.

Дослідження синовіальної рідини — рідини, що омиває поверхню суглоба. За її допомогою відбувається живлення суглобових поверхонь, а також зменшується тертя під час руху. За складом синовіальної рідини лікар-лаборант робить висновки про наявність запалення або інфекції в суглобі, процеси руйнування і живлення хряща, накопичення солей, які можуть викликати болі (наприклад, при подагрі). Синовіальна рідина береться на аналіз за допомогою голки, яку вводять у порожнину суглоба після місцевого знеболювання.

Рентгенівське дослідження суглобів та комп’ютерна томографія (КТ) — метод, який дозволяє розглянути будову кісткових частин суглоба, а також опосередковано судити про стан хряща за величиною суглобової щілини — відстані між кістками в суглобі. Рентгенівське дослідження призначається в числі перших методів при болях у суглобі. На рентгенівському знімку видно механічні пошкодження кісток (переломи та тріщини), деформації суглобів (підвивихи і вивихи), утворення кісткових наростів або дефектів, щільність кісток та інші критерії, які допомагають лікареві виявити причину болю в суглобах. Комп’ютерна томографія — теж рентгенівський метод дослідження. При КТ лікар отримує серію пошарових знімків суглоба, що в ряді випадків дає повнішу інформацію про захворювання.

УЗД і МРТ суглобів — методи різні за своєю природою, але подібні за призначенням. За допомогою ультразвукового дослідження або магнітно-резонансної томографії можна отримати інформацію про стан м’яких тканин суглоба і хрящів. УЗД і МРТ показують товщину хряща, його дефекти, наявність сторонніх включень у суглобі, а також допомагають визначити в’язкість і кількість синовіальної рідини.

Артроскопія — метод візуального дослідження суглоба за допомогою мікрохірургічних інструментів, які після анестезії вводять у порожнину хворого суглоба. Під час артроскопії лікар має можливість розглянути на власні очі внутрішню будову суглоба, відзначити його пошкодження та зміни, а також узяти на аналіз шматочки синовіальної оболонки суглоба та інших його структур. При необхідності після огляду лікар може відразу виконати необхідні лікувальні маніпуляції. Все, що відбувається під час артроскопії, записується на диск або інший носій інформації, тому після процедури можна проконсультуватися з іншими фахівцями.

Лікування суглобів

Якщо у вас болять суглоби, знайдіть хорошого терапевта або педіатра для дітей. Він проведе первинну діагностику і при необхідності направить вас на лікування до вузького спеціаліста. Якщо біль у суглобах пов’язаний з артрозом або артритом, лікуванням, швидше за все, буде займатися лікар-ревматолог, якого можна знайти тут.

Якщо причина артралгії — запальна реакція, для лікування суглобів використовуються препарати, здатні зменшити запалення. Це, насамперед, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): індометацин, ібупрофен, диклофенак, німесулід, мелоксикам та багато інших. Якщо ці засоби виявляються недостатньо ефективними, призначаються препарати з групи кортикостероїдів у вигляді ін’єкцій у порожнину суглобів або таблеток. Коли причиною болю є інфекція, призначаються антибіотики.

Спеціальні схеми лікування використовуються при аутоімунних захворюваннях. Для постійного прийому лікарем підбираються мінімальні ефективні дози препаратів, здатних сильно пригнічувати запальну реакцію або пригнічувати імунітет. Наприклад: сульфосалазин, метотрексат, циклофосфамід, азатіоприн, циклоспорин, інфліксімаб, рітуксімаб та інші.

Для дегенеративних захворювань суглобів (остеохондрозу, остеоартрозу) поки не відомо специфічних лікарських препаратів. Лікування хворих суглобів полягає в призначенні протизапальних і знеболювальних засобів під час загострення, а також прийомі метаболічних засобів на основі хондроїтинсульфатів і гіалуронової кислоти. Хоча ефективність останніх наразі визнається не всіма лікарями.

Якщо функція суглоба необоротно погіршується, вдаються до хірургічної операції. Наразі існують різні методики ендопротезування, що дозволяють імплантувати штучні суглоби або їх частини замість пошкоджених або зношених.