Причини появи інфаркту селезінки і методи його лікування
Інфаркт селезінки — захворювання, що характеризується некрозом тканин органу внаслідок гострої ішемії. Дана патологія найчастіше розвивається вторинно на тлі судинної патології. Селезінка є складовою частиною імунної системи, а також бере участь в обмінних процесах і кровотворенні. Інфаркт діагностується переважно у літніх і старих людей.
Причини
При виникненні інфаркту селезінки причина криється в недостатньому кровопостачанні органу, в результаті чого клітини не отримують кисень і гинуть. Факторами ризику розвитку захворювання є:
- Закупорка артерій тромбом.
- Порушення згортання крові.
- Антифосфоліпідний синдром.
- Тромбоемболія (потрапляння згустку крові з током крові в магістральну артерію).
- Хвороби крові (гострий і хронічний лейкоз, лімфома і хвороба Ходжкіна).
- Анемія на тлі гемолізу.
- Зміна плинності (реології) крові.
- Прийом пероральних протизаплідних засобів.
- Нераціональний прийом антианемических препаратів (Еритропоетину).
- Зниження швидкості кровотоку в результаті зменшення серцевого викиду. Причинами можуть бути інфаркт міокарда, серцева недостатність, ендокардит і вади клапанів.
- Системна патологія (вовчак, васкуліт, ендартеріїт).
- Переломи кісток та травми органів черевної порожнини.
- Синдром тривалого здавлювання.
- Інфекції (висипний тиф, малярія, сепсис).
- Інфекційно-токсичний шок.
- Хвороби селезінки (великі кісти, перекручення).
- Судинна патологія (атеросклероз, запалення артерій).
- Медичні втручання.
Різновиди і симптоми
Розрізняють ішемічний (білий) та геморагічний (червоний) інфаркти. У першому випадку некроз тканин виникає внаслідок спазму або закупорки артерій. Тривала киснева недостатність призводить до ураження паренхіми органу та формування патологічного ділянки. При цьому тканина селезінки набуває блідо-жовтого забарвлення.
Геморагічна форма відрізняється тим, що інфаркт розвивається внаслідок пошкодження судини (селезінкової артерії). Кров не надходить в клітини і просочує селезінку. Тканину органу при цьому червона з зонами некрозу та інфільтрації.
При інфаркті селезінки симптоми визначаються розміром ділянки ішемії. Ознаками захворювання є:
- Нездужання.
- Слабкість.
- Біль або важкість у лівому підребер'ї. Вона постійна, різної інтенсивності та не пов'язана з прийомом їжі. При великому некрозі гостра біль, яка віддає в поперекову область, лопатку і грудну клітину.
- Послаблення стільця. У більш важких випадках можливий запор.
- Здуття живота.
- Нудота.
- Блювота.
- Прискорене серцебиття (більше 80 ударів в хвилину).
- Ознаки інтоксикації у вигляді підвищення температури та пітливість.
- Біль у підребер'ї зліва.
- Синці в області розташування органу. Спостерігаються при внутрішньому кровотечі.
У разі приєднання інфекції з'являється симптоматика сепсису, перитоніту і абсцесів. При відсутності своєчасної допомоги розвиваються такі ускладнення:
- інфекційно-токсичний шок;
- запалення передньої черевної стінки;
- формування гнійників і кіст;
- кровотеча.
Летальність досягає 1%.
Лікування
При інфаркті селезінки лікування слід починати після діагностики. Знадобляться:
- пальпація;
- вислуховування легень і серця;
- опитування;
- загальні клінічні аналізи;
- біохімічний аналіз крові;
- МРТ (найбільш точний метод дослідження);
- комп'ютерна томографія;
- УЗД;
- дуплексне сканування судин;
- коагулограма.
Захворювання лікується медикаментозно або хірургічно. Відновити функціональну тканина при некрозі неможливо. Комплексна терапія включає:
- Екстрену госпіталізацію.
- Постільний режим.
- Спокій.
- Прикладання холоду (міхура з льодом).
- Застосування медикаментів (анестетиків, імуномодуляторів, спазмолітиків, антиагрегантів, антикоагулянтів, НПЗЗ). При розвитку інфекційних ускладнень призначаються антибіотики (Сумамед, Цефтріаксон, Зофлокс). При тромбозі в перші години можуть застосовуватися фибринолитики (Стрептокіназа). Для розрідження крові призначається Гепарин або Варфарин. Вони протипоказані при кровотечах. Якщо причиною інфаркту послужив атеросклероз, то показані статини (Липримар, Симвор).
- Усунення факторів ризику.
- Операцію. Проводиться резекція (видалення частини органа) або спленектомія (видалення всієї селезінки). Широко застосовуються лапароскопічні операції. Пацієнти без селезінки можуть вести повноцінне життя, так як цей орган не є життєво важливим.
Після операції знадобляться:
- носіння бандажа (вимагається при відкритій операції);
- дотримання дієти;
- лікувальна гімнастика;
- фізіопроцедури;
- санаторно-курортне лікування;
- прийом медикаментів.
При незначній зоні ураження і своєчасному лікуванні прогноз сприятливий.
- 1591