Дисфункціональні маткові кровотечі — кров’янисті виділення зі статевих шляхів, які не мають зв’язку з менструальним циклом, можуть виникати у жінок незалежно від віку.
Це відбувається під впливом порушення дозрівання фолікула, накопичення ендометрію (шару слизової оболонки матки). ДМК можуть бути частими, рясними і тривалими. Через крововтрати нерідко розвивається анемія.
Причини
Регуляція менструального циклу здійснюється спеціальними гормонами, процес є непростим і складається з декількох складових. При порушенні функціонування яєчників відбувається збій у роботі репродуктивної системи і розвивається дисфункціональна кровотеча.
Причин, що викликають виникнення ДМК, багато, серед них:
- нервово-психічні розлади;
- вікові зміни;
- часті стреси;
- шкідливі фактори, пов’язані з професійною діяльністю;
- патології печінки (у ній виробляються гормони);
- порушення функціонування ендокринної системи;
- операції з переривання вагітності;
- запальні процеси в гострій і хронічній формі.
Ювенільні ДМК частіше виникають через несформованість циклічної функції системи гіпоталамус — гіпофіз — яєчник, особливо у дівчат, в анамнезі яких є синдром полікістозних яєчників.
30% випадків ДМК припадає на репродуктивний вік, нерідко патологія розвивається в результаті запальних процесів, що відбуваються в репродуктивних органах.
У період клімаксу ДМК виникають при згасанні менструальної функції. Знижується чутливість до статевих гормонів, що синтезуються в яєчниках, що стає причиною збою періодичності виділення статевих гормонів і гонадотропінів.
Симптоми
Порівняно з нормальною менструацією, дисфункціональні маткові кровотечі, симптоми яких визначаються тяжкістю анемії, характеризуються:
- більшою крововтратою;
- частим виникненням;
- швидкою стомлюваністю;
- втратою апетиту;
- блідістю шкірних покривів і слизових;
- головним болем;
- тахікардією.
Відбуваються зміни реологічних і коагуляційних властивостей крові. Особливо важко перебігають ДМК у пацієнток у клімактеричному періоді: трапляється, що вони виникають поряд з наявними гінекологічними захворюваннями, надлишковою масою тіла, високим артеріальним тиском, підвищеним рівнем цукру.
Ановуляторні цикли
У разі ановуляторного циклу при збережених менструальних кровотечах не відбувається розвитку жовтого тіла. Такі цикли іноді спостерігаються у дівчат у підлітковому віці, у жінок, які годують груддю, або в період менопаузи.
Симптоматика ановуляторних циклів буває різною. Іноді менструальноподібну кровотечу важко відрізнити від типової менструації за регулярністю і крововтратою.
Кровотеча, що виникає при гіперестрогенії, має характер менорагії (тривала, з рясними виділеннями крові). При гіпоестрогенії кровотечі мізерні й короткі.
При ановуляторних циклах у пацієнток у дітородному віці нерідко розвивається гормональне безпліддя, вагітність не настає.
Причиною ановуляторних ДМК може бути будь-який стан або захворювання, що призводить до ановуляції. У деяких випадках причиною стають гіпотиреоз, ендометріоз.
Овуляторні цикли
Цикл, при якому повністю дозріла яйцеклітина готова з’єднатися зі сперматозоїдом, називається овуляторним. ДМК, при яких овуляція настає, але ритм секреції гормонів яєчників порушений, характеризуються зміною тривалості циклу і кількості крововтрати.
Причиною овуляторних ДМК можуть стати:
- синдром полікістозних яєчників;
- ендометріоз;
- коротка фолікулярна фаза;
- порушена функція лютеїнової фази.
За ознакою ДМК поділяються на:
- міжменструальні;
- такі, що виникають під впливом тривалої функціональної активності жовтого тіла.
ДМК у міжменструальний період виникають при раптовому зниженні рівня гормонів, тривають 2-3 дні.
Тривале функціонування жовтого тіла (наприклад, при наявності кісти) веде до повільного зменшення рівня прогестерону. Це викликає зниження маткового тонусу, відторгнення функціонального шару і появу тривалої кровотечі.
Лікування
Методи лікування залежать від вікової категорії, до якої належить хвора, і наявних супутніх патологій репродуктивної системи. Лікування дисфункціональної маткової кровотечі буває консервативним або оперативним. У разі ановуляторних ДМК ювенільного типу оперативне втручання застосовують вкрай рідко, показанням є екстрений випадок.
Медикаментозна терапія полягає у призначенні гормональних засобів для припинення крововтрати, приведення в норму менструального циклу, відновлення репродуктивної функції та попередження виникнення ДМК надалі.
У пацієнток репродуктивного віку і в клімактеричному періоді для припинення крововтрати проводиться вишкрібання слизової матки (маніпуляція є також діагностичною процедурою).
У підлітковому віці, щоб зупинити кровотечу, призначають гормональні засоби (Дипропіонат, Естрадіол) у формі ін’єкцій або таблеток (Отестрол). При помірній кровотечі та відсутності симптомів анемії після закінчення курсу естрогенів призначають прогестерон.
Призначають процедури і препарати, що усувають симптоми анемії та відновлюють гемодинаміку:
- переливання крові;
- вливання інфузійних розчинів (Рінгера, фізіологічний розчин, плазма);
- вітаміни (С, групи В);
- седативні (Новопасит, Седавіт);
- засоби, що містять залізо (Тотема, Сорбіфер).
Рекомендується організувати повноцінне харчування, зменшити фізичну активність, відмовитися від шкідливих звичок.
Щоб відновити менструальний цикл, у підлітковому періоді призначають курс прогестерону (у разі незміненого естрогенного фону) або прогестерон одночасно з естрогеном (при зниженні кількості естрогенів).
Пацієнткам дітородного віку для поліпшення овуляції застосовують Кломіфен. Оперативне втручання потрібне у випадку повторюваних ДМК у жінок у пременопаузі, а також при виявленні:
- вогнищевого аденоматозу;
- аденоматозних поліпів;
- атипової гіперплазії ендометрія.
У випадках рекомендується видалення матки (іноді з придатками).
